Ухвала суду № 32426095, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.справа № 2а/0470/4983/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Олефіренко Н.А. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Транс Хонор Груп" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі №2а/0470/4983/12 за позовом Приватного підприємства „Транс Хонор Груп" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року Приватне підприємство „Транс Хонор Груп" (далі за текстом - ПП „Транс Хонор Груп") звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби (далі за текстом - Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкового повідомлення-рішення №00000572301 від 25.04.2012 року, яким було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 523 991,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 130 998,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП „Траст Хонор Груп" з питання фінансово-господарських відносин з ТОВ „Контур-2001" в грудні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №488/22/22-507/34683833 від 13.04.2011 року (далі - акт перевірки), відповідно висновків якого встановлено порушення ПП „Траст Хонор Груп" пункту 180.1 статті 180, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2, статті 198, Податкового кодексу України, в результаті чого ПП „Траст Хонор Груп" занижено податок на додану вартість на загальну суму 523 991,00 грн., у т.ч. за грудень 2011 року - 523 991,00 грн.

На підставі акта перевірки Дніпродзержинською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №00000572301 від 25.04.2012 року, яким було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 523991,00 грн. (нараховано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 130998,00 грн.). Позивачем не було надано заперечення щодо акту-перевірки.

Перевіркою встановлено, що між ПП „Траст Хонор Груп" (Покупець) та ТОВ „Контур" (Постачальник) було укладено договір поставки від 01.12.2011 року, згідно до якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені строки продукцію технічного призначення Покупцю. Постачальник зобов'язується виписати та надіслати Покупцю рахунок-фактуру для сплати коштів за товар, а Покупець сплатити кошти та прийняти товар.

Відповідно матеріалів справи, договір поставки укладений між Позивачем та ТОВ „Контур", а не ТОВ „Контур 2001".

Судом встановлено, що зазначення стороною у договорі поставки від 01.12.2011 ТОВ „Контур", а не ТОВ "Контур 2001" є технічною помилкою, проте позивачем не надано до суду будь-яких підтверджень цього факту.

Окрім того, відповідно до вимог договору поставки сторони зобов'язані були виписати та надіслати рахунок-фактуру для сплати коштів за товар та сплатити грошові кошти за товар згідно рахунку-фактури, проте, рахунку-фактури сторонами до суду надано не було.

Відповідно до акта перевірки зазначено, що позивачем не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ „Контур 2001" у грудні 2011 року.

Позивачем було надано до суду копії податкових накладних, видаткових накладних, специфікації на доставку товару та товарно-транспорті накладні.

Відповідно до специфікації на поставку товару до договору від 01.12.2011 року товар, який підлягає поставці є досить габаритним (арматура, труби полівпропіленові та ін..). З товарно-транспортних накладних вбачається, що у якості товару, який було поставлено ПП „Траст Хонор Груп" зазначено узагальнену назву "Товари технічного обладнання" без конкретизації самого вантажу.

Товарно-транспортні накладні, надані Позивачем не відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненями (далі - Закон №996), а саме в товарно-транспортних накладних зазначено лише номер ТТН, назва продукції (товару) - товари технічного призначення та стоїть підпис особи, яка одержала товар та печатка ПП „Траст Хонор Груп".

Відповідно до статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення дати (дня) виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до зазначеного пункту датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 185.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце де проводиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені - не встановлено.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи, що документи, які надані позивачем не підтверджують факт поставки товару ПП „Траст Хонор Груп", визначеного специфікацією до договору поставки від 01.12.2011 року та не підтверджено фактичну реалізацію товару, це ставить під сумнів реальність здійснення господарської діяльності ПП „Транс Хонор Груп" із ТОВ "Контур 2001" та їх спрямованість на настання правових наслідків.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували правомірність формування податкового кредиту за грудень 2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції законно і обґрунтовано зроблено висновок щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №00000572301 від 25.04.2012 року Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, яким було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 523 991,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 130 998,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Транс Хонор Груп" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі №2а/0470/4983/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко