Постанова № 32428233, 26.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/3434/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю:

представника позивача - Фищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2013 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6361,11 грн. та пені у сумі 72,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2012 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому до 16 квітня 2013 року відповідач повинен був згідно статті 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції у розмірі 11913 грн. 95 коп. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 135 грн. 66 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 12/, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

25 червня 2013 року відповідач надіслав до суду телеграму з клопотанням про перенесення розгляду справи, у зв'язку з невчасним отриманням повістки /а.с. 13/.

Разом з тим, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заявленого клопотання, з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Із дослідженого у судовому засіданні зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення судом встановлено, що повістку про виклик до суду вручено уповноваженій особі відповідача 22 червня 2013 року /а.с. 12/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що повістка у адміністративній справі №816/3434/13-а вручена відповідачу з дотриманням строків, встановлених частиною третьою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1 Наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" від 14 квітня 2011 року №129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, даний спір підвідомчий адміністративному суду.

Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/102/241), поданим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 11 лютого 2013 року вх. №2187 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2012 рік становила 9 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 114,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 12722 грн. 00 коп. /а.с. 4/.

При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 1 особа, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа /а.с. 4/.

Разом з тим, відповідачем у звіті форми 10-ПІ невірно обраховано середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02). Так, відповідачем у рядку 02 зазначено 1 особу. Однак, згідно списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві в 2012 року встановлено, що ОСОБА_3 (ІІІ група інвалідності) відпрацював на підприємстві відповідача з 11 вересня 2012 року /а.с. 4, зворотній бік/.

Згідно пункту 3.4 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці від 10 лютого 2007 року, №42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 3.4. Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) складає 0 осіб: 4 місяці/12 місяців = 0,33, що округлюється до 0.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини першої статті 20 цього ж Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 6361 грн. 11 коп. та пеню у розмірі 72 грн. 39 коп.

Як вбачається зі звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем не працевлаштовано у 2012 році одного інваліда.

У матеріалах справи наявні копії листів Комсомольського міського центру зайнятості від 27 травня 2013 року №589 та від 18 червня 2013 року №689/03-20, відповідно до яких фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів протягом 2012 року не подавала /а.с. 10, 16/.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він вживав будь-яких заходів щодо працевлаштуванню інвалідів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У відповідача в 2012 році працювало 9 працівників, фонд оплати праці у вказаному році складав 114500 грн. 00 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 114500,00 : 9 = 12722,22 грн.

За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 16 квітня 2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі (12722,22 : 2) х 1 - 0) = 6361,11 грн.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну позивачем було зараховано пеню в сумі 72,39 грн. (6361,11 грн. х 0,02%) х 57 дн.

Оскільки, вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, р/р 31214230700006 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 37802029, одержувач - УДКСУ у м. Комсомольську) адміністративно-господарські санкції у розмірі 6361,11 грн. /шість тисяч триста шістдесят одна гривня одинадцять копійок/ та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72,39 грн. /сімдесят дві гривні тридцять дев'ять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова