Ухвала суду № 32424837, 06.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. справа № 2а/0470/3457/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

за участю представника відповідача - Товстої Н.А. ( довіреність від 22.03.2013)

представника позивача - Чеславської Н.Г. ( довіреність від 12.03.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/3457/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агротехцентр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У березні 2012 року Приватне підприємство «Агротехцентр» ( далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС ( далі -Відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132302 від 01.03.2012, яким Підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 423942, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 42896,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про те, що підприємство не мало права на податковий кредит та валові затрати, які сформовані за рахунок операцій з ТОВ «НПП «Брат» , оскільки діяльність їх контрагента була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, є необґрунтованими та такими, що не підтверджені будь-якими доказами. ( а.с.3-5)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року позовні вимоги Приватного підприємства «Агротехцентр» задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що дії Приватного підприємства «Агротехцентр» щодо включення спірних сум до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з ТОВ «НПП «Брат» відповідають п.187.1 ст. 187, п.198.6 ст.196 Податкового кодексу України. ( а.с.228-230)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, подала на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, що відповідно до акту перевірки контрагента Позивача - ТОВ «НПП «Брат» встановлено, що у підприємства фактично відсутні основні засоби, складські та офісні приміщення, транспортні засоби і що його діяльність спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб. За таких обставин Позивачем безпідставно був сформований податковий кредит за лютий, березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «НПП «Брат» у зв'язку з відсутністю об'єкту оподаткування. Додані позивачем у судовому засіданні додаткові документи на підтвердження реальності господарської операції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не надавались посадовим особам податкового органу при проведенні перевірки. ( а.с.236-239)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача вимоги апеляційної скарг підтримав та просив їх задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому підтвердив, що заперечень до первинних документів, наданих Позивачем до перевірки, у перевіряючи не виникало.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість зазначених у ній доводів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 13.01.2012 по 09.02.2012 уповноваженими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ПП «Агротехцентр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р.

За наслідком перевірки 16.02.2012 р. складено Акт №424/23-2/32510422 (а.с.7-53), згідно висновків якого встановлено,зокрема, порушення ПП «Агротехцентр»:

- ст.ст. 203, 215, 228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання правочинів,які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Агротехцентр» при придбанні товару у ТОВ «НПП «Брат»та продажу цього товару покупцям. В основу такого висновку перевіряючих були покладені висновки акту перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську щодо діяльності ТОВ «НПП «Брат» ( а.с.7-52)

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132302 від 01.03.2012, яким Підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 423942, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 42896,00 грн. ( а.с.6)

Скасування вказаного повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства «Агротехцентр», суд першої інстанції виходив з того, що дії Приватного підприємства «Агротехцентр» щодо включення спірних сум до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з ТОВ «НПП «Брат» відповідають п.187.1 ст. 187, п.198.6 ст.196 Податкового кодексу України. В той же час Відповідачем не доведено безтоварність операцій з вищевказаним контрагентом, як не доведено і те, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні № 0000132302 від 01.03.2012 р. Відповідачем зазначено про порушення Позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 72, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який на час виникнення спірних правовідносин ( лютий-березень 2011 року), втратив чинність і не може бути застосований, що є додатковою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132302 від 01.03.2012 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за можливе зазначити наступне.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2. цієї ж статті ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. ( пункт 198.3 статті 198 цього Кодексу)

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди, згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, причому, склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Факт поставки ТОВ «НПП «Брат» Позивачу в лютому 2011 року товару (сіялок), розрахунку за поставлені сіялки сторонами не заперечується та підтверджується прибутковими та податковими накладними (реєстр в додатку 13 до акту перевірки). Куплений товар Позивачем було реалізовано третім особам згідно видаткових та податкових накладних (реєстр в додатку 13 до акту перевірки), заперечень щодо оформлення зазначених документів у Відповідача не виникало.

Факт здійснення аналогічних господарських операцій у березні 2011 року також перевірено судом першої інстанції та підтверджено наданими до суду копіями податкових та видаткових накладних за цей період.

Доказів того, що під час перевірки Відповідачем вимагались від Позивача додаткові докази, до суду не надавалось.

ПП «Агротехцентр» , як і ТОВ «НПП «Брат» є платниками податків, відомості про те, що постачальник Позивача не знаходився за місцем реєстрації - відсутні.

В той же час в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на те, що законодавством України не передбачена відповідальність платника податків за дії контрагентів, так само не передбачено обов'язку платника податків вимагати від постачальника товару будь-яких відомостей стосовно джерела купівлі даного товару та відомостей щодо дійсності угод по купівлі даного товару (надання відповідних документів тощо), колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит за лютий-березень 2011 року.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що, оскільки актом перевірки контрагента Позивача - ТОВ «НПП «Брат» встановлено, що у підприємства фактично відсутні основні засоби, складські та офісні приміщення, транспортні засоби і що його діяльність спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, то їх висновок про те, що Позивачем безпідставно був сформований податковий кредит за лютий, березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «НПП «Брат» у зв'язку з відсутністю об'єкту оподаткування є законним та обґрунтованим, визнається колегією суддів безпідставним, оскільки такий висновок є лише припущенням працівників податкового органу та не підтверджується належними доказами, як це визначено статтею 71 КАС України.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205,206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/3457/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.

У повному обсязі ухвалу складено 10 червня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник