Постанова № 32418484, 08.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року 810/2389/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом В.о. прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся виконуючий обов'язки прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 33614,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача за період з 01.03.2005 року по 26.11.2012 року виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 33614,83 грн., яка нарахована на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.1832 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідач, якому було надіслано копію позовної заяви з додатками, отримав ухвалу судді про відкриття скороченого провадження в цій адміністративній справі, відповідно до поштового повідомлення від 03.06.2013, але на виконання вказаної ухвали у відповідності до вимог ст.1832 КАС України жодних заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову не надав.

Разом з тим відповідач подав заяву від 10.06.2013 року в якій зазначає, що позивачем не було направлено копію адміністративного позову в зв'язку з чим просить продовжити строк для подання заперечень на адміністративний позов.

Щодо заяви позивача про продовження строку з метою подання заперечень суд зазначає наступне.

Статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено скорочене провадження. Відповідно до ч. 3 цієї статті передбачено, що у разі якщо скорочене провадження відкрите за адміністративним позовом, поданим суб'єктом владних повноважень, відповідачу надсилається лише копія ухвали суду. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Згідно ч. 4 цієї статті передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Приписами ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема ч. 3 передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суд приходить до висновку, що ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України непередбачено продовження скороченого провадження.

Суд зауважує, що в матеріалах справи містяться докази направлення (опис вкладення, квитанція) відповідачем позивачу адміністративного позову з додатками.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім цього, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку. Таким чином, управлінню Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.

Згідно із п.2, ч.1, ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст.4 Закону №2464-VI. Зокрема, до них відносяться юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Виходячи із змісту ч.4, ст.5 Закону №2464-VI обов'язки юридичних осіб як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Юридичні особи-роботодавці є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI. Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків юридичних осіб-роботодавців входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам та які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) підприємницької діяльності-фізичних осіб ОСОБА_1 зареєстрований фізичною-особою підприємцем 10.06.2003 року.

Згідно наданого звіту за базовий звітний період за 01.03.2005 року по 26.11.2012 року. відповідач використовує найману працю. Таким чином, відповідач зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, нараховані ним на суми виплаченої заробітної плати та інших винагород, які він виплачує найманим працівникам відповідно до законодавства та які є базою нарахування єдиного внеску.

Розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем до Пенсійного фонду за базовий звітний період з 01.03.2005 року по 26.11.2012 року становить 33614,83 грн.

Згідно із п.1, ч.2, ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч.8, ст.9 Закону № 2464-VI встановлено базовий звітний період - календарний місяць. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно не сплатив суму єдиного внеску за базовий звітний період з 01.03.2005 року по 26.11.2012 року, про що свідчить копія картки особового рахунку платника єдиного внеску. Виходячи з цього та на підставі п.6, ст.1 Закону №2464-VI несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Відповідно до ст.25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

Позивачем за несплату сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 1629,40 грн. та нарахована пеня в сумі 32043,23 грн. що підтверджується рішеннями №26 від 29.10.2012р. Це рішення відповідачем протягом 10 днів не було оскаржене.

Для стягнення боргу позивачем підприємству було виставлено та направлено вимогу про сплату боргу за №Ф 2 у від 03.04.2013.

Оскільки ні рішення, ні вимогу про сплату недоїмки відповідачем в установленому порядку не оскаржені, заборгованість за період з 01.03.2005 року по 26.11.2012 року в сумі 33614,83 відповідачем не погашено, отже борг вважається узгодженим.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 33614 (тридцять три тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 83 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.