Ухвала суду № 32422888, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2013 року м. Київ № 826/10766/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2013 року № 000092240/260 і № 0000102240/261, визнання протиправними дій по проведенню документальної перевірки, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Технології електричного нагріву» (далі - позивач) з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2013 року № 000092240/260 і № 0000102240/261, визнання протиправними дій по проведенню документальної перевірки.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Подана позовна заява підписана Генеральним директором Товариства ОСОБА_1, однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала таку позовну заяву, зокрема, належним чином завірених копій Статуту Товариства і протоколу Загальних зборів Учасників Товариства від 30.05.2013р. № 30/05-01.

Також в силу вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ТОВ «Технології електричного нагріву», позивачем оскаржуються: по-перше, податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 10.01.2013р. № 000092240/260 і № 0000102240/261, по-друге - дії ДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 21.12.2012р. № 7409/2240/33632241.

З урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2013р. № 000092240/260 і № 0000102240/261 є по своїй суті майновою, а позовна вимога щодо визнання протиправними дій - немайновою.

У відповідності до ч. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня календарного року, в якому подається відповідний позов, та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання адміністративного позову немайнового характеру немайнового - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому абзацом 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI, з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1 147, 00 грн.

З аналізу викладеного вище вбачається, що додана до матеріалів позову квитанція від 09.07.2013р. за № 15ОЕ55180 про сплату судового збору в розмірі 34, 41 грн. не є належним документом про сплату цього збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 328, 41 грн. (тобто 2 294, 00 грн. щодо вимоги майнового характеру та 34, 41 грн. - немайнового характеру).

Окрім цього судом за результатами дослідження позовної заяви ТОВ «Технології електричного нагріву» з доданими до неї матеріалами встановлено наступне.

Нормами ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, та інших документів на обґрунтування своїх позовних вимог (у вигляді оригіналів документів та/або належним чином завірених їх копій), а саме: заперечень позивача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2012р. № 7409/2240/33632241 та відповіді ДПІ за результатами розгляду таких заперечень платника податків; скарг позивача, поданих ним до вищестоящих органів державної податкової служби на спірні податкові повідомлення-рішення та відповідних рішень цих податкових органів за результатами розгляду таких скарг платника податків; листів позивача, відповідно до яких здійснювалося надання первинних та інших документів для проведення документальної перевірки; належним чином завірених копій всіх наявних первинних, розрахункових та інших документів, документів бухгалтерського обліку, складених за результатами фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Адва Естейт» за перевіряємий період (зокрема: письмових договорів з усіма додатками та змінами до них, податкових та видаткових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), кошторисів витрат, платіжних доручень, оригіналів виписок з розрахункового рахунку позивача, завірених відповідною банківською установою, оборотно-сальдових відомостей, тощо), або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 26 липня 2013 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Технології електричного нагріву» строк для усунення недоліків до 26 липня 2013 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова