Постанова № 32428182, 16.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3449/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 14.05.2013 року №1900),

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (далі Реєстраційна служби) обґрунтовуючи його тим, що їй, на підставі договору дарування від 07.03.2008 року №682, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 17.03.2008 року, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Протягом 2008-2009 рр. вона власними силами та за власні кошти провела реконструкцію частини житлового будинку, який складається з: літ. «А» - житлове приміщення, в якому - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.. Зазначене реконструйоване приміщення вона ввела до експлуатації та 18.11.2011 року отримала в ІДАБК в Одеській області декларацію про готовність об'єкту до експлуатації. Після чого, вона звернулася до юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про реєстрацію адреси об'єкту нерухомості житлового будинку, про що останнім 07.03.2013 року видано довідку №348263/1 з адресою АДРЕСА_1-Б. 18.05.2013 року вона звернулася до відповідача з заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. За результати розгляду цієї заяви, відповідачем прийнято рішення від 03.06.2013 року №2799442 про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1-Б, оскільки не надано документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку, а також не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на якій розташований спірний будинок. Позивачка вважає відмову у державній реєстрації права власності протиправною, оскільки усі необхідні документи були надані відповідачу. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивачка просить зобов'язати відповідача оформити та видати їй свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.; а також зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м..

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги посилаючись на обставини, викладені в позові (а.с.3-5).

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 03.06.2013 року, заперечував проти задоволення позову пояснивши при цьому, що з боку Реєстраційної служби порушень чинного законодавства України не було. В останнє судове засідання представник не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.50). Причини не явки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, згідно ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі письмові докази суд встановив наступне.

ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 07.03.2008 року №682, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 17.03.2008 року, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9, 10-11).

Протягом 2008-2009 рр. ОСОБА_2 власними силами та за власні кошти здійснила реконструкцію частини житлового будинку, який складається з: літ. «А» - житлове приміщення, в якому - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м..

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно ч.5 цієї статті датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Після закінчення реконструкції житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 ввела його до експлуатації шляхом реєстрації 18.11.2011 року в ІДАБК в Одеській області декларації про готовність об'єкту до експлуатації (а.с.19-22).

Таким чином, ІДАБК в Одеській області зареєструвавши 18.11.2011 року декларацію про готовність житлового будинку АДРЕСА_1 до експлуатації, фактично було введено в експлуатацію зазначений спірний будинок, що підтвердив у судовому засіданні представник позивача.

Для виділення окремої адреси, позивачка звернулася до юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про реєстрацію адреси об'єкту нерухомості житлового будинку, про що останнім 07.03.2013 року було видано довідку №348263/1 з зазначенням нової адреси: АДРЕСА_1-Б (а.с.23).

Згідно ч.1 ст.356 Цивільного Кодексу України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч.1 ст.15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 цього Закону свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно пп.2 п.44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення).

18.05.2013 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

За результати розгляду цієї заяви, 24.05.2013 року відповідачем прийнято рішення №2563752 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, оскільки позивачкою не було надано документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку, а також не був наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на якій розташований спірний житловий будинок (а.с.38).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що документи, відсутність яких стала однією з підстав для відмови у реєстрації права власності, а саме документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на якій розташований спірний будинок позивача, у дійсності були надані відповідачу, оскільки їх наявність зазначена в Декларації від 18.11.2011 року №001821108108 про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 19-22).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів, суд вважає, що приймаючи рішення про відмову ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, у зв'язку з чим позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

В ході розгляду справи відповідачем не надано суду будь-якого обґрунтування щодо того, на підставі чого Реєстраційною службою не було прийнято до уваги зазначені у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.11.2011 року відомості щодо виділеної земельної ділянки на яку укладено договір на право забудови будівлі та надання земельної ділянки у безстрокове користування.

Крім цього, судом встановлено, що позивачка має усі документи, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» необхідні для видачі свідоцтва про право власності на спірний будинок та здійснення відповідної державної реєстрації прав щодо цього будинку.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів в ході розгляду справи відповідачем Реєстраційною службою надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивачка довела суду ті обставини, на які вона посилалася в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач Реєстраційна служба не надала суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 - 163, 167, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції

оформити та видати ОСОБА_2 свідоцтво про власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м..

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити за ОСОБА_2 державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Токмілова

16 липня 2013 року.

.