Ухвала суду № 32419186, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/56412/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" (далі - ПАТ "Полтавакондитер") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року позов ПАТ "Полтавакондитер" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Полтаві подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Полтавакондитер" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Полтаві 08.04.2011 року проведено документальну камеральну перевірку ПАТ "Полтавакондитер" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Веспрем» у лютому 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 11.04.2011 року № 3020/23-6/00382208.

В акті перевірки зафіксовано завищення ПАТ "Полтавакондитер" податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 119684, 00 грн., у т. ч. завищення суми від'ємного значення за підсумками лютого 2011 року в розмірі 119684, 00 грн.; завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2011 року в розмірі 119684, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення від 04.05.2011 року №0000662305, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 119684, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.2010 року між позивачем та ТОВ "Веспрем" укладено договір поставки №129/06-10. На виконання умов договору ТОВ "Веспрем" виписано позивачу накладні та податкові накладні на загальну суму 718102, 07 грн., в т.ч. ПДВ - 119683, 68 грн. Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі. Транспортування товару здійснювалося на склад ПАТ "Полтавакондитер" та підтверджується товарно-транспортними накладними. Позивачем на підставі податкових накладних включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року суму ПДВ 119684, 00 грн. Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Веспрем" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ПАТ „Полтавакондитер".

Підпунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1 ст. 200.1 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності. Податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит, відповідають Законодавству України.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про правомірність включення позивачем суми ПДВ у розмірі 119684, 00 грн. до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, а тому податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Полтаві від 04.05.2011 року №0000662305/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Полтавакондитер".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров