Постанова № 32423567, 17.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 року Справа № 812/4381/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Агевича К.В.,

при секретаря судового засідання Чуванову А.С.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

представника третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділу державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції, третя особа - Приватне мале підприємство «Комтел» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділу державної виконавчої служби сєверодонецького міського управління юстиції, третя особа - Приватне мале підприємство «Комтел» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з МПП «Комтел» у сумі 123,64 грн. на користь Управління боргу. Позивач зазначив, що державним виконавцем не накладався арешт на рахунки боржника. Після відкриття виконавчого провадження на рахунки Управління поступали кошти в рахунок погашення боргу з розрахункового рахунку боржника: р/р 29022866100025 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299 (останній раз кошти надходили 10.04.2013). Позивач зазначив, що державним виконавцем не вчинено дій щодо арешту розрахункових рахунків боржника, що дозволяє останньому розпоряджатися грошовими коштами на вказаних розрахункових рахунках на свій розсуд. На думку позивача, в порушення ст. 11, 65 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Бєляєва А.І. не проведено всі можливі заходи щодо примусового виконання виконавчих документів, переданих Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку луганської області. Борг підприємства зростає, заходи щодо виявлення та арешту розрахункових рахунків боржника не вживаються, що дозволяє боржнику на власний розсуд розпоряджатися грошовими коштами.

У зв'язку з чим, позивач просив визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції в частині не накладення арешту та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції вчинити дії щодо арешту розрахункового рахунку МПП «Комтел», а саме 29022866100025 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві, просив розглянути справу без участі представника управління.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 17.06.2013 до Луганського окружного адміністративного суду від нього надійшло заперечення на позов, в обґрунтування якого зазначив наступне. На виконанні у відділі ДВС сєверодонецького МУЮ перебуває виконавче провадження № 36834191 від 01.03.2013 про стягнення заборгованості з МПП «Комтел» (код ЄДРПОУ 24846753) на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку. 07.05.2013 державним виконавцем винесено постанови про арешт р/р 29022866100025 у ПАТ КБ «Приватбанк» постанова направлена до виконання відповідним банківським установам та до відома сторонам. 28.05.2013 направлено запит до ПАТ КБ «Приватбанк» щодо прийняття постанови про арешт коштів від 07.05.2013 до виконання.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представників сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження"(в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Частиною 2 статті 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 1 статті 31 Закону України № 2677-VI передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на кошти боржника юридичної особи встановлений ст.65 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як було встановлено в судовому засіданні 23 квітня 2013 року позивач подав до відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення суми боргу з МПП «Комтел» за вимогою від 04.03.2013 №Ю-839/У у розмірі 123,64 грн. (а.с.11). Як вбачається з вказаної заяви, УПФУ в м. Сєвєродонецьку до заяви було подано вимогу про сплату боргу та копію поштового повідомлення. Постановою від 25.04.2013 було відкрите виконавче провадження ВП №37839760 (а.с.10) та надано боржнику самостійно виконати рішення в строк до 7 днів з моменту винесення цієї постанови.

07.05.2013 старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти р/р 29022866100025 у ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО 305299, що належать боржнику МПП «Комтел».

28.05.2013 відділом державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції направлено запит до ПАТ КБ «Приватбанк» щодо прийняття постанови про арешт коштів до виконання від 07.05.2013, боржник МПП «Комтел», код ЄДРПОУ 24846753.

Враховуючи вищевикладене, на основі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає встановленим факт винесення відповідачем відповідної постанови про накладення арешту, а тому вимоги позивача щодо визнання бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Бєляєвої А.І. в частині не накладення арешту на р/р 29022866100025 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, який відкритий МПП «Комтел» та зобов'язання вчинити дії щодо арешту зазначеного розрахункового рахунку МПП «Комтел» не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділу державної виконавчої служби сєверодонецького міського управління юстиції, третя особа - Приватне мале підприємство «Комтел» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 червня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич