Рішення № 32416505, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р.Справа № 916/145/13-г

За позовом: заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди

Головуючий - Цісельський О.В.

Судді - Зайцев О.Ю.

Мостепаненко Ю.І.

Представники:

Від прокурора: Доброжан Н.І., посвдічення №010038 від 17.10.2012р.

Від позивача: Динту В.А., довіреність №79/вих від 06.02.2013р.

Від відповідача: Зелений В.Д., довіреність від 28.01.2013р.

Від третьої особи: Білий В.В., довіреність №01-36/117-07 від 03.04.2013р.

СУТЬ СПОРУ: заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 14.09.2010р., зареєстрованого Одеським міським відділом ОРФ ДП "Центр ДЗК" у Державному реєстрі земель записом від 22.10.2010 р. за №041050500076, яким Одеською міською радою передано обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (код ЄДРПОУ 36154654) у строкове, платне володіння, користування терміном до 15.11.2014 року земельну ділянку загальною площею терміном до 15.11.2014р. земельну ділянку загальною площею 5755 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32 у т.ч. площею - 4796 м2 для будівництва 16-поверхового житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним багаторівневим паркінгом та підстанції "Швидкої допомоги"; площею - 959 м2 для благоустрою прилеглої території, в частині розміру орендної плати;

- викласти п.2.3. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4796 м2 становить 2 923 209,96 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.03.2012р. №181/К, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 959 м2" становить 615706,77 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.03.2012р. №180/К, складених управлінням Держкомзему у м. Одесі.

- викласти п.4.1. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельні ділянки загальною площею 5755 м2 розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: за земельну ділянку площею 4796 м2 - 87 696,30 грн., за земельну ділянку площею 959 м2" - 18 471,20 грн. Орендна плата за земельні ділянки вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2013р. позовну заяву (вх.№213/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/145/13-г та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача Одеської міської ради заявлені заступником прокурора Київського району м. Одеси позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заявлені заступником прокурора Київського району м. Одеси, однак відзив на позов суду не надав.

Письмове клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи від 15.03.2013р. (вх.№8717/2013) судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 30.03.2013р.

Представник третьої особи заявлені заступником прокурора Київського району м. Одеси позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх.№8649/2013 від 15.03.2013р.)

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 вересня 2010р. між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (Орендодавець) та обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду земель" та рішення Одеської міської ради №5982-V від 13.07.2010р. надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки, загальною площею 5755 кв.м., що знаходяться у місті Одесі, Київському районі, Фонтанська дорога, 30-32, згідно з планом земельних ділянок, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 5755 кв.м., у тому числі:

- земельна ділянка площею 4796 кв.м., для подальшого будівництва підстанції "Швидкої допомоги" та 16-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельними приміщеннями та підземним багаторівневим паркінгом, у тому числі по угіддях: під капітальною одноповерховою забудовою - 34 кв.м.;

- під проходами, проїздами та площадками - 4762 кв.м.;

- земельна ділянка площею 959 кв.м., для благоустрою прилеглої території, у тому числі по угіддях: під проїздами, проходами та площадками - 959 кв.м.

У відповідності до п.3.1. Договору, зазначені земельні ділянки загальною площею 5755 кв.м. надаються у володіння і користування орендаря, терміном до 15.11.2014р., для подальшого будівництва підстанції "Швидкої допомоги" та 16-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом і благоустрою прилеглої території.

Із змісту п.4.1., Договору вбачається, що Орендна плата за земельні ділянки загальною площею 5755 кв.м. розрахована у відсотках від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок та складає:

- за земельну ділянку площею 4796 кв.м. (4%) - 49180,62 грн. на рік;

- за земельну ділянку площею 959 кв.м. (4%) - 9834,07 грн. на рік. Оренда плата за земельні ділянки вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.

Як визначено у п.9.4.3. Договору, Орендар зобов'язаний використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення, зазначеного в п.5.1. Договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельних ділянок, будинків і споруд, розташованих на них.

За приписами п.12.1 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (п.14.1. Договору).

На підставі укладеного акту прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду терміном до 15.11.2014р. земельну ділянку, загальною площею 0,5755 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. № 309-VI внесено зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та визначено, що річна орендна за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до закону і не може бути меншою встановлених розмірів земельного податку.

20.09.2011р. Рішенням Одеської міської ради № 1267-VI було затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. № 41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

20.09.2011р. Рішенням Одеської міської ради № 1268-VI було внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010р. № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", введено в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.

Згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси - нормативно грошова оцінка земельної ділянки під забудовою площею 4796 кв.м. складає 2 923 209,96 грн., нормативно грошова оцінка земельної ділянки під забудовою площею 959 кв.м. складає 915 706,77 грн.

11.12.2012р. Одеським міським управлінням земельних ресурсів, уповноваженим від імені Одеської міської ради вчиняти дії, пов'язані з підготовкою внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у межах міста Одеси на адресу відповідача було направлено листи №№01-25/2947-04, 01-25/2948-04 із пропозицією внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2010р., в частині розміру орендної плати, що має складати загалом 106 167,50 грн. за рік.

Не отримавши у встановлений законом строк відповідь на лист з пропозиціями №№01-25/2947-04, 01-25/2948-04 від 11.12.2012р. прокурор Київського району м. Одеси, дійшов висновку, що мирним шляхом зміни у договір оренди землі в частині розрахунку орендної плати, відповідач не погодив, а тим самим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, що й зумовило звернення прокурора до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

З матеріалів справи, а саме із тексту договору оренди земельної ділянки вбачається, що сторони досягли згоди по всім істотним умовам договору та п.12.1. Договору визначили, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін, або у разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору - у судовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено наступне:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.

Першою умовою - визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору.

Другою умовою - є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.

Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.

Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконання договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.

Четвертою умовою - є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

При цьому, вимагаючи зміни договору на підставі приписів ст. 652 ЦК України, саме позивач, з урахуванням положень ст. 33 ГПК України щодо обов'язку доказування, повинен довести наявність одночасно чотирьох умов, встановлених зазначеною статтею.

Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевою самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Частиною 2 ст. 19 Закону встановлено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим) та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, з незалежних від них обставин;істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які с обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 2.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р., вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

За приписами п. 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р., у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Із змісту ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Як зазначено прокурором у позові, обставиною, яка стала винятковою для внесення змін в умови договору, є рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. № 1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. № 41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються орендні правовідносини сторін, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені заступником прокурора Київського району м. Одеси позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається із позовної заяви підставою для звернення прокурора Київського району м. Одеси із даним позовом на думку останнього стало безпідставна відмова відповідача від внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2010р. в частині розміру орендної плати, що не відповідає дійсності та наявним матеріалам справи, зокрема наявному листу відповідача вих.№1 від 03.01.2013р. (а.с.71), із змісту якого вбачається, що обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" не заперечує проти внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати, підписаним уповноваженими представниками позивача та відповідача розрахункам розміру орендної плати за земельні ділянки.

Крім того, судом встановлено, що відповідач позбавлений права самостійно погоджувати з позивачем внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2010р., оскільки підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки направлені позивачем на затвердження Одеської міської ради. Під час розгляду даної справи, докази прийняття рішення Одеською міською радою щодо затвердження вищенаведених розрахунків розміру орендної плати за земельні ділянки, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Київського району м. Одеси є необґрунтованими, не підтверджені належними та припустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.44-49 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити.

2. Стягнути з Одеської міської ради (65036, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРЮОФОП 26597691) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 12.07.2013р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Мостепаненко Ю.І.