Рішення № 32431605, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8841/13 04.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»До Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю Простягнення 491 737,98 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Чайковський Я. В. - за дов.

Від відповідача Случак О. О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» 469 089,81 грн. заборгованості, 18 506,55 грн. неустойки, 3 739,88 грн. 3% річних, 401,74 грн. інфляційного збільшення, а всього 491 737,98 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» та Фірмою «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю було укладено Договір фінансового лізингу № 1117/12/2007.

Згідно договору, позивач зобов'язувався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатація, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - Автомобільний кран КТА 25 на шасі КрАЗ-65101 (дві одиниці), а також відповідач зобов'язувався здійснювати лізингові платежі.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1117/12/2007/R від 30.07.2009р. до договору, якою були внесені зміни до графіку внесення платежів.

Позивач на виконання умов Договору передав Предмет лізингу Відповідачу, що підтверджується Видатковою накладною № РН-0000469 від 28 грудня 2007 року та довіреністю серії ЯОД № 847991 від 27.12.2007р.

Відповідно до п. 3.2. Договору, передача Позивачем (Лізингодавцем) майна, а також необхідного приладдя та документів, які є невід'ємною частиною майна, і прийняття його Відповідачем (Лізингоодержувачем) на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акту здачі-приймання майна і Акту здачі-приймання документів і приладдя.

Згідно з п. 7.1. Договору сторони погодили, що валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Долару США по курсу згідно пункту 7.1.1. Договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначені такі поняття:

- «Курс1» - курс, встановлений НБУ для одного Долара США станом на 17.12.07р.;

- «Курс2» курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату, визначену для проведення лізингового платежу згідно графіку внесення платежів.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в «у.о.» згідно «Графи 3» Додатку № 1 на відповідну дату проведення платежу та «Курсу 2». При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як додаток відповідної суми в «у.о.», зазначеної в «Графі 4» додатка № 1 та «Курсу 1».

Відповідно до п. 7.5. Договору, лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в Додатку № 1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п. 7.8. Договору, Відповідач (Лізингоодержувач) зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків Позивача (Лізингодавця), а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення Договору.

Сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору - «Графік внесення платежів».

Відповідно до п. 7.3. Договору, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Відповідачем становить 423 700,10 умовних одиниці, включаючи ПДВ в розмірі 20% від суми, що відносить в погашення вартості майна 53 462,33 у.е.

Згідно пункту 7.6 Договору, Відповідач зобов'язаний був вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком № 1 до Договору.

В Графіку внесення платежів визначено, що за 58-64 періоди відповідач повинен був сплатити по 6 664,22 у.о. відповідно до графи 3 «Сума лізингового платежу» та по 1 718,72 у.о. відповідно до графи 7 «Платіж в погашення суми заборгованості».

Матеріали справи свідчать, що Відповідач не виконав зазначені положення договору в частині щодо сплати платежів, а саме з 58 по 64 періоди включно не здійснював оплату.

За розрахунком Позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за прострочені платежі становить 469 089,81 грн.

В п. 9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% (нуль цілих двадцять п'ять сотих) протягом перших п'яти днів та 0,5% (п'ять десятих) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежів, починаючи з шостого дня прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу № 1117/12/2007 у сумі 469 089,81 грн. за періоди з 58 по 64 Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.5. Договору у випадку, якщо Лізингоодержувач (Відповідач) у встановлені Договором строки не здійснює оплату встановлених Договором платежів, то Лізингодавець (Позивач) вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші п'ять днів прострочення та 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується її сплатити.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачені розділом 7 Договору фінансового лізингу, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача неустойки за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути також неустойку у сумі 18 506,55 грн., відповідно до розрахунку позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3 739,88 грн. 3% річних та 401,74 грн. інфляційного збільшення, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Заперечення відповідача, щодо невірного нарахування лізингових платежів з урахуванням зміни курсу НБУ для долара, що передбачено п. 7.1.2, 7.2 Договору, не приймається судом до уваги з наступного.

Частина 2 ст.189 Господарського кодексу України вказує, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Відповідно до п. 2.3 договору фінансового лізингу, вартість майна є вираженою у гривнях. Згідно п. 7.1 сторони домовилися, що валютою договору фінансового лізингу є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України та дорівнює одному Долару США по курсу згідно п. 7.1.1 договору.

Відповідно до ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто, умова щодо визначення ціни договору у гривнях є виконаною.

Чинне законодавство не містить приписів щодо заборони на визначення грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору, поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в «у.о.» згідно «Графи 3» Додатку № 1 до Договору на відповідну дату проведення платежу та «Курсу 2». Відповідно до п.7.1.1. договору фінансового лізингу, «Курс 2» - це курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату, встановлену для здійснення лізингового платежу. А отже, розрахунок позовних вимог є правильним з урахуванням привільного курсу НБУ для Долара США.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування використаного у розрахунку курсу валют.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Заперечення Відповідача зазначені в Відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Дмитрівська, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543) 469 089 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 81 коп. основного боргу, 18 506 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шість) грн. 55 коп. неустойки, 3 739 (три тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 88 коп. 3% річних, 401 (чотириста одну) грн. 71 коп. індексу інфляції, 9 834 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 77 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 16.07.2013р.