Постанова № 32423969, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18773/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Ганечко О.М., Файдюка В.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №0010942303, №0010932303, №0010922303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2011 року № 1485/23-3/34881820, яким встановлено порушення позивачем п.5.1., пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.6.1. ст.6, пп.7.3.5. п.7.3. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9. п.139.1. ст.139, п.150.1. ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9 696 607,00 грн., в т.ч.: за ІІІ квартал 2010 року в сумі 285 761,00 грн., за ІV квартал 2010 року в сумі 6 224 711,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 432 953,00 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 2 753 182,00 грн.; пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31 642,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93 722,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року у сумі 35 420,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 11 526,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 14 264,00 грн., за травень 2011 року у сумі 17 127,00 грн., за червень 2011 року у сумі 15 435 грн..

На підставі акта перевірки від 17.11.2011 року № 1485/23-3/34881820, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №№ 0010942303, 0010932303, 0010922303, якими позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 46 826,00 грн. (в т.ч. за квітень 2011 року у сумі 14 264,00 грн., за травень 2011 року у сумі 17 127,00 грн., за червень 2011 року у сумі 15435,00 грн.), зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 186135,00 грн. (за І квартал 2011 року на 432 953,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на 2 753182,00 грн.), збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 552,00 грн..

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (замовник) та Приватним підприємством «СІМ» (виконавець) договору на транспортне обслуговування від 27.06.2007 року №02/07 виконавець забезпечував транспортне обслуговування позивача шляхом надання останньому автомобілів.

На виконання умов зазначеного договору надані акти виконаних робіт від 31.07.2010 року №13, від 31.08.2010 року №15, від 31.09.2010 року №18 та від 31.10.2010 року №20.

Відповідно до укладеного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (замовним) з Приватним підприємством «КСВ Інтернешнл» (виконавець) від 01.04.2011 року №01/04-11 виконавець зобов'язується надати послуги з перевезення легковими автомобілями.

На виконання умов зазначеного договору надані акти виконаних робіт від 29.04.2011 року №ОУ-0000001, від 31.05.2011 року №ОУ-0000002, від 30.06.2011 року №ОУ-0000003.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Доводи податкового органу, що зазначених вище актах виконаних робіт до договорів №02/07 від 2007 року та від 01.04.2011 року №01/04-11 відсутні: місце відправки та призначення автомобіля, час відправки та прибуття, загальна кількість кілометрів проїзду, та не надано подорожні листи, а тому не має змоги довести зв'язок понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням вимог Інструкції «Про порядок застосування подорожнього листа службового автомобіля та обліку транспортної роботи», подорожні листи є обов'язковими для застосування Приватним підприємством «Сім» та Приватним підприємством «КСВ Інтернешнл» як підприємствами, що надають службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування на комерційній основі, та зберігаються у перевізника.

Акти виконаних робіт, які були отримані позивачем від Приватного підприємства «Сім» та від Приватного підприємства «КСВ Інтернешнл» у період, що перевірявся згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» є первинними документами, підтверджують факт отримання робіт з транспортного обслуговування, що безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, у зв'язку з чим обґрунтовано включено до складу валових витрат підприємства у ІІІ та ІV кварталах 2010 року у сумі 392 937 грн.., та у ІІ кварталі 2011 року у сумі 241 371 грн..

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 вищевказаного Закону України, п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Судом першої інстанції не досліджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України позивачем безпідставно завищено валові витрати в розмірі 2 511 811 грн., а саме за ІІ квартал 2011 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане ним за результатами господарської діяльності за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

З 01.04.2011 року набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) у наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

З урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В Листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року №2019/12/13-12 з цього приводу зазначається, що тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011 року.

До складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у I кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з попереднього податкового року (2010 рік), повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за II та ІІІ квартали 2011 року.

Згідно з приписами пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Слід зазначити, що визначений статтею 139 цього Кодексу вичерпний перелік витрат, які не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, не містить жодних обмежень щодо включення до витрат від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане позивачем за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток, тому підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу відсутні.

Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року визнано протиправним Наказ начальника Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва від 13 вересня 2011 року №1864 про проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс», що залишено судом першої інстанції поза увагою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Сплачений Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2012 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №0010942303, №0010932303, №0010922303 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 05 грудня 2011 року №0010942303, №0010932303, №0010922303.

Стягнути з Державногобюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» 90,36 грн. судового збору за подання адміністративного позову та 1527,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 27.06.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Ганечко О.М.

Файдюк В.В.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Ганечко О.М.

Файдюк В.В.