Постанова № 32416585, 09.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 5015/6798/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.Борщ

за участю представників сторін:

від позивача - з'явився.

від відповідача (апелянта) - не з'явився.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал - Інвест - Україна» від 20.06.2013 року б/н

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2013 року, суддя Сухович Ю.О., про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА", м.Львів про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5015/6798/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м.Одеса, в особі філії Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у м.Львові, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА", м.Львів

про стягнення 4 225 648,71 грн. заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 12.06.2013 року у справі № 5015/6798/11 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА", м.Львів про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі №5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено повністю.

Ухвала мотивована тим, що заявником взяті на себе зобов'язання добровільно не виконуються, графік розстрочки виконання рішення, наданої судом, не дотримується, чим порушуються законні права та інтереси стягувача, а визнання наказу таким, що не підлягає виконанню унеможливить примусове виконання рішення суду від 23.12.2011р.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2013 року та постановити нову, в якій заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволити повністю. Мотивує скаргу тим, що заява товариства про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, спрямована на належне виконання рішення господарського суду про стягнення коштів з врахуванням ухвали про розстрочку виконання рішення, спрямована на захист інтересів боржника та продовження ним господарської діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуваний наказ повністю відповідає вимогам до виконавчого документа, є правомірним та немає причин для визнання його таким, що не підлягає виконанню, з підстав, зазначених скаржником.

В судове засідання скаржник та його представник не з'явилися, хоча скаржник був належно повідомлений про час та місце розгляду справи. Натомість скаржником було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його повноважного представника (адвоката) у відрядженні. Однак скаржником не долучено належних доказів на підтвердження поважності причин неможливості забезпечити участі представника (зокрема, доказів про відрядження останнього).

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (в т.ч. з причин, пов'язаних з службовим відрядженням), оскільки у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, приписами ст. ст. 22, 28 ГПК України зазначено, що брати участь у судових засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком, та коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.

Зважаючи на наведене та враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, апеляційний суд відхиляє клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу у відсутності скаржника та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. у справі №5015/6798/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012р., позов згідно заяви про зменшення позовних вимог задоволено повністю, вирішено стягнути з ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у м.Львові 4 222 117,67 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.04.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. видано наказ (бланк №0030081). 29.03.2013 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачеві. В подальшому стягувач повторно у встановлені строки пред'явив до виконання виданий виконавчий документ.

03.04.2013р. ухвалою господарського суду Львівської області надано розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі № 5015/6798/11 на 24 місяці до 31.03.2015 року рівними частинами, зі сплатою щомісячно по 169 388, 47 грн.

23.05.2013р. ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі № 5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню.

Заявник зазначає, що зі спливом майже річного строку після видачі наказу про примусове виконання рішення господарського суду залишилось невиконаним. В процесі виконавчого провадження на прилюдні торги було виставлено належну товариству нерухомість, проте, торги не відбулись. Крім того, господарська діяльність товариства унеможливлюється через накладення арешту у виконавчому провадженні. Вважає, що у зв"язку з наявністю розстрочки виконання рішення існування наказу господарського суду Львівської області, в якому вказано повну суму до стягнення 4 222 117,67 грн., без врахування встановленої судом розстрочки виконання рішення - унеможливлює настання ефекту, на який розраховували сторони при поданні та розгляді заяви про розстрочку виконання рішення. Крім того, заявник зазначає, що господарська діяльність товариства блокується арештом на 4 222 117,67 грн. накладеним виконавчою службою в процесі виконавчого провадження за наказом господарського суду, рішення суду і надалі неможливо виконати.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви скаржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться па підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно вимог п.2.6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28, наказ господарського суду підписаний суддею та засвідчений гербовою печаткою суду видається в одному екземплярі.

03.04.2013р. ухвалою господарського суду Львівської області задоволено заяву ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області, надано розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі № 5015/6798/11 (в частині, що не виконана, а саме: 4 065 323,32 грн.) на 24 місяці до 31.03.2015 року рівними частинами, зі сплатою щомісячно по 169 388, 47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та як зазначено місцевим господарським судом, заявником взяті на себе зобов'язання належно не виконуються, графік розстрочки, затверджений ухвалою від 03.04.2013р., не дотриманий. Згідно цього графіку, станом на 12.06.2013р. заявник мав би сплатити два платежі по 169 388,47 грн., однак як вбачається із наданої представником стягувача виписки про операції з 01.04.2013р. по 10.06.2013р. було погашено лише 120 000,00 грн.

Ухвала про розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається (ч.3 п.7.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Згідно п.2 ч.2 ст 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах.

Як роз'яснив Конституційний суд України у своєму Рішенні від 26 червня 2013 року до ухвал, визначених у пункті 2 частини другої статті 17 Закону, належать, зокрема, ухвали про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову у господарських справах, які виконуються органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень без видачі наказу суду, оскільки мають самостійний процесуальний характер і не є актами вирішення спору по суті.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 26 червня 2013 року у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження" аналіз положень статей 116, 121 Кодексу і статті 36 Закону дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ухвала про розстрочку виконання рішення не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а підлягає виконанню у раніше відкритому на підставі судового наказу виконавчому провадженні як процесуальний акт (документ), яким лише розстрочується виконання судового рішення.

Отже, вищенаведене спростовує твердження заявника стосовно того, що судом мав би бути виданий наказ окремо на виконання кожного щомісячного платежу на підставі ухвали про розстрочку виконання рішення. Крім того, ухвала про розстрочку може бути виконана лише у межах відкритого виконавчого провадження на підставі наказу про примусове виконання рішення.

Таким чином, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, унеможливить як виконання рішення суду, так і виконання ухвали про розстрочку виконання рішення.

Крім того, згідно ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано 1) помилково або 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою 3) або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» іншими причинами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можуть бути такі як наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Серед вказаних ст.117 ГПК України підстав відсутні ті, якими заявник обґрунтовує подану ним заяву.

Відтак, враховуючи баланс законних інтересів сторін, відсутність обґрунтованих підстав для скасування наказу, те, що визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, унеможливить виконання рішення суду та ухвали про надання розстрочки виконання рішення, апеляційний суд, погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, прийшов до висновку про необґрунтованість заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2013 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал - Інвест - Україна» від 20.06.2013 року б/н - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду для виконання вимог ч.1 ст. 17 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Якімець Г.Г.