Постанова № 32418610, 10.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2013 року Справа № 812/5621/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

за участі:

представника позивача: Компанієць І.А. (довіреність від 14.01.2013 №367/08-05)

представника відповідача: Гераськіної О.А. (довіреність від 26.04.2013 №03/5-190)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта «Лутугинська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2 081 540,22грн,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області в якому позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта «Лутугинська» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2 081 540,22грн. з яких за списком №1 - 1 970 961,36грн., за списком №2 - 110578,86грн. за січень, лютий 2013 року, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що сума боргу з відшкодування фактичних витрат в бухгалтерському обліку підприємства значиться, вказав що позов вважає обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 (а.с.123). Відповідно до матеріалів справи, ДП «Луганськвугілля» має у своїй структурі Відокремлений підрозділ «шахта «Лутугинська» без права юридичної особи (а.с.122).

Відокремлений підрозділ «шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» перебуває на обліку в якості платника страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області що підтверджується відповідною заявою про взяття на облік (а.с.126)

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Судом установлено, що на підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто, за Списком №1 та Списком №2.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі-Інструкції), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.8 Інструкції).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2, передбачена діючим законодавством.

Судом встановлено, що за період січень - лютий 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області відповідачу було пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 2 081 540,22., з яких за Списком №1 - в розмірі 1 970 961,36грн. та за Списком №2 - в розмірі 110 578,86грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (а.с.8-50,54-105,108-115,118-120). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені управлінням Пенсійного фонду на адресу підприємства поштою, що підтверджується відповідними супровідними листами з повідомленням про необхідність перерахування суми фактичних витрат підприємством на користь Пенсійного фонду відповідно до вимог «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (а.с.6,51,106,116). Розрахунки отримані підприємством своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.5,51)

Зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з визначеною сумою витрат які підлягають відшкодуванню не оскаржені, отже відповідачем фактично узгоджені розрахунки, однак в добровільному порядку сума витрат яка вказана в розрахунках відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні судом встановлено, що наявність заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 2 081 540,22грн., з яких за Списком №1 - в розмірі 1 970 961,36грн. та за Списком №2 - в розмірі 110 578,86грн., яка визначена відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 відповідача. (а.с.3,4).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не сплатив, в письмових поясненнях наданих до суду вказав що сума фактичних витрат в розмірі заявленому до стягнення дійсно рахується за підприємством як заборгованість, суд приходить до висновку що позов управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області є обґрунтованими, та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта «Лутугинська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2 081 540,22грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта «Лутугинська» (91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код 32473323) на користь управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області (92000, Луганська область, м. Лутугине, вул. Червоних партизан,15) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - лютий 2013 року в загальному розмірі 2 081 540,22грн.(два мільйона вісімдесят одна тисяча п'ятсот сорок гривень 22коп.) з яких за Списком №1 в розмірі 1 970 961,36грн. (один мільйон дев'ятсот сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня 36 коп.) та за Списком №2 в розмірі 110 578,86грн. (сто десять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 86 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 15 липня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда