Постанова № 32416470, 15.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 914/1165/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від позивача: Мацюк В.В.;

від відповідача: Войтович О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трускавецьінвест'' № б/н від 10.06.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2013 р.

у справі № 914/1165/13

за позовом: приватного акціонерного товариства ,,ОТІС'', м.Київ,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трускавецьінвест'', м.Трускавець,

про: стягнення заборгованості в сумі 122 535,23 грн., з яких основний борг- 119 000,00 грн.; 3 % річних - 3 535,23 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2013 р. позов приватного акціонерного товариства ,,ОТІС'' до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трускавецьінвест'' про стягнення заборгованості в сумі 122 535,23 грн., з яких основний борг - 119 000,00 грн.; 3 % річних- 3 535,23 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 27.05.2013 р. у справі № 914/1165/13 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ,,Трускавецьінвест'' - подав апеляційну скаргу.

Автоматизованою системою документообігу суду справу за №914/1165/13 розподілено для розгляду судді-доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 19.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/1165/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Бойко С.М. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 15.07.2013 р.

8 липня 2013р. на розгляд суду поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Розпорядженням в.о. голови суду від 15.07.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Малех І.Б. введено суддю Бонк Т.Б.

Заяв про відвід складу суду, в порядку ст. 20 ГПК України, не поступало. Клопотань про фіксацію судового процесу технічними засобами не надходило.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 15.10.2010р. між сторонами у справі було укладено Договір №D2N 8459M на монтажні та пусконалагоджувальні роботи, відповідно до п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу та наладці Ліфтів №1,2,3 - в/п 1000кг на 7 зупинок, кількістю 3 одиниці для будівлі в м. Трускавець по вул. Суховоля, а відповідач - прийняти виконані роботи і сплатити позивачу вартість виконаних робіт за ціною, визначеною цим договором.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, загальна вартість робіт складає 246960,00грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2.5 Договору №D2N 8459M від 15.10.2010р. на протязі 5 днів після повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження на об'єкт монтажу, відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача аванс в розмірі 50% вартості робіт.

Подальші розрахунки - 50% вартості, відповідач здійснює щомісячно за виконані роботи, на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін за виключенням авансу.

Акт виконаних робіт готує позивач і передає для підписання уповноваженому представнику відповідача в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача на протязі трьох днів перевіряє обґрунтованість акта та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт (п. 2.6 Договору).

11 липня 2011р. між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 про виконання додаткових робіт по договору №D2N 8459M від 15.10.2010р. на монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Вказаною Додатковою угодою сторони узгодили доповнити Договір №D2N 8459M від 15.10.2010р. наступними пунктами:

- п. 2.1.1, згідно із яким загальна вартість додаткової угоди з урахуванням ПДВ складає 23 020,00грн.

- п. 2.5.1, згідно із яким на протязі 5 днів після підписання даної додаткової угоди№1, відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача аванс в розмірі 50% вартості додаткових робіт.

- п. 2.6.1., згідно із яким подальші розрахунки - 50% вартості додаткових робіт, відповідач здійснює щомісячно за виконані роботи, на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін за виключенням авансу.

Акт виконаних робіт готує позивач і передає для підписання уповноваженому представнику відповідача в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача на протязі трьох днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт.

В квітні 2011р. позивач виконав роботи з монтажу та наладки ліфтів №№1,2 на загальну суму 164640,00грн. В вересні були виконані роботи з монтажу ліфту №3 та демонтажу ліфтів №1-2 на суму 65952,00грн. В листопаді 2012р. були остаточно виконані всі роботи з монтажу та наладки ліфтів на загальну суму 39408,00грн.

Виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами виконаних робіт за квітень, вересень 2011р. та листопад 2012р. по формі КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3. Вказані документи підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відтисками печаток підприємств. Зокрема, зі сторони Замовника (відповідач) вказані акти підписані без застережень.

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково на загальну суму 151000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 12.07.2011р., від 15.07.2011р., від 30.08.2011р., від 06.09.2011р., від 09.09.2011р. та від 12.09.2011р.

4 жовтня 2012р. позивач направив відповідачу лист №70 з вимогою погашення заборгованості, який залишений останнім без відповіді та задоволення.

В порядку досудового врегулювання спору, 11.12.2012р. позивач надіслав відповідачу претензію №36-юр, яка також залишена останнім без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

З врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованих позивачу коштів, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками Господарського суду Львівської області, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачем при перегляді справи апеляційним господарським судом, позивач умови договору виконав в повному обсязі.

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором від 15.10.2010р. та додатковою угодою до нього, вартість виконаних позивачем робіт в повному обсязі не оплатив. Доказів погашення боргу суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованими та підставно задоволені місцевим господарським судом.

Твердження скаржника про те, що позивачем не виконано весь об'єм робіт, обумовлених договором, що, на його думку, полягає у непередачі позивачем актів на приховані роботи та частковому складанні паспортів російською мовою, що в свою чергу унеможливлює реєстрацію ліфтів у територіальному органі Держгірпромнагляду та їх подальшу здачу в експлуатацію, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.2.4. Договору Підрядник зобов'язується після підписання Акта технічної готовності і оформлення паспортів обладнання прийняти участь у їх реєстрації в територіальному органі Держгірпромнагляду та взяти участь в роботі комісії по прийманню обладнання в експлуатацію.

В силу п. 4.1. Договору Підрядник гарантує безвідмовну та безпечну роботу обладнання протягом 24 місяців від дня прийому робіт Державною комісією (введення в експлуатацію ліфтів).

Питання ж складання позивачем Акта технічної готовності і оформлення паспортів обладнання не є предметом спору та дослідження у даній справі, оскільки оформлення таких документів не ставиться в залежність від оплати позивачу фактично виконаних ним робіт на підставі актів виконаних робіт, які підписані обома сторонами.

При цьому, пунктом 2.6. Договору сторони дійшли згоди щодо наявності права Замовника (відповідач) на підписання актів виконаних робіт в частині фактично виконаних позивачем об'ємів робіт.

Таким чином, відповідач, підписавши акти виконаних робіт та довідки про їх вартість, зобов'язаний провести з позивачем повний розрахунок.

З врахуванням того, що доказів оплати суми боргу відповідачем не подано ні під час розгляду справи місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2013 р. у справі № 914/1165/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 16 липня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.