Рішення № 32431630, 11.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2013 р. Справа № 911/2495/13

Суддя господарського суду Київської області Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства " Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Державного авіаційного підприємства "Україна",

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2

про стягнення 354 528,00 грн.

за участю представників:

позивача - Дзюбайло О.О. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-5);

відповідача - Діковицька О.М. (довіреність від 02.01.2013 № 01-15/01).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"(далі - позивач) до Державного авіаційного підприємства "Україна" (далі - відповідач) про стягнення 354 528,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на надання послуг з використання стоянки в ангарі для технічного обслуговування повітряних суден від 31.05.2012 № 02.1.1-14/23.14-4.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.07.2013.

08.07.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14793 від 08.07.2013) надійшла заява відповідача від 08.07.2013 № 01-26/932 про визнання позову повністю.

У судовому засіданні 11.07.2013 представнику відповідача судом роз'яснено наслідки визнання позову, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки заяву про визнання позову підписано уповноваженою на це особою відповідача - в.о. генерального директора Губань С.Г. (Розпорядження Керівника Державного управління справами від 11.05.2010 № 140-к) та, з огляду на матеріали справи, зважаючи на частину 6 статті 22, частину 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, визнання позову відповідачем прийнято господарським судом.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.07.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Державним авіаційним підприємством "Україна" укладено договір на надання послуг з використання стоянки в ангарі для технічного обслуговування повітряних суден від 31.05.2012 № 02.1.1-14/23.14-4, відповідно до пункту 1.1 параграфу 1 якого позивач надає відповідачу послуги з технічного обслуговування і ремонту літальних апаратів та авіаційних двигунів, а відповідач їх сплачує.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (31.05.2012) та діє до 31.12.2012 (пункт 10.1. Договору). Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 28.12.2012 № 2 строк дії Договору продовжено до 28.06.2013.

Відповідно до пункту 4.1 параграфу 4 Договору, відповідач зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за звітним, самостійно отримати в бухгалтерії позивача рахунок за послуги, виставлений на підставі заявок про фактичне використання місця стоянки повітряних суден в ангарі та Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт) і до 20-го числа здійснити його оплату на розрахунковий рахунок позивача.

Акт складається позивачем та підписується керівниками сторін або уповноваженими на це представниками. У разі підписання зазначеного Акту не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені довіреності на осіб, що підписують Акти. Підписаний Акт відповідач зобов'язаний повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо Акт не буде повернуто позивачу, він вважається підписаним сторонами.

На виконання умов Договору, позивач, у період грудень 2012 року - березень 2013 року, надав, а відповідач отримав послуги з використання місць стоянки в ангарі для технічного обслуговування повітряних суден, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг від 31.12.2012, від 31.01.2013, від 28.02.2013 та від 31.03.2013. При цьому, акти від 31.12.2012 та від 31.01.2013 підписані у двосторонньому порядку уповноваженими на це представниками сторін. Підписи представників обох сторін на вказаних актах приймання-здачі виконаних послуг скріплені відбитками печаток сторін за Договором.

Акти приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013 та від 31.03.2013 вважаються підписаними відповідачем відповідно до умов пункту 4.1. Договору.

Для оплати послуг, що надані в період з грудня 2012 року по березень 2013 року, позивачем складені, а відповідачем отримані в бухгалтерії позивача рахунки-фактури на суму 498 600,00 грн.

04.04.2013 відповідачем здійснено часткову оплату послуг на підставі рахунку від 31.01.2013 № 893/3.

До матеріалів справи додані належним чином завірені копії актів приймання-здачі послуг та рахунків-фактур, що складені позивачем та отримані відповідачем для оплати послуг (а.с. №№ 18-35, Т.1).

Відповідачем підтверджено факт отримання послуг від позивача, а також визнано позов у повному обсязі.

Згідно з частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

При прийнятті рішення, зважаючи на повне визнання позову відповідачем, судом взято до уваги правову позицію, що викладено в абзаці 9 підпункту 3.12. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за якою, у разі визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та, у зв'язку з цим, позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на вказане, господарський суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у розмірі 354 528,00 грн.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 7 090,56 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства "Україна" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25196197) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 354 528 (триста п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу та 7 090 (сім тисяч дев'яносто) грн. 56 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.07.2013.

Суддя С.О. Саванчук