Ухвала суду № 32425507, 14.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.

справа № 2а-2840/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2010 року у справі № 2а-2840/10/0470 за адміністративним позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області до Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі (далі за текстом – УПФУ України в м. Нікополь та Нікопольському районі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго” (далі за текстом - Нікопольське КП „Нікопольтеплоенерго”), в якому просив стягнути з Нікопольського КП „Нікопольтеплоенерго” на користь УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 208005, 21 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Нікопольського КП „Нікопольтеплоенерго” на користь УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на загальну суму 208005,21 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задовленні позовних вимог, посилаючись на ухвалення оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

З огляду на реорганізацію Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області судом здійснено заміну сторони Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області на Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі в порядку процесуального правонаступництва.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольське КП „Нікопольтеплоенерго” є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі.

04 жовтня 2010 року відповідачем подано до УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі розрахунок страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2009 року. Відповідно даних розрахунку, загальна сума страхових внесків до сплати становить 208 005, 21 грн. Проте, своєчасно відповідачем не сплачено зазначену суму.

У відповідності до статті 4, статті 9, пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-XII платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) у встановлені законами терміни, у зв’язку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктом 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. В силу частини 3 статті 18 зазначеного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2, частиною 6 статті 106 вказаного Закону встановлено, що суми своєчасно не нарахованих або не сплачених страхових внесків у встановлені законом строки вважаються простроченою заборгованістю недоїмкою, яка не підлягає списанню.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пунктом 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року за №64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 12 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що загальна сума заборгованості відповідача становить 208005, 21 грн. Відповідно до вимог пункту 5 статті 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки. Тому, УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі зазначені суми коштів, згідно копій платіжних доручень, були зараховані у погашення несплаченої недоїмки відповідача. Таким чином, посилання відповідача про повну сплату заборгованості за вересень 2009 року в сумі 208005, 21 грн. є хибними.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго” – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2010 року у справі № 2а-2840/10/0470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко