Постанова № 32418515, 15.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року справа №805/1801/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового

засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Лабун Г.І. - за дов. від 11 грудня 2012 року

від відповідача: Гончарова В.А. - за дов. від 5 липня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича

Абакумова»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 28 березня 2013 року (постанова у повному обсязі складена 2 квітня

2013 року)

по адміністративній

справі № 805/1801/13-а (суддя Крилова М.М.)

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича

Абакумова»

до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року відмовлено у задоволені позову Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (надалі позивач у справі, підприємство) до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі Дирекції, відповідач у справі) про визнання недійсним рішення (арк. справи 69-71).

При цьому постановою суду не зазначено особливостей акту індивідуального характеру, а саме не зазначено рішення як акту індивідуальної дії з наведенням дати прийняття, номеру, назви, предмету регулювання. Спірних рішень у справі є два від 2 січня 2013 року та від 31 січня 2013 року. Предметом позову є два рішення, мотивувальною частиною постанови оцінка надана судом першої інстанції двом рішенням, що доводить невідповідність резолютивної та мотивувальної частин судового рішення.

Крім того, повний текст рішення виготовлений судом першої інстанції з порушенням п'ятиденного строку, само по собі це не впливає на законність постанови суду першої інстанції але є процесуальним порушенням з боку суду (арк. справи 69-71).

В апеляційній скарзі підприємство (позивач у справі) посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції від 28 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними рішень Дирекції № 1 від 2 січня 2013 року та №1 від 31 січня 2013 року (арк. справи 3-6, 88-90).

Апелянт доводить, що другим за часом прийняття рішенням безпідставно до об'єкту обчислення штрафу включений штраф застосований первісним рішенням, не доведенням відповідачем порушення позивачем порушенням розрахунку виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та правомірність виділення ним путівки до санаторію «Кристал» закритого акціонерного товариства «Трускавецькурорт».

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відокремлений підрозділ «Шахта імені Є.Т. Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» є платником внесків, перебуває на обліку РВД у м. Донецьку ДОВ ФСС з ТВП за номером 140050004545.

Виконавчою дирекцією (відповідачем у справі) проведена планова документальна перевірка відокремленого підрозділу на предмет дотримання порядку використання коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам з 1 жовтня 2011 року по 1 жовтня 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки, який отриманий позивачем від 14 грудня 2012 року № 486 (надалі акт перевірки, арк. справи 8-10).

На підставі висновків акту перевірки (повний текст, якого долучений до матеріалів справи лише судом апеляційної інстанції, з підстав порушення правил дослідження доказів судом першої інстанції) за порушення частини першої статті 47, часини другої статті 53 та частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240 керівником Виконавчої Дирекції прийняте рішення 2 січня 2013 року № 1, яким визначена сума неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 17519 грн. 51 коп. та застосовані штрафні санкції у розмірі 8759 грн. 76 коп. Загальна сума фінансових (штрафних) санкцій зазначена рішенням складає 26279 грн. 27 коп. (арк. справи 16).

Виходячи із факту несвоєчасного повернення страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 26279 грн. 27 коп., згідно рішення №1 від 2 січня 2013 року до позивача застосований штраф у розмірі 10% за несвоєчасно повернуті або повернуті не в повному обсязі кошти Фонду у розмірі 2627 грн. 93 коп., та застосована пеня у сумі 447 грн. (арк. справи 17).

Правовою підставою застосування штрафу зазначені положення пункту шостого частини першої статті 28, частини першої статті 30 Закону України № 2240.

В основу прийняття першого із наведених рішень покладено два різновиди порушень, а саме використання страхових коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та обґрунтованості виділення путівок.

По першому із наведених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 61 Кодексу законів про працю України на зокрема безперервно діючих підприємствах до яких належить шахта, на яких за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу. В ході перевірки відповідачем встановлено, що шахті згідно розділу "Робочий час та його використання" Правил внутрішнього розпорядку, які узгоджені головою профспілки та затверджені директором, час початку та закінчення щоденної роботи, у т.ч. перерва для відпочинку та прийому їжі, встановлюється за графіками змінності, узгодженими адміністрацією шахтоуправління по затвердженню із профспілковим комітетом з виконанням встановленої тривалості робочого часу за неділю або за кожний звітний період. Працівники передуються по змінам рівномірно. Перехід з однієї зміни у другу повинен проходить через кожну неділю у години, встановлені графіком змінності.

Основою змінності в усіх очисних та підготовчих забоїв є трьохзмінний графік роботи. Тривалість зміни 6 годин, кількість змін - 3: з 9:00 до 15: 00 - перша зміна, з 16:00 до 22:00 - друга зміна, з 23:00 до 5:00 - третя зміна. Для підземних робітників тривалість наряду, час на переодягання і отримання лампи неповинен перевищувати 30 хвилин від початку наряду до спуску у шахту по узгодженому адміністрацією шахти графіку впуску і пересуванням по гірничим виробіткам. Також є професії та посади, які пріють в дві зміни: з 7:00 до 19:00 - перша зміна, з 19:00 до 07:00 - друга зміна. Зазначені обставини описані в акті перевірки та не є спірними між сторонами.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Частиною 1 статті 9 цього Закону визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів та є страховиком.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Частиною 2 цієї статті визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, у відповідності до частини першої статті 51 названого Закону, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189 визначено поняття випадку тимчасової непрацездатності, а саме: випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - «Стати до роботи» (у графі «Стати до роботи» зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (надалі Порядок).

Пунктом 15 зазначеного Порядку передбачено, що у разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Згідно пункту 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації, або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196, листок непрацездатності у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

Згідно пунктів 3.12, 3.13 цієї Інструкції у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.

Оскільки положеннями чинного законодавства визначено, що день відновлення працездатності застрахованої особи зазначається у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи», допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом починаючи з шостого дня непрацездатності до дня відновлення працездатності, що зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи».

У випадках, коли облік робочого часу працівника ведеться підсумовано, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години не протягом зміни згідно з графіком змінності застрахованої особи, а ті які припадають на період тимчасової непрацездатності без врахування годин робочого часу дня відновлення працездатності.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено зайве пред'явлення позивачем до сплати фондом допомоги у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності в сумі 14153 грн. 21 коп.

З огляду на зазначене застосування штрафу у розмірі 50% за наведене порушення відповідно до частини першої статті 30 Закону України 2240 є правомірним.

По витратам за путівку в розмірі 3366,30 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що комісія із соціального страхування неправомірно прийняла рішення про виділення путівки на підставі медичної довідки, яка не відповідає профілю лікування. Порушення позивачем положень частини першої статті 47 Закону України 2240 є доведеними і як наслідок цього правомірним є застосування штрафу у розмірі 50% за наведене порушення відповідно до частини першої статті 30 цього закону.

З огляду на доведеність порушень сума неправомірно витрачених страхових коштів складає 17519 грн. 51 коп., штраф за це порушення дорівнює 8759 грн. Спірним рішенням від 2 січня 2013 року загальна сума фінансових (штрафних) санкцій зазначена у сумі 26277 грн. 27 коп., що не відповідає дійсності, під час апеляційного провадження з'ясована помилковість, яка сама по собі не впливає на законність рішення.

Рішенням від 31 січня 2013 року до повернення зазначена сума 26279 грн. 27 коп., замість 17519 грн., виходячи з положень абзацу другого частини першої статті 30 застосований штраф та відповідно до абзацу третього цієї частини нарахована пеня за несвоєчасне повернення або повернення не у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження встановлено, що на момент застосування штрафу та нарахування пені відсутній факт несвоєчасного повернення страхових внесків або повернення не в повному обсязі, що доводить відсутність об'єкту застосування штрафу та нарахування пені. Частина страхових внесків повернута позивачем 21 червня 2013 року, саме з цього моменту відповідач має право на застосування штрафу та нарахування пені. Підстави для прийнятті рішення 31 січня 2013 року відсутні. Відсутність умов застосування штрафу та пені відповідно до абзацу другого частини першої статті 30 Закону України 2240 обумовлює протиправність прийняття спірного рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи судом першої інстанції, порушенням норм матеріального, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до пункту першого та четвертого частини першої статті 202 КАС України.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі № 805/1801/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі № 805/1801/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсними рішення від 2 січня 2013 року № 1 та від 31 січня 2013 року № 1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 1 від 31 січня 2013 року Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 липня 2013 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 15 липня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко