Постанова № 32429166, 14.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2013 р. Справа №801/4277/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Позігун В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Меблі Крима"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Торговельний дім "Меблі Криму" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 13.03.2013 року ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС: №0002671501 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 115859 гривень та нарахування штрафних санкцій на суму 18464,50 гривень; .№0004911502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3059 гривень; №0004901502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12333 гривень; №0004891502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80217 гривень та нарахування штрафних санкцій на суму 12453,5 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь», ПП «Мастер Торг» за період з 01.12.2009 року по 30.10.2011 рік, якою встановлено завищення валових витрат на суму 500545 грн. та податкового кредиту на суму 100109 грн., внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата товару та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Надав заперечення, в якому зазначив, що контрагенти позивача ПП «Стилар», «Габарит-груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь», ПП «Мастер Торг» мають ознаки «фіктивності» та їхня діяльність спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок, ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від цих постачальників, а отже усі документи бухгалтерського та податкового обліку не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення сум за цими операціями до податкового кредиту та валових витрат підприємства (т.с.3, а.с.72-77).

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» зареєстроване у якості юридичної особи 12.12.2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.33).

Відповідно до Довідки, ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» було взято на облік платників податків у ДПІ м.Сімферополь АР Крим ДПС 13.12.2007 року (т.с.1, а.с.34).

Відповідно до Свідоцтва №200052978, ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість з 17.12.2007 року (т.с.1, а.с.35).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; виробництво кухонних меблів; виробництво інших меблів; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; неспеціалізована оптова торгівля (т.с.1, а.с.36).

На підставі наказу від 18.02.2013 року №816, посадовими особами ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь», ПП «Мастер Торг» за період з 01.12.2009 року по 30.10.2011 рік, за результатами якої було складено акт №1316/15.2/35593454 від 28.02.2013 року (т.с.1, а.с.43-66).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що у період з 01.12.2009 року по 30.10.2011 рік ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» мало взаємовідносини зокрема з ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» за рахунок яких до складу скоригованих валових витрат позивачем було включено суму 500545 грн., та сформовано податковий кредит на суму 100109 грн.

Під час проведення перевірки, Державною податковою інспекцією м.Сімферополь АР Крим ДПС було використано інформацію щодо контрагентів позивача, а саме:

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВТК «Окнополь» від 06.04.2012 року №20/22/36070617.

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пан-буд» від 06.04.2012 року №21/22/37081614.

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Стилар» від 24.09.2012 року №713/22-8/36166010.

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Габарит-Груп» від 06.04.2012 року №18/22/37196250.

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мастер Торг» від 06.04.2012 року №18/22/37196250.

Зі змісту цих Актів було встановлено, що відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, господарська діяльність ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» має ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Звіркою ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» встановлені чисельні порушення Цивільного та Податкового кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2013 року.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м.Сімферополь АР Крим ДПС дійшла висновку, що в межах договорів, укладених з вищезазначеними підприємствами, операції поставки товару, робіт (послуг) в адресу ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» не відбувались.

У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, що видані від імені ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення сум за цими операціями до податкового кредиту та валових витрат підприємства.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму»:

- п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, пп.5.1, пп.5.2.1, 5.2., п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 19500 грн., у тому числі по періодах:

1 квартал 2010 року - 19500 грн.,

донараховано податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 121484 грн., у тому числі по періодах:

4 квартал 2009 року - 5625 грн.,

2 квартал 2010 року - 11354 грн.,

3 квартал 2010 року - 62504 грн.,

2 квартал 2011 року - 34968 грн.,

3 квартал 2011 року - 3928 грн.,

4 квартал 2011 року - 3105 грн.,

З урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України підлягає сплаті податок на прибуток на загальну суму 115859 грн.

п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 100109 грн., що призвело до завищення відємного значення поточного звітного періоду по декларації:

- за травень 2010 року - 987 грн.,

- за вересень2010 року - 2072 грн.,

встановлено завищення залишку від'ємного значення в декларації:

- за грудень 2009 року - 4500 грн.,

- за вересень 2010 року - 12333 грн.,

а також заниження ПДВ до сплати в бюджет у сумі 80217 грн., в тому числі:

- серпень 2010 року - 41766 грн.,

- вересень 2010 року - 1928 грн.,

- квітень 2011 року - 500 грн.,

- травень 2011 року - 7830 грн.,

- червень 2011 року - 22077 грн.,

- серпень 2011 року - 1333 грн.,

- вересень 2011 року - 2083 грн.,

- жовтень 2011 року - 2700 грн.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією у м.Сімферополь АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0002671501 від 13.03.2013 року, яким ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток усього на суму 134323,50 грн. (т.с.1, а.с.39);

- №0004911502 від 13.03.2013 року, яким ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 3059 грн. (т.с.1, а.с.40).

- №0004901502 від 13.03.2013 року, яким ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12333 грн. (т.с.1, а.с.41);

- №0004891502 від 13.03.2013 року, яким ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 92670,50 грн., з яких 80217 грн. - основний платіж, 12453,50 - штрафні санкції (т.с.1, а.с.42).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту є їх формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що на час укладання договорів з ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму», його контрагенти ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» були зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податку на додану вартість (т.с.3, а.с.79-93).

Судом встановлено, що у період з листопада 2009 року по лютий 2010 року між ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» та ПП «Стилар» були укладені договори купівлі-продажу:

- Договір №10/15 від 05.02.2010 року (т.с.1, а.с.88).

- Договір №45 від 26.11.2009 року (т.с.3, а.с.209).

На виконання умов договорів, ПП «Стилар» було поставлено позивачу товар на загальну суму 28000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4666,67 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.с.1, а.с.89, 93, 96, 101, 104).

Фактичне отримання товару підтверджується виписаними ПП «Стилар» прибутковими накладними на загальну суму 28000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4666,67 грн. (т.с.1, а.с.90, 92, 95, 100, 103).

Також ПП «Стилар» були виконані позивачу роботи щодо виготовлення комплектів деталів, надання та отримання яких підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт №112 від 31.03.2010 року на загальну суму 10000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн. (т.с.1, а.с.98).

- Акт №634 від 01.12.2009 року на загальну суму 27000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 4500 грн. (т.с.3, а.с.207).

За фактом поставки товару та виконання робіт ПП «Стилар» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 65000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 10833,34 грн. (т.с.1, а.с.91, 94, 97, 99, 102, 105, т.с.3, а.с.206).

Судом встановлено, що у період з березня по липень 2010 року між ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» та ПП «Габарит-Групп» були укладені договори купівлі-продажу:

- Договір купівлі-продажу №13/76 від 14.06.2010 року на поставку товару на загальну суму 25065,40 грн. (т.с.1, а.с.106).

- Договір купівлі-продажу №13/54 від 15.03.2010 року на поставку товару на загальну суму 7102,02 грн. (т.с.1, а.с.107).

- Договір купівлі-продажу №18/59 від 12.07.2010 року на поставку товару на загальну суму 503,82 грн. (т.с.1, а.с.108).

На виконання умов по вищевказаним договорам, ПП «Габарит-Групп» було поставлено позивачу товар на загальну суму 32671,44 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5445,23 грн., що підтверджується видатковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.109, 112, 116, 119, 122, 125, 128).

Фактичне отримання товару підтверджується виписаними ПП «Габарит-Групп» прибутковими накладними на загальну суму 32671,44 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5445,23 грн., що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.110, 113, 115, 118, 121, 124, 127).

За фактом поставки товару по вищевказаним договорам ПП «Габарит-Групп» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 32671,44 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5445,23 що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.111, 114, 117, 120, 123, 126, 129).

Судом встановлено, що у період з серпня 2010 по травень 2011 року між ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» та ПП «Пан Буд» були укладені договори купівлі-продажу:

- Договір купівлі-продажу №14/25 від 09.08.2010 року на поставку товару на загальну суму 259843,47 грн. (т.с.1, а.с.130-132).

- Договір купівлі-продажу №16/56 від 24.09.2010 року на поставку товару на загальну суму 24000 грн. (т.с.1, а.с.133).

- Договір купівлі-продажу №19/274 від 03.10.2011 року на поставку товару на загальну суму 1200 грн. (т.с.1, а.с.134).

- Договір купівлі-продажу №-5/66 від 11.04.2011 року на поставку товару на загальну суму 3000 грн. (т.с.1, а.с.135).

- Договір купівлі-продажу №25/55 від 01.06.2011 року на поставку товару на загальну суму 20442,36 грн. (т.с.1, а.с.136).

- Договір купівлі-продажу №28/69 від 08.06.2011 року на поставку товару на загальну суму 59520 грн. (т.с.1, а.с.137).

- Договір купівлі-продажу №17/48 від 13.05.2011 року на поставку товару на загальну суму 2980,32 грн. (т.с.1, а.с.138).

- Договір купівлі-продажу №30/72 від 26.09.2011 року на поставку товару на загальну суму 4500 грн. (т.с.1, а.с.139).

На виконання умов по вищевказаним договорам, ПП «Пан Буд» було поставлено позивачу товар на загальну суму 375486,15 грн., в тому числі ПДВ у сумі 62581,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.140, 143, 146, 149, 152, 155, 159, 161, 164, 167, 170, 174, 177).

Фактичне отримання позивачем товару підтверджується виписаними ПП «Пан Буд» прибутковими накладними на загальну суму 375486,15 грн., у тому числі ПДВ у сумі 62581,02 грн., що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.141, 144, 147, 150, 153, 156,158, 162, 165, 168, 171, 173, 176).

