Ухвала суду № 32426474, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/13524/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Усенко Є.А.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

та представників сторін:

позивача - Звичайної Т.М.,

відповідача -не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі № 2а-734/10/2070

за позовом СДПІ

до Харківського державного авіаційного підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (далі - Підприємство)

про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року СДПІ звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з Підприємства 18 009 409,94 грн. пені за порушення строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

У ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 18 005 689,21 грн. заборгованості у зв'язку з тим, що Підприємство самостійно сплатило частину оспорюваної пені.

Постановою названого суду від 23.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким було встановлено обов'язок Підприємства сплатити оспорювану суму пені, було скасовано в судовому порядку.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення податковою інспекцією планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 (оформленої актом від 21.08.2009 № 2781/23-0/14308894) було виявлено порушення законодавчо встановленого строку надходження на рахунок Підприємства виручки в іноземній валюті за експортований товар, що стало підставою для застосування до відповідача 18 009 409,94 грн. пені за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2009 № 0000340852.

Зазначене рішення податкового органу було скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у справі № 2а-44640/09/2070 (яку було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010) за наслідками його оскарження Підприємством в судовому порядку.

Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як такий, що виключає можливість стягнення з відповідача оспорюваної за цим позовом суми пені.

Згідно з абзацом другим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Таким чином, підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності є рішення податкового органу про нарахування цієї пені.

У справі, що переглядається, рішення СДПІ, згідно з яким до Підприємства застосовано оспорювану суму пені, скасовано в судовому порядку, що спростовує твердження податкової інспекції про існування у відповідача обов'язку зі сплати цієї пені до бюджету.

З урахуванням викладеного суди цілком правомірно відмовили у задоволенні даного позову.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі № 2а-734/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:В.В. Кошіль Є.А. Усенко