Ухвала суду № 32432877, 10.06.2013, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/7603/2012

У х в а л а

про забезпечення позову

10 червня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Матяш Т.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, малого підприємства «База відпочинку «Імпульс» про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого володіння, визнання права власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою, зміну договору оренди та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі - продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів із вимогою про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою, зміну договору оренди земельної ділянки.

07 червня 2013 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та Малому підприємству «База відпочинку «Імпульс» (ідент. № 24530719) здійснювати реконструкцію, перепланування, переобладнання, добудови та будівництво у спірному спальному корпусі № 1 літ. «А» загальною площею 509,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги про забезпечення позову, ОСОБА_1 пояснює тим, що відповідачі самовільно здійснюють переобланення та будівництво спального корпусу, який є предметом розгляду по даній справі.

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

31 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, малого підприємства «База відпочинку «Імпульс» про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого володіння, визнання права власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою, зміну договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2012 року між МП «База відпочинку «Імпульс» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким МП «База відпочинку «Імпульс» відчужило, а ОСОБА_2 прийняв у власність спальний корпус літ. «А» загальною площею 509,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

До своєї заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додала довідку № 01/11-3855 з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 24.05.2013 року, відповідно до якої, під час проведення перевірки було встановлено, що на території бази відпочинку «Імпульс», Шабівська сільська рада ведуться будівельні роботи з реконструкції спального корпусу та від спілкування з інспектором керівництво бази відпочинку уникає.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що своїми недобросовісними діями відповідачі - МП «База відпочинку «Імпульс» та ОСОБА_2 намагаються утруднити у подальшому виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4 Постанови Пленума Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Той факт, що керівництво МП «База відпочинку «Імпульс» на момент розгляду спору між сторонами стосовно права власності на спальний корпус літ. «А» відчужувало цей спальний корпус, а зараз намагається змінити його технічні характеристики шляхом здійснення самочинних будівництв, переобладнань і т.п. свідчить про їх недобросовісне ставлення та реальне намагання у подальшому утруднити рішення або зробити його виконання неможливим.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких будівельних дій, на думку суду, не може перешкоджати господарській діяльності МП «База відпочинку «Імпульс», оскільки заборона стосується не всієї бази в цілому, а лише спального корпусу № 1 літ. «А», який є предметом спору по встановленню законного та правомірного власника.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову як заборона суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову шляхом заборони проводити відповідні дії не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову -це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, накладання заборони -забезпечення позовних вимог позивача по справі не носить дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача по справі.

Застосування заборони на вчинення певних дій здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Отже, в відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду є всі підстави для забезпечення позову, оскільки від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, яка ґрунтується на наданих суду документах, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, нерухоме майно, на яке позивач просить накласти заборону знаходиться у власності відповідача по справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленума ВСУ від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_2) - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 (ідент.№ НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3) та Малому Підприємству «БАЗА ВІДПОЧИНКУ «ІМПУЛЬС» (ідент.№ 24530719, місцезнаходження: 67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, Будацька коса) здійснювати реконструкцію, перепланування, переобладнання, добудови та будівництво у спірному спальному корпусі № 1 літ. «А» загальною площею 509,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Копію ухвали направити для негайного виконання до Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали та подання апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя