Ухвала суду № 32425520, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р.

справа № 2а-0470/10745/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі №2а/0470/10745/11 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області за участю прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська про визнання постанови протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (з 02.11.2010 року - Публічне акціонерне товариство „ЄВРАЗ Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (далі за текстом – ПАТ „ЄВРАЗ Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження України в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 02.07.2007 року №18-5/3.22.42.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в постанові №18-5/3.22-42 від 02.07.2007 року, прийнятій відповідачем, відсутнє посилання на норму Закону, який саме визначає розмір санкцій та порядок їх накладення; постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року №699, на підставі якої прийнято вищезазначену постанову, не відноситься до нормативно-правового акту, що прирівнюється до Закону України. Окрім того, позивач вказував на наявність на підприємстві пристроїв, які компенсують реактивну потужність, та на проведення планових робіт по виводу з роботи підстанції 3 „Прокатна”, внаслідок чого були відключені компенсуючи пристрої, що призвело до не компенсації реактивної потужності на ГРУ-ТЕЦ та Л-387. Зазначав, що на підстанції ПРЗ-4, яка живить користувачів стану 550-2, деяка частина реактивної потужності не компенсувалась, в зв’язку із технологією роботи стану 550-2. Що стосується парової системи підприємства, то позивач зазначив, що внаслідок проведення ремонтних робіт трубопроводу частково відсутні ізолюючі матеріали на деяких ділянках трубопроводу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач посилається на її безпідставність та просить постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 02 липня 2007 року проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів ПАТ „ЄВРАЗ Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, за результатами якої складено акт №18-5/3.21-73 від 02.07.2007 року.

Актом перевірки встановлено недодержання ПАТ „ЄВРАЗ Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” технологічної дисципліни: перевитрати теплової енергії за рахунок систематичних прямих втрат теплової енергії недотримання технологічної дисципліни, спричинених відсутністю теплоізоляції на паропроводах від котельної ТЕЦ до споживачів 784,0 Гкал та перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок зниженого коефіцієнту потужності з причин не задовільної роботи компенсуючих пристроїв 1985,3 тис. кВт/рік.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, визначає Закон України „Про енергозбереження”.

Відповідно до статті 26 цього Закону, контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, при цьому державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

У відповідності до статті 27 цього Закону порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно посилався на наступне.

Загальний порядок і підстави застосування підвищеної плати встановлено постановою Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.93 року „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” (далі Постанова КМУ № 699).

Постановою КМУ № 699 встановлено, що Державна інспекція з енергозбереження здійснює державний контроль за раціональним та ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000 року „Питання Державної інспекції з енергозбереження”, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) і йому підпорядковується, та виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно пункту „е” статті 11 Закону України „Про енергозбереження” економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливо-енергетичних ресурсів в народному господарстві” від 02.09.1993 року № 699 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Законом України „Про енергозбереження” визначено „нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів” як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначено поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів:

1) прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів -втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

2) марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів -систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

Також Законом України „Про енергозбереження” встановлено, що „норми питомих витрат палива та енергії” - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

При цьому, розрахунки перевитрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюються відповідно до Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) № 89 від 13.12.2007 року.

Вказана методика носить нормативно – технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на промислових об’єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію), а тому відповідно до підпункту „е” пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, не підлягає державний реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Отже, посилання позивача на неправомірність застосування відповідачем даної Методики при розрахунку перевитрат паливно-енергетичних ресурсів у зв’язку з тим, що вона не пройшла державну реєстрацію в Міністерстві юстиції - є безпідставними.

Судом не беруться до уваги твердження представника позивача як на підставу для звільнення від відповідальності за вчинене порушення через наявність на підприємстві пристроїв, які компенсують реактивну потужність, а також проведення ремонтних робіт трубопроводу, виходячи із наступного.

Під час проведення перевірки складено відповідачем та підписано представником позивача без зауважень акти виконання інструментальних вимірювань №4 від 13.06.2007 року та №6 від 14.06.2007 року, у яких має посилань про причини відсутності ізоляції на паропроводах.

Відповідно до пункту 1.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах.

У взаємодії із чинними методиками формування тарифів на активну електроенергію плата за перетікання реактивної електроенергії є адресним економічним стимулом для зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних споживачів на втрати активної електроенергії в основній і в розподільчій електромережах та на якість напруги у відповідному енергорайоні.

В силу приписів пп. 2.5.1 Методики базове значення коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень Сбаз у засоби компенсації реактивних потужностей (КРП), які необхідно встановити в електричній мережі споживача, прийнято рівним 1,0.

До складу засобів КРП входять компенсувальні установки (КУ), засоби регулювання потужності КУ, прилади або системи обліку реактивної електроенергії.

Розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442, п. 3.1 Методики, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше.

В пункті 3.4 і пункті3.8 Методики вказані, відповідно, порядок визначення плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії, та визначення надбавки за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності.

Відповідно змісту складених представником відповідача за участю представників позивача актів перевірки використання ПЕР на підприємстві №2 від 07.06.2007 року та №3 від 13.06.2007 року, встановлено, що компенсуючи пристрої на підприємстві не працюють.

На підставі довідок позивача про обсяги електропостачання про обсяги електроспоживання споживачів ПАТ „ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” у відповідності до Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена наказом НАЕР від 13.12.2006 року №89, відповідач здійснив розрахунок перевитрат у позивача електричної енергії за рахунок незадовільної роботи компенсуючих пристроїв за період з 01.06.2006 року по 01.06.2007 року.

У відповідності до розрахунків відповідача, подвійна вартість марнотратно витраченої позивачем теплової енергії у кількості 784,0 Гкал та перевитрати відповідача електроенергії 1985,3 тис. кВт/рік визначена на підставі відомостей, що були надані у довідці позивача про тарифи на паливно-енергетичні ресурси по стану на 15.06.2007 року.

За результатами перевірки, у відповідності до статті 11 Закону України „Про енергозбереження” та постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” від 02.09.1993 року №699, відповідачем прийнято постанову №18-5/3.22-42 від 02.07.2007 року, якою застосовано до позивача підвищену (у подвійному розмірі) плату за втрати теплоенергії 784,0 Гкал та електроенергії 1985,3 тис. кВт*год у загальному розмірі 1265448,10 грн.

Як на підставу для скасування оскарженої постанови представник позивача посилався на наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 26.01.2010 року № 4/24 „Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності”.Відповідно до пункту 1 зазначеного наказу, до споживачів електричної енергії, які розраховуються з електропередавальною організацією за перетікання реактивної електроенергії згідно з електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року за № 19 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням „відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення”.

Проте, зазначений наказ скасовано наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 23.04.2010 року № 38/155.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції законно і обґрунтовано зроблено висновок щодо дотримання відповідачем порядку застосування до суб’єкта господарювання економічних санкцій при винесенні оскаржуваної постанови, застосовані до позивача економічні санкції обґрунтовані та відповідають допущеним порушенням, оскаржену постанову винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі №2а/0470/10745/11 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко