Рішення № 32417488, 11.07.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 116/2631/13-ц

Провадження № 2/116/1443/13

11.07.2013 рокум. Сімферополь

Сімферопольський районний суд АР Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача (ТОВ Транс-Тур») ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визнання ДТП страховою подією, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Сімферопольського районного суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» (далі ТОВ «Транс-Тур»), Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі СТДВ «Глобус») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. З урахуванням уточнення позовних вимог позивачі просять визнати дорожньо-транспортну подію, що відбулась 13 червня 2010 року на автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» за участю водія ОСОБА_7, який керував автобусом «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_8, який керував автомобілем ВАЗ 2106 реєстраційний номер 13108КО страховою подією; стягнути:

з СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_4 шкоду у вигляді втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності у розмірі 15192,98 грн.;

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 шкоду у вигляді втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності у розмірі 23497,02 грн.

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 індексацію втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності у розмірі 4482,61 грн.;

з СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_4 шкоду у вигляді витрат, викликаних необхідністю придбання ліків у розмірі 35807,02 грн.;

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 розмір між сумою страхового відшкодування і сумою шкоди вигляді втраченого заробітку за період тимчасової непрацездатності та у вигляді витрат, викликаних необхідністю придбання ліків, у розмірі 2163,88 грн.;

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.;

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 27450,00 грн.;

з СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 2250,00 грн.;

з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 27450,00 грн.;

з СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 2250,00 грн.

Позов мотивовано тим, що внаслідок ДТП, яке сталось за участі транспортного засобу під керуванням ОСОБА_7 (який є працівником ТОВ «Транс-Тур», цивільна відповідальність власника транспортного засобу застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Глобус») завдано матеріальну шкоду ОСОБА_4 у вигляду втраченого заробітку та витрат на придбання ліків. Крім того усім позивачам заподіяно моральну шкоду, передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 23 ЦК України.

Представники позивачів в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача (ТОВ «Транс-Тур») в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с. 5, 6, т. 2).

Відповідач СТДВ «Глобус» явку представника в судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

13 червня 2010 року приблизно о 9 годині 30 хвилин на автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» на 719 км + 900 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_7, який керував автобусом «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_8, який керував автомобілем ВАЗ 2106 реєстраційний номер 13108КО.

Власником автобусу «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур», із вказаним товариством ОСОБА_9 знаходився у трудових відносинах, цивільну відповідальність власника транспортного засобу було застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».

Внаслідок ДТП ОСОБА_4 були завдані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді травми голови, грудної клітини, обох нижніх кінцівок, численні переломи ребер зліва, розрив верхньої долі правої легені з правостороннім гемопневмотораксом, закриті переломи обох стегон; струси головного мозку, забійні рани лівої скроневої області, рани і садна на нижніх кінцівках, що ускладнились травматичним шоком 3-го ступеню.

Періоди непрацездатності ОСОБА_4 у звязку із травмами, отриманими внаслідок ДТП, необхідністю оперативного лікування і відновлення склали: з 13.06.2010 року по 08.02.2011 року (152 робочих дні); з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року (10 робочих днів); з 26.03.2012 року по 10.04.2012 року (12 робочих днів).

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК України).

Як слідує з розяснень, викладених у пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Відповідно до статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Відповідно до частини першої статті 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Згідно із статтями 24, 25 цього Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Вирішуючи спір в частині вимог до страховика про стягнення втраченого заробітку внаслідок тимчасової непрацездатності, суд проводить розрахунок відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Проводячи розрахунок втраченого заробітку, суд враховує дані про середньоденну заробітну плату за місяці, що передували розрахунковим періодам. Так, з наданих позивачем довідок (а.с. 56-58, т. 1) середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 становить: за період квітень, травень 2010 року 89,69 грн.; за березень 2011 року 98,72 грн.; за січень, лютий 2012 року 114,40 грн.

Розрахунок втраченого заробітку слід проводити наступним чином: за період 13.06.2010 року по 08.02.2011 року: 152 (кількість робочих днів) х 89,69 грн. = 13632,88 грн.; з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року: 10 (кількість робочих днів) х 98,72 грн. = 987,20 грн.; з 26.03.2012 року по 10.04.2012 року: 12 (кількість робочих днів) х 114,40 грн. = 1372,80 грн.; всього 15992,88 грн.

Вказана сума не перевищує ліміту відповідальності страховика і підлягає стягненню з останнього.

Здійснюючи розрахунок втраченого заробітку відповідно до приписів статті 1197 ЦК України, суд за бажанням потерпілого, враховує середній заробіток за три останні календарні місяці роботи, що передували втраті працездатності.

Враховуючи надані позивачем довідки (а.с. 56-58, т. 1) середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 для розрахунку втраченого заробітку за період з 13.06.2010 року по 08.02.2011 року складає 76,81 грн.; за період з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року 114,40 грн.; за період з 26.03.2012 року по 10.04.2012 року 125,84 грн.

Вказаний розмір є меншим за пятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».

За бажанням потерпілого суд застосовує пятикратний розмір мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі для неповних місяців та у місячному розмірі для повних місяців тимчасової непрацездатності, зокрема для періодів:

1) з 13.06.2010 року по 30.06.2010 року (13 робочих днів або 104 робочих години) 5,29 грн. х 5 = 26,45 грн.; з 01.07.2010 року по 31.09.2010 року (3 місяці) 888,00 грн. х 5 = 4440,00 грн.; з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року (2 місяці) 907,00 грн. х 5 = 4535,00 грн.; з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (1 місяць) 922,00 грн. х 5 = 4610,00 грн.; з 01.01.2011 року по 08.02.2011 року (25 робочих днів або 200 робочих годин) 5,66 грн. х 5 = 28,30 грн.

2) з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року (80 робочих годин): 5,77 грн. х 5 = 28,85 грн.;

3) з 26.03.2012 року по 30.03.2012 року (40 робочих годин): 6,43 грн. х 5 = 32,15 грн.; з 01.04.2012 року по 10.04.2012 року (56 робочих годин): 6,56 грн. х 5 = 32,80 грн.

Розрахунок втраченого заробітку на підставі статті 1197 ЦК України виглядатиме таким чином:

за період з 13.06.2010 року по 08.02.2011 року 26,45 грн. х 104 години (2750,80) + 4440,00 грн. х 3 місяці (13320,00 грн.) + 4535,00 грн. х 2 місяці (9070,00 грн.) + 4610,00 грн. х 1 місяць + 28,30 х 200 годин (5660,00 грн.) = 35410,80 грн.;

за період з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року 28,85 грн. х 80 годин = 2308,00 грн.;

за період з 26.03.2012 року по 10.04.2012 року 32,15 грн. х 40 годин (1286,00 грн.) + 32,8 грн. х 56 годин (1836,80 грн.) = 3122,80 грн.;

всього 35410,80 грн. + 2308,00 грн. + 3122,80 грн. = 40841,60 грн.

На підставі статі 1194 ЦК України розмір відшкодування, що підлягає стягненню з ТОВ «Транс-Тур», підлягає зменшенню на суму відповідної страхової виплати у розмірі 15992,88 грн.

Крім того суд зменшує розмір відшкодування на суму отриманих позивачем виплат за загальнообовязковим страхуванням на випадок тимчасової втрати працездатності (7667,34 грн., а.с. 137, т. 2). Вказані виплати відносяться до інших доходів у розумінні частини третьої статті 1195 ЦК України.

Всього розмір відшкодування шкоди у вигляді втраченого заробітку, що підлягає стягненню з ТОВ «Транс-Тур», становить: 40841,60 15992,88 7667,34 = 17181,38 грн.

Вимоги про стягнення індексації шкоди також підлягають задоволенню частково.

Статтею 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

Суд проводить розрахунок суми індексації наступним чином:

1) зведений індекс інфляції за період березень 2011 року травень 2013 року становить 102,64%, який розраховується як: 102,64% (березень-грудень 2011 року) х 99,8% (2012 рік) х 100,2% (січень-травень 2012 року);

35410,80 грн. сума шкоди за період з 13.06.2010 року по 08.02.2011 року

розмір індексації становить 35410,8 х 1,0264 35410,8 = 934,85 грн.;

2) зведений індекс інфляції за період травень 2011 року травень 2013 року становить 99,8%, який розраховується як: 99,8% (травень-грудень 2011 року) х 99,8% (2012 рік) х 100,2% (січень-травень 2012 року); оскільки розмір індексу інфляції менше одиниці індексація шкоди за період з 04.04.2011 року по 15.04.2011 року не проводиться;

3) зведений індекс інфляції за період травень 2012 року травень 2013 року становить 99,5%, який розраховується як: 99,3% (травень-грудень 2012 року) х 100,2% (січень-травень 2012 року); оскільки розмір індексу інфляції менше одиниці індексація шкоди з 26.03.2012 року по 10.04.2012 року не проводиться.

За таких обставин, стягненню з ТОВ «Транс-Тур» підлягає індексація шкоди у розмірі 934,85 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вимог про стягнення додаткових витрат, повязаних із придбанням ліків та медичних засобів, суд зменшує загальний розмір відшкодування на 2005,00 грн. (квитанція від 15.06.2010 року, в графі призначення платежу міститься запис «внесення на рахунок, за проведення банком підтвердження …», інших даних про призначення платежу не має) та 200,00 грн. (добровільна пожертва за квитанцією №5554 від 12.11.2010 року, а.с. 87, т. 1, зворотній бік). Надані позивачем докази не дозволяють встановити прямий зв'язок цих витрат із необхідністю придбання ліків, медичних виробів тощо.

Загальний розмір підтверджених витрат на лікування і придбання медикаментів становить 35765,90 грн.

З вказаної суми зі страховика підлягає стягненню різниця між лімітом відповідальності (51000,00 грн.) та шкодою, у звязку із втратою потерпілим заробітку, у розмірі 15992,88 грн., що дорівнює 35007,12 грн.

Решту витрат на лікування і придбання медикаментів (758,78 грн.) слід стягнути з ТОВ «Транс-Тур» на підставі статті 1194 ЦК України.

Вирішуючи спір в частині вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, суд виходить з приписів частини третьої статті 23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок ДТП позивач зазнав сильного фізичного болю, тривалий час був прикутий до ліжка, значний час знадобився для лікування та відновлення його здоровя. Зазначені обставини безумовно змусили позивача змінити звичний спосіб життя, докладати зусиль для лікування та організації побуту. У звязку із цим суд визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, передбаченої пунктами 1, 2 частини першої статті 23 ЦК України у сумі 25000,00 грн. Вказану суму належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у межах, визначених пунктом 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вимоги про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково.

Внаслідок протиправної поведінки щодо їхнього сина, у звязку із необхідністю стороннього догляду за ним, організації його лікування, пошуком засобів та коштів для придбання медикаментів, позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 безумовно вимушені були змінити свій звичний спосіб життя, їм були заподіяні певні душевні страждання. Суд вважає достатнім розмір матеріальної компенсації моральної шкоди у спірних відносинах у сумі по 5000,00 грн.

Вказані суми належить стягнути з ТОВ «Транс-Тур» на підставі статті 1167 ЦК України. Можливість стягнення частини цієї суми зі страховика не передбачена законом, оскільки позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не є потерпілими у розумінні пункту 1.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вимоги про визнання дорожньо-транспортної події страховою подією не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи висновок про часткове задоволення позову, керуючись статтею 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог: на користь ОСОБА_4 належить стягнути з відповідачів в рівних частинах витрати по сплаті судового збору за подання позову (114,70 грн.) та 1/3 витрат за подання заяв про забезпечення доказів і позову (76,46 грн.); на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 слід стягнути по 1/3 витрат за подання заяв про забезпечення доказів і позову (по 76,46 грн.).

В дохід держави з відповідачів належить стягнути судові витрати за подання позову про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок злочину, пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: з ТОВ «Транс-Тур» 188,75 грн.; з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 510,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 88, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визнання ДТП страховою подією задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, у вигляді втраченого заробітку, у розмірі 15992,88 грн. (п'ятнадцять тисяч девятсот девяносто дві грн. 88 коп.); страхове відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, у вигляді додаткових витрат, у розмірі 35007,12 грн. (тридцять пять тисяч сім грн. 12 коп.); матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 2250,00 грн. (дві тисячі двісті пятдесят грн. 00 коп.), а всього 53250,00 грн. (пятдесят три тисячі двісті пятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, у вигляді втраченого заробітку, у розмірі 17181,38 грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят одна грн. 38 коп.); відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, у вигляді додаткових витрат, у розмірі 758,78 грн. (сімсот пятдесят вісім грн. 78 коп.); індексацію шкоди, завданої ушкодженням здоровя, у вигляді втраченого заробітку, у розмірі 934,85 грн. (девятсот тридцять чотири грн. 85 коп.); матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 22750,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот пятдесят грн. 00 коп.), а всього 41625,01 грн. (сорок одна тисяча шістсот двадцять пять грн. 01 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_5 матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. (пять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. (пять тисяч грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 95,58 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 95,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 38,23 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 38,23 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 судові витрати у сумі 38,23 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_6 судові витрати у сумі 38,23 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тур» в дохід держави судові витрати у сумі 188,75 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» в дохід держави судові витрати у сумі 510,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.

Повний текст рішення складено 12.07.2013 року.

Суддя