Постанова № 32425071, 09.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 809/1892/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представники сторін - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

ДП " Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів"

до відповідачів: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, скасування постанов.

Позовні вимоги мотивує тим, постановою головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ Демяніва П.Б. від 30.05.2013 року накладено арешт на кошти позивача (ВП 11367166), 07.06.2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішення УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. відкрито виконавче провадження по виконання виконавчого листа виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом (ВП №38359405). Вважає дії відповідачів щодо прийняття зазначених постанов протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, просить скасувати вказані постанови .

Позивачем по справі подано письмове клопотання про доповнення (збільшення) до позовної заяви від 18.06.2013 року, відповідно якого просить скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. від 17.06.2013 р. про арешт коштів, про арешт майна боржника та оголошення заборони його на відчуження (ВП №38359405). Суд, в ході судового засідання розглянувши заявлене клопотання, прийшов до висновку, що в задоволені клопотання слід відмовити, оскільки, як вбачається зі змісту самого клопотання, позивач просить доповнити первісний позов позовними вимогами, які фактично не є збільшенням первісних позовних вимог, а мають інший предмет позову. При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до суду із вказаним позовними вимогами в порядку встановленому законом. .

Позивач у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місця розгляду справи належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи (а.с. 174-175). Причини неявки відповідачі суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без участі представників не надходили, правом на подання заперечення не скористалися. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - суд вважає за доцільне провести розгляд справи без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжаком І.І. 07.06.2013 року на підставі заяви заступника прокурора Івано-Франківської області від 06.06.2013 року, прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-1424/11/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" заборгованості за бюджетними позичками -1997 року в сумі 2064710,00 грн. та пеню за несвоєчасне повернення бюджетних позичок -1995-1997 років в сумі 6376806,87 грн. (а.с. 14-15).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження", визначений перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, зокрема такими документами є, виконавчі листи видані судом.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, підстави для відкриття виконавчого провадження та зазначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Частиною першою ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Положенням ч. 2 вказаної статті, передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Перевіряючи правомірність дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2013 року при примусовому виконані виконавчого провадження №38359405, судом не встановлено протиправності, як і підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №38359405 від 07.06.2103 року прийнята у відповідності та в межах повноважень державного виконавця на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ Демяніва П.Б. щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника (ВП 11367166), суд зазначає наступне.

Постановою головного державного виконавця державного ВДВС Івано-Франківського МУЮ Демяніва П.Б. від 30.05.2013 року при примусовому виконанні виконавчого листа №ПА-10/302 виданого Господарським судом Івано-Франківської області щодо стягнення з ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" в дохід бюджету заборгованості в сумі 4786380 грн. та 1700 грн. судових витрат ВП №11367166 накладено арешт на кошти ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" у межах суми 4042058.00 грн., відкритих на рахунках фінансових установ перелічених у постанові про арешт коштів.

Пунктом 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.5,6 ч.3 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, законодавець допускає прийняття державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, в будь-який момент з часу відкриття виконавчого провадження. Прийняття такої постанови не пов'язано із фактом самостійного чи примусового виконання судового рішення боржником.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно ст.57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ч. 3 ст. 57 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач - ВДВС Івано-Франківського МУЮ приймаючи оскаржувану постанову про арешт кошті від 30.05.2013 року діяв на підставі Закону та у межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів заявлені до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції позовні вимоги ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 15.07.2013 року.