Ухвала суду № 32426907, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2013 року м. Київ В/800/2726/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Конюшка К.В.

Донця О.Є.

Мороза В.Ф.

Розваляєвої Т.С.

Черпіцької Л.Т.

перевіривши матеріали заяви Закритого акціонерного товариства «Спіка»

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит»

до комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради

третя особа Закрите акціонерне товариство «Спіка»

про про визнання дій незаконними, рішення нечинним, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Закритого акціонерного товариства «Спіка» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12).

Зі змісту вказаної заяви про перегляд судового рішення, з урахуванням усунення недоліків, убачається, що ЗАТ «Спіка» просить переглянути ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12), оскільки під час її прийняття суд касаційної інстанції по-іншому застосував положення частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 (№К/9991/58517/12).

Крім того, у своїх доводах заявник зазначає, у постанові Вищого адміністративного суду України від 17.08.2010 (№К-59345/09) суд касаційної інстанції по-іншому застосував положення статті 17, пунктів 1, 2 частини другої статті 162 КАС України щодо меж розгляду позову та прийняття рішення, ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12).

Відповідно до положень статей 239-2 та 240 КАС України Вищий адміністративний суд України перевіряє відповідність заяви про перегляд судових рішень вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.12.2010 року «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Проте, із доданих до заяви копій судових рішень Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 (№К/9991/58517/12) та від 17.08.2010 (№К-59345/09), не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, з доданого рішення 14.03.2013 (№К/9991/58517/12), в якому, на думку заявника, на відміну від оскаржуваного рішення судом касаційної інстанції було неоднаково застосовано норми матеріального права вбачається, що суд касаційної інстанції положення частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» взагалі не застосовував, тоді як в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12) колегія суддів суду касаційної інстанції вказала на відповідність дій відповідача положенням зазначеної норми права.

Стосовно доданого до заяви рішення від 17.08.2010 (№К-59345/09) та посилання ЗАТ «Спіка» на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 17, пунктів 1, 2 частини другої статті 162 КАС України колегія суддів Вищого адміністративного суду звертає увагу, що необхідною умовою перегляду рішення суду касаційної інстанції є неоднакове застосування цим судом одних і тих самих норм саме матеріального права, а не процесуальних положень КАС України.

У той же час, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що з аналізу змісту долучених до заяви рішень та ухвали від 27.03.2013 (№К/9991/69830/12) убачається, що вони прийняті не в подібних правовідносинах.

Таким чином, аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції не дає підстави вважати, що він неоднаково застосував норми матеріального права, оскільки ухвалення протилежних за змістом рішень стало наслідком розгляду справ із різними фактичними обставинами та їх відповідної правової оцінки.

Ураховуючи наведене, обговоривши доводи заяви, та, виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску даної справи до провадження для перегляду Верховним Судом України названого вище судового рішення.

Керуючись статтями 165, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Закритому акціонерному товариству «Спіка» в допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» до комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Спіка» про визнання дій незаконними, рішення нечинним, зобов'язання вчинити дії до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 року (№К/9991/69830/12).