Ухвала суду № 32424628, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2255/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Укргазвидобування» до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо своєчасності сплати рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, за період за жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено акт № 317/15-30019775 від 12 вересня 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, ПАТ «Укргазвидобування» несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, а саме несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання за жовтень та листопад 2011 року.

Згідно з розрахунками з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні від 17 листопада 2011 року № 9011195076 та № 9011195071 грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні за жовтень 2011 року у сумі 8 119 332, 20 грн. по строку сплати 30 листопада 2011 року фактично було сплачено 28 грудня 2011 року, тобто із затримкою строків сплати на 28 днів, у сумі 65 164, 93 грн. по строку сплати 30 листопада 2011 року фактично було сплачено 22 грудня 2011 року, тобто із затримкою строків сплати на 22 дні, у сумі 2 798 282, 24 грн. по строку сплати 30 листопада 2011 року фактично було сплачено 21 грудня 2011 року, тобто із затримкою строків сплати на 21 день, за листопад 2011 року у сумі 53 856, 54 грн. по строку сплати 30 грудня 2011 року фактично було сплачено 13 січня 2012 року, тобто із затримкою строків сплати 14 днів.

У зв'язку з наведеним, на підставі п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000341501 від 27 вересня 2012 року на суму 1 103 663, 59 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 статті 14 ПК України - штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 256 ПК України - платниками рентної плати (далі - платники) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 260.1 статті 261 ПК України - базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Відповідно до п. 260.2 ПК України - розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводної сировини, встановлених статтею 258 ПК України ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 ПК України.

Пункт 260.3 статті 260 ПК України визначає, що платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України.

Відповідно до п. 260.5 статті 260 ПК України - платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

- за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7 статті 260 ПК України - сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Згідно з статтею 126 ПК України - у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з уточнюючими розрахунками податкового зобов'язання позивача за жовтень 2011 року, таке зобов'язання визначено в розмірі 1 449 000, 00 грн., правильність чого апелянтом не заперечується.

Оплата вказаного зобов'язання відбулась 21 та 22 грудня 2011 року згідно з платіжними дорученнями №№ 56 та 110, тобто із затримкою на термін до 30 днів, оскільки граничний термін сплати був 30 листопада 2011 року.

Колегія суддів звертає увагу на безпідставність застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, яке первинно було задеклароване позивачем (10 989 917, 41 грн.), оскільки таке зобов'язання було визначено помилково, законних підстав для його декларування не було, у зв'язку з чим і були подані уточнюючі розрахунки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій лише в розмірі 10% від суми уточненого податкового зобов'язання за жовтень 2011 року, що становить144 900, 00 грн.

В свою чергу, визначене позивачем податкове зобов'язання за листопад 2011 року в розмірі 1 403 370, 85 грн. було сплачено платіжним дорученням № 48 від 20 грудня 2011 року, тобто в межах строку, передбаченого ПК України.

Враховуючи зазначене, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним лише в сумі 144 900, 00 грн., відповідно в решті суми воно підлягає скасуванню.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.