За фактом поставки товару по вищевказаним договорам ПП «Пан Буд» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 375486,15 грн., у тому числі ПДВ у сумі 62581,02 грн., що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178).

Судом встановлено, що у період з травня по жовтень 2010 року між ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» та ТОВ «ПТК «Окнополь» були укладені договори підряду:

- Договір підряду №67 від 03.10.2011 року на виконання робіт на загальну суму 15000 грн. (т.с.1, а.с.179).

- Договір підряду №59 від 01.08.2011 року на виконання робіт на загальну суму 8000 грн. (т.с.1, а.с.180).

- Договір підряду №62 від 19.09.2011 року на виконання робіт на загальну суму 8000 грн. (т.с.1, а.с.181).

- Договір підряду №75 від 10.10.2011 року на виконання робіт на загальну суму 15000 грн. (т.с.1, а.с.182).

- Договір підряду №45 від 16.05.2011 року на виконання робіт на загальну суму 50500 грн. (т.с.1, а.с.183).

- Договір підряду №51 від 20.06.2011 року на виконання робіт на загальну суму 40000 грн. (т.с.1, а.с.184).

Виконання умов по вищевказаним договорам підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт №52 від 17.05.2011 року на загальну суму 17000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2833,33 грн. (т.с.1, а.с.185).

- Акт №60 від 27.05.2011 року на загальну суму 19080 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3180 грн. (т.с.1, а.с.187).

- Акт №60 від 31.05.2011 року на загальну суму 1919,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 319,87 грн. (т.с.1, а.с.188).

- Акт №326 від 01.06.2011 року на загальну суму 12500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2083,33 грн. (т.с.1, а.с.190).

- Акт №192 від 24.06.2011 року на загальну суму 40000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6666,67 грн. (т.с.1, а.с.192).

- Акт №б/н від 01.08.2011 року на загальну суму 8000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1333,33 грн. (т.с.1, а.с.194).

- Акт №б/н від 26.09.2011 року на загальну суму 8000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1333,33 грн. (т.с.1, а.с.196).

- Акт №б/н від 25.10.2011 року на загальну суму 15000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2,500 грн. (т.с.1, а.с.197).

- Акт №б/н від 26.09.2011 року на загальну суму 8000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1333,33 грн. (т.с.3, а.с.219).

За фактом виконання робіт по вищевказаним договорам ТОВ «ПТК «Окнополь» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 121500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 20249,99 грн., що знаходяться в матеріалах справи (т.с.1, а.с.186, 189, 191, 193, 195, 198, т.с.3, а.с.218).

Судом встановлено, що 12.05.2011 року між ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» (Замовник) та ПП «Мастер Торг» (Підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язаний виконати роботи з дизайнерської розробки меблів, розробці креслень конструкції меблів. Ціна договору складає 6000 грн. (т.с.1, а.с.199).

Виконання умов по вищевказаному договору підтверджується Актом №4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.05.2011 року на загальну суму 6000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1000 грн. (т.с.1, а.с.200).

За фактом виконання роботи по вищевказаному договору ПП «Мастер Торг» виписало позивачу податкову накладну на загальну суму 6000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1000 грн. (т.с.1, а.с.201).

Отримані за договорами товар та послуги були оплачені ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» на користь контрагентів ПП «СТИЛАР», «ГАБАРИТ-ГРУП», ПП «ПАН БУД», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг», що підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача та платіжними дорученнями (т.с.2, а.с.16-21, 23, 25, 27, 29, 31-33, 35, 37, 40, 42,44,46,48,50-51,53,54,56,58,60,62,64-67, т.с.3, а.с.221).

Судом встановлено, що придбаний у ПП «Стилар», «Габарит-Груп» та ПП «Пан Буд» товар було використано у господарській діяльності позивача, що підтверджується договорами:

- Договір №71 від 25.08.2010 року, укладений між Республіканським комітетом АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян (Замовник) та ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму», відповідно до умов якого у відповідності з постановою Ради міністрів АР Крим від 20.07.2010 року №296 «Про план заходів з влаштування та соціально-культурного розвитку депортованих громадян в АР Крим на 2010 рік, здійснюваних за рахунок коштів бюджету АР Крим», Замовник доручає, а Виконавець забезпечує поставку меблів та іншого для зміцнення матеріально-технічної бази загальноосвітніх шкіл з кримськотатарською мовою навчання згідно специфікації. Ціна договору становить 99690 грн. (т.с.1, а.с.240-241).

На виконання умов договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» було поставлено меблі та інше Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян на загальну суму 99690 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16615 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000029 від 26.08.2010 року (т.с.1, а.с.243).

За фактом поставки меблів по вищевказаному договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» виписало Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян податкову накладну №41 від 26.08.2010 року на загальну суму 99690 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16615 грн. (т.с.1, а.с.245).

- Договір №69 від 25.08.2010 року, укладений між Республіканським комітетом АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян (Замовник) та ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму», відповідно до умов якого у відповідності з постановою Ради міністрів АР Крим від 20.07.2010 року №296 «Про план заходів з влаштування та соціально-культурного розвитку депортованих громадян в АР Крим на 2010 рік, здійснюваних за рахунок коштів бюджету АР Крим», Замовник доручає, а Виконавець забезпечує поставку меблів офісу та магазинів для зміцнення матеріально-технічної бази загальноосвітніх шкіл з кримськотатарською мовою навчання згідно специфікації. Ціна договору становить 99675 грн. (т.с.1, а.с.246-247).

На виконання умов договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» було поставлено меблі Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян на загальну суму 99675 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16612,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000027 від 26.08.2010 року (т.с.1, а.с.249).

За фактом поставки меблів по вищевказаному договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» виписало Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян податкову накладну №39 від 26.08.2010 року на загальну суму 99675 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16612,50 грн. (т.с.2, а.с.1).

- Договір №70 від 25.08.2010 року, укладений між Республіканським комітетом АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян (Замовник) та ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму», відповідно до умов якого у відповідності з постановою Ради міністрів АР Крим від 20.07.2010 року №296 «Про план заходів з влаштування та соціально-культурного розвитку депортованих громадян в АР Крим на 2010 рік, здійснюваних за рахунок коштів бюджету АР Крим», Замовник доручає, а Виконавець забезпечує поставку стільців та сидінь для зміцнення матеріально-технічної бази загальноосвітніх шкіл з кримськотатарською мовою навчання згідно специфікації. Ціна договору становить 98640 грн. (т.с.2, а.с.2-3).

На виконання умов договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» було поставлено стільці та сидіння Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян на загальну суму 98640 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16440 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000028 від 26.08.2010 року (т.с.2, а.с.5).

За фактом поставки меблів по вищевказаному договору ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» виписало Республіканському комітету АР Крим по справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян податкову накладну №40 від 26.08.2010 року на загальну суму 98640 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16440 грн. (т.с.2, а.с.7).

Придбаний у ПП «Стилар», «Габарит-Груп» та ПП «Пан Буд» товар також було використано у господарській діяльності позивача шляхом його перепродажу ТОВ «Арт-Квест», що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 147000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 24500 грн. (т.с.2, а.с.8, 13) та податковими накладними на загальну суму 147000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 24500 грн. (т.с.2, а.с.10, 11, 12, 15).

Таким чином, позивач ТОВ «Торгівельний дім Меблі Криму» надав суду повне підтвердження реальності здійснення господарських операцій, отримання та оплату товару та послуг та їх використання у власній господарській діяльності, що підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Отримання від ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних позивача (т.с.2, а.с.72, 76, 81, 86, 90, 95, 102, 108, 114, 122, 129, 135, 139, 144, т.с.3, а.с.190-205, 225-226).

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

Суд не погоджується з цими висновками відповідача виходячи з наступного.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, яким встановлено наступне.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п.135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання у ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» товарів та послуг, використання цих товарів та послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів та послуг до валових.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п.7.4, 7.5, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість" не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів\послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Торгівельний дім «Меблі Криму», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів та послуг у ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Проведеною Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим ДПС перевіркою дотримання вимог податкового законодавства позивачем було встановлено, що за наслідками придбання у його контрагентів товарів та послуг позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованими на момент укладення угод платниками податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Судом також встановлено, що отримання і оплата товарів та послуг від контрагентів відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Торгівельний дім «Меблі Крима» належними бухгалтерськими проведеннями, отримані товари та послуги було використано в господарській діяльності позивача та від використання цих товарів та послуг позивачем було отримано економічну вигоду.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування своїх висновків про порушення позивачем податкової дисципліни ДПІ у м.Сімферополі посилається лише на зустрічні акти перевірок контрагентів позивача, якими зокрема встановлені чисельні порушення Податкового та Цивільного кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, з чим суд не погоджується виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ПП «Стилар», «Габарит-Груп», ПП «Пан Буд», ТОВ ТК «Окнополь» та ПП «Мастер Торг» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Також, згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат на загальну суму 500545 гривень та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 100109 гривень, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Торгівельний дім «Меблі Криму» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки №1316/15.2/35593454 від 28.02.2013 року податкові повідомлення-рішення №0002671501, №0004911502, №0004901502 та №0004891502 від 13.03.2013 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2294 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 14.06.13 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 19.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Меблі Криму» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 13.03.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим ДПС №0002671501, №0004911502, №0004901502 та №0004891502.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Меблі Криму» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова