Рішення № 32427439, 09.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 915/882/13

м. Миколаїв

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

Поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

до відповідача: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв»

56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА

про стягнення заборгованості в сумі 244 628,15 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Штокало О.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 21.05.13 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача: борг за активну електричну енергію в сумі 220159,38 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 4003,98 грн., пеню в сумі 17053,99 грн., 3% річних в розмірі 3410,80 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/180 укладеного між сторонами 26.09.2009 р., додатків до договору, додаткової угоди від 30.05.2005 р.; актів про використану електричну енергію в період з лютого 2013 р. по березень 2013 р. у кількості 187895кВт.г на суму 220 159,38 грн., рахунків за використану електричну енергію за період з липня 2012 р. по березень 2013 р.; п. 6.33, п. 6.11 ПКЕЕ, Методики «Обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії палива між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02 р. № 19, актів розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, платіжних доручень про часткову оплату спожитого обсягу електроенергії; норм ст.ст. 625, 526, 525 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що договірні зобов'язання відповідачем виконуються неналежним чином та не в повному обсязі. Оплата за спожиту електричну енергію протягом періоду з лютого 2013 р. по березень 2013 р., по активній та реактивній електроенергії відповідач не здійснив чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання двічі свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітки канцелярії на зворотніх сторонах судових ухвал так і поштові повідомлення.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

09.07.13 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2009 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Миколаївобленерго») та Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Миколаїв» був укладений договір № 44/180 «про постачання електричної енергії», згідно умов пункту 1 якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2880 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.3 та п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/180, відповідно до умов якого, споживач зобов'язався робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у наступні строки: 60% планового електроспоживання електроенергії з урахування витрат електроенергії на комунально-побутові потреби до10 числа; 40% до 21 числа поточного місяця. У випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно п.1 сторони керуються договірним зобов'язання вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96 від 22.11.96 р., нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Водночас, між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Миколаїв» було укладено додаток № 5 до договору № 44/180, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

За змістом частин 4 та 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу, а останній використав активну електроенергію в період з лютого 2013 р. по березень 2013 року в кількості 187 895 кВт.г. на загальну суму 220 159,38 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію, які містяться в матеріалах справи та на яких ґрунтує позивач свої вимоги.

З тверджень позивача та наданих суду доказів вбачається, що відповідач у вищевказаний період в порушення зазначених вище умов договору виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію за спірний період взагалі не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію в період з лютого 2013 р. по березень 2013 року судом встановлена та дійсно складає в розмірі 4957,04 грн.

У відповідності до п. 6.33. Постанови Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 ( z0093-02 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач спожив реактивну електроенергію за період з лютого 2013 року по березень 2013 року на загальну суму 4003,98 грн., що підтверджується виставленими позивачем відповідачу рахунками та актами про використану електроенергію.

Відповідач же свої обов'язки по сплаті реактивної електроенергії за визначений термін також не виконав.

Отже, заборгованість за перетікання реактивної електроенергії відповідача станом на день прийняття рішення за розрахунком позивача за період з лютого 2013 року по березень 2013 року правильно становить в розмірі 4003,98 грн.

Надані позивачем до позову докази також свідчать про неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в період з 01.08.2012 р. до 01.02.2013 р. в частині несвоєчасної оплати за отримані послуги.

Так, 01.08.2012р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/7 на суму 44030,64 грн. , який останній мав сплатити 08.08.2012р., але був сплачений частково в сумі 2423,46 грн., залишок за даним рахунком становить 41 607,18 грн.

03.09.2012р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/4/9 на суму 39 809,11 грн., який мав бути сплачений до 10.09.2012р., але сплачений частково на суму 19 809,11 гри., залишок боргу становить 20 000, 00 грн.

01.10.2012р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/10 на суму 31 285,40грн., який мав бути сплачений до 10.10.2012р., але сплачений частково на суму 6285,40 грн., залишок боргу становить 25 000 грн.

01.11.2012р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/11 на суму 45 568,84 грн. та рахунок за реактивну електричну енергію на суму 2878,52 грн. дані рахунки відповідачем не були сплачені.

30.11.2012р. відповідачу було видано рахунок активну електричну енергію №44/180/11/1 на суму 112211,22 грн., який відповідачем був сплачений частково на суму 6211,22 грн. залишок боргу становить 10600,00 грн.

02.01.2013р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/12/1 на суму 202 835,40 грн. та рахунок за реактивну електричну енергію на суму 5620,97 грн., які відповідачем не були сплачені.

02.01.2013р. відповідачу було видано рахунок за активну енергію №44/180/1/1 на суму 139516,40 грн. та рахунок за реактивну електричну енергію на суму 2621,71 грн., які відповідачем не були сплачені.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.2.1 договору № 44/180 від 26.09.2009 р. сторони дійшли згоди, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, в зв'язку з вищенаведеними обставинами та нормами позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (за спожиту активну та реактивну електричну енергію) у розмірі 17 053,99 грн. за період з 01.08.2012 р. по 01.04.2013 р.

Крім цього, згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано суму до стягнення 3 % річних за період з 01.02.13 р. по 01.04.13 р. в розмірі 3 410,80 грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню з останнього.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не скористався можливістю спростувати вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про належне, своєчасне та повне виконання договірних зобов'язань перед кредитором.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 260383011001 в МОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код 23399393) - 220 159,38 грн. боргу за активну електроенергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) - 4003,98 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 17 053,99 грн. - пені, 3 410,80 грн. - 3% річних та 4 892,56 грн. судового збору.

4. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. частина судового збору в сумі 40,00 грн., перерахованого за платіжним дорученням № 691 від 16.05.2013 р., підлягає поверненню, як внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 15 липня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова