Ухвала суду № 32426375, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К/9991/12302/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Усенко Є.А.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

та представників сторін:

позивача - Жабокрицької В.А., Кудрявцева О.В., Краснобрижого А.Ю.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі - Департамент)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2-а-3606/10/2070

за позовом державної організації "Комбінат "Світанок" державного комітету з питань матеріального резерву (далі - Організація)

до Департаменту

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Організація звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати рішення Департаменту про застосування фінансових санкцій від 09.12.2009 № 000216, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 5 591 128,32 грн.

Постановою названого суду від 16.08.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що відповідачем не доведено факту зберігання позивачем спирту етилового, позаяк фактично на зберіганні у позивача знаходився біокомпонент моторних палив (БКМП), у зв'язку з цим у Організації відсутній обов'язок вносити відповідне місце зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам статей 1, 2, 17, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пунктам 1.4, 2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, Департамент звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому скаржник зазначає, що факт зберігання позивачем саме спирту етилового ректифікованого підтверджується даними бухгалтерського обліку Організації, договором зберігання від 24.07.2009 № 1, укладеним Організацією та призваним підприємством «Універсал-Строй», а також актом відбору зразків від 14.10.2010.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що позивач є організацією, підпорядкованою Державному комітету України з Державного матеріального резерву, та здійснює зберігання матеріальних цінностей, що належать до активів Держкомрезерву України.

У липні 2009 року Держкомрезервом України було реалізовано на аукціоні спирт етиловий ректифікований вищої очистки, який не відповідає ДСТУ 4221:2003 та знаходиться на зберіганні у позивача; переможцем аукціону стало приватне підприємство «Універсал-Строй»; за наслідками проведення цього аукціону Держкомрезервом у липні 2009 року було видано позивачеві розпорядження-наряди на відпуск (відвантаження) зазначеного спирту. За договором про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 24.07.2009 № 1 приватне підприємство «Універсал-Строй» (замовник) передало на зберігання позивачеві (виконавець) спирт ректифікат вищої очистки.

За таких обставин Департамент дійшов висновку про зберігання позивачем спирту етилового вищої очистки, який не відповідає вимогам ДСТУ 4221-2003, у спиртосховищі відкритого типу, що розташоване по вул. Б. Хмельницького у смт Золочеві Харківської області та не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; у зв'язку з цим Департаментом було прийнято оспорюване рішення, за яким позивача зобов'язано сплатити 5 591 128,32 грн. штрафу в порядку абзацу дев'ятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з частиною тридцятою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, тягне застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень, як того вимагає частина друга статті 17 Закону.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції виходили з того, що товар, який знаходився на зберіганні у позивача та був придбаний на аукціоні приватним підприємством «Універсал-Строй», за своїми фізико-хімічними властивостями відповідає ТУ У 24.6-35463570-001:2008 «Біокомпонент моторних палив «БКМП», який використовується для виробництва альтернативних видів палив. А відтак позивач не підпадає під сферу дії Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Наведений висновок суду мотивований посиланням на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/213пд, яким встановлено, що фактичним предметом аукціону був «Біокомпонент моторних палив «БКМП».

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене наведеною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

У той же час зазначене звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Однак у справі, що переглядається, суди взагалі не надали будь-якої правової оцінки доказам, поданим відповідачем на обґрунтування своєї правової позиції по справі, а саме - даним бухгалтерського обліку Організації, актам відбору зразків від 14.10.2010, договору зберігання від 24.07.2009 № 1, укладеним Організацією та приватним підприємством «Універсал-Строй».

Для достовірної перевірки факту порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» судам необхідно було безпосередньо дослідити докази, наявні у даній справі, за необхідності витребувавши додаткові докази у сторін, а не обмежуватися посиланням на висновки суду у господарській справі № 39/213пд.

З урахуванням викладеного, враховуючи неповноту дослідження судами окремих обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладені в цій ухвалі обставини, безпосередньо дослідити докази та перевірити обставини, що входять до предмета доказування у справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити правильне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 у справі № 2-а-3606/10/2070 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:В.В. Кошіль Є.А. Усенко