Рішення № 32415285, 09.07.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-125/11

Провадження № 2/500/22/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.

при секретарях - Івановій Л.П., Вєлєвій А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про повернення грошових сум та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який згодом уточнив, про повернення йому грошових сум в загальному розмірі 311,60 грн., які він вимушений був витратити при оформленні документів на продовження терміну дії дозволу на використання радіо подовжувача телефонної лінії - 126 (54 + 72) грн. та 185 (55 + 130) грн. у зв'язку з заміною акумуляторів, які прийшли у негідність через довготривале вирішення відповідачем питання щодо адаптації обладнання та надання дозволу на використання радіоподовжувача - 254, а також 0,60 коп. на здійснення ксерокопій документів при розгляді адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 146 ч.1 КУпАП за використання радіоподовжувача - 254 без відповідного дозволу та про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) посадовими особами відповідача при виконання своїх обов'язків за зверненнями позивача у сумі 2 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.01.1999 р. ним в універмазі у м. Одеса було придбано для свого використання радіотелефон (радіоподовжувач) марки «Senao». Будь-яких дозвільних документів на той час для користування телефоном не вимагалось. При покупці радіотелефону про необхідність оформлення дозволу йому не повідомляли, не було зазначено про це і в паспорті до радіотелефону. Вперше про зміну правил користування та необхідності отримання дозволу на користування радіоподовжувача йому стало відомо 05.02.2004 р., коли старший державний інспектор електрозв'язку вручив йому припис про усунення порушень законодавства у сфері використання радіочастотного ресурсу України. У виконання припису ним було подано відповідне звернення, проте, відповідь надана тільки 01.06.2004 р. після спливу трьох місяців і притягання 26.04.2004 р. до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 146 КУпАП (використання радіоподовжувача - 254 без відповідного дозволу).

На підставі його скарги від 16.06.2004 р. прокуратурою міста Ізмаїл було внесено протест на постанову суду від 26.04.2004 р., постанова суду скасована, а провадження закрито.

При цьому, для здійснення ксерокопій документів для захисту своїх прав з метою скасування постанови суду від 26.04.2004 року про притягнення його до адміністративної відповідальності ним було витрачено 1 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Вважає, що до адміністративної відповідальності його притягнено незаконно, оскільки, протокол державним інспектором складено на підставі неправдивих відомостей, а саме, на підставі протоколу технічного радіоконтролю діапазону частот, який, нібито, проводився 23.02.2004 р. Однак, у той день не могли були зняти показання роботи саме його радіоподовжувача, оскільки, з 23 по 27 лютого 2004 р. його телефон взагалі не працював через пошкодження на лінії, що підтверджується, зокрема, довідкою компанії «Укртелеком» № 1355 від 01.06.2004 р. Вважає, що незаконними діями відповідача в цій частині йому завдано моральну шкоду.

Крім того, через умисно організовану робітниками державної інспекції електрозв'язку (далі - ДІЕ) тяганину при оформлені дозволу на експлуатацію його радіоподовжувача за період з 10.02.2004 р. по 02.11.2004 р. прийшли у непридатність акумулятори радіоподовжувача, які у вказаний період не могли заряджатись через відключення радіо подовжувача за приписом ДІЕ. Витрати по заміні акумуляторів склали 185 (55 та 130) грн.

Тяганина з боку робітників ДІЕ виразилась: в порушенні місячного строку наданні відповіді на його звернення від 25.02.2004 р., а саме після трьох місяців, не дивлячись на його багато численні телефонні дзвінки, приховування від нього інформації про порядок адаптації радіоподовжувача на протязі близько п'яти місяців та її наданні лише після його звернення до Центру «Укрчастотнагляд» зі скаргою на протиправні дії робітників ДІЕ та ненаданні бланку заяви по формі додатку 3 до пункту 14 Інструкції, умисно організували дорого коштовну адаптацію його радіо подовжувача.

Зазначає, що згідно вимогам пункту 8 Інструкції «Про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц» (далі - Інструкція) плата за переоформлення дозволів на експлуатацію радіо подовжувачів при подовженні терміну дії дозволу не стягується. Проте, його незаконно з погрозою заборонити експлуатацію радіоподовжувача вимушали здійснювати сплату за переоформлення дозволів при подовженні терміну дії дозволу: у січні 2006 р. - 54 грн. та у грудні 2006 р. - 72 грн., які і просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Вказані протиправні дії та бездіяльність відповідача мали систематичний та тривалий характер, що вимушало порушувати звичний для нього уклад життя, постійно нести додаткові матеріальні витрати та моральні зусилля, що пов'язані з необхідністю усунення створених відповідачем проблем та займатись нескінченними розібраннями для поновлення його порушених прав. Зазначене завдало йому моральні страждання, розмір яких у грошовому еквіваленті він оцінює у 2000 грн. (а.с.2-4, 26-28, 110).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, 09.01.2013 р. в судовому засіданні під час проголошення рішення суду присутнім не був, повідомлен про час та місце розгляду справи належним чином, просив подальший розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача (а.с. 208, 223).

У запереченні на позовну заяву послався на відсутність порушень з боку відповідача, зокрема, в частині: незаконного складання відносно позивача адміністративного протоколу, виставлення рахунків за надання нових дозволів у 2005 та 2006 рр. тощо (а.с. 114-115, 150, 209-211).

Заслухавши позивача, представника відповідача, свідків , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.2, ч.3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у

зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї

чи близьких родичів, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в

інший спосіб, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається

судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та

душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або

позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка

завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,

а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення,

при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги

розумності і справедливості.

Крім того, згідно роз'ясненням, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Судом встановлено, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2004 р. ОСОБА_1 за ч.1 ст. 146 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 255 грн. (а.с.29).

У подальшому Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за протестом прокурора з причини нероз'яснення останньому його процесуальних прав вищевказану постанову суду змінено, скасовано накладений штраф, а провадження закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.12, 30).

Протокол державним інспектором електрозв'язку щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було складено на підставі протоколу технічного радіоконтролю діапазону частот від 23.02.2004 р., відповідно до якого 23.02.2004 р. з 09:29 год. по 09:42 год. при наборі телефонного номера НОМЕР_2 з мобільного телефону в місці встановлення антени радіо подовжувача телефонної лінії «Сенао» за адресою АДРЕСА_1 - місцем проживання позивача, зафіксована робота радіопередавача базового блоку «Сенао» на частоті 389,775 Мгц. (а.с.65,66).

Згідно довідці компанії «Укртелеком» № 1355 від 01.06.2004 р. в період з 23 по 27.02.2004 р. у зв'язку з пошкодженням магістрального кабелю (абонент телефону - ОСОБА_1.) телефон № НОМЕР_2 - не працював (а.с.44).

Однак, згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, сам факт скасування постанови суду в частині накладення штрафу як доказ у підтвердження доводів позивача щодо невикористання ним 23.02.2004 р. радіо подовжувача суд до уваги приймати не може, оскільки висновок щодо відсутності вини останнього судом у постанові не здійснено. А, навпаки, протоколом технічного радіоконтролю діапазону частот від 23.02.2004 р. зафіксовано роботу радіопередавача базового блоку «Сенао». Даних щодо несправності технічних приборів по фіксації радіочастот суду надані не були. Тому, а ні довідка компанії «Укртелеком» № 1355 від 01.06.2004 р., а ні показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - жінки та тещі позивача (а.с.124-129,179, 183-184) даних, викладених у протоколі технічного радіоконтролю діапазону частот від 23.02.2004 р. щодо фіксування роботи радіо подовжувача позивача не спростовують.

Відповідне клопотання про призначення експертизи, на роз'яснення суду, позивачем у спростування протоколу технічного радіоконтролю діапазону частот від 23.02.2004 р. заявлено не було. Наслідки незаявлення клопотання про призначення експертизи сторонам судом роз'яснювались неодноразово, зокрема, в судовому засіданні 11.06 .2013 р. та листом № 9 001 від 14.06.2013 р.( а.с.222).

Тому вимоги щодо відшкодування моральної шкоди через незаконне складання протоколу відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в цій частині задоволені бути не можуть.

Згідно п.8 Інструкції термін дії дозволу на використання радіоподовжувача-254 складає 1 рік. При подовженні терміну дії видається дозвіл під тим самим реєстраційним номером, плата за переоформлення дозволу не стягується. Подовження терміну дії дозволу проводиться регіональними ДІЕ.

За 30 діб до закінчення терміну дії дозволу на використання

радіоподовжувачів-254 Користувач повинен звернутися до

регіональної ДІЕ, де зареєстровано РЕЗ, який він використовує, за

подовженням терміну дії дозволу або його заміною. Обов'язковою

умовою подовження терміну дії дозволу є здійснення щомісячної або

щоквартальної сплати за нагляд за технічними характеристиками

випромінювання та забезпечення ЕМС РЕЗ відповідно до Граничних

тарифів ( z0180-00 ). Новий дозвіл надається регіональною ДІЕ у п'ятиденний

термін. Старий дозвіл вилучається у Користувача та залишається в

регіональній ДІЕ.

Як вбачається з рахунків №№ 52/И від 11.01.2006 р. та 52/И від 25.12.2006 р. за оформлення дозволів позивачу за першим рахунком нараховано 54 грн. та за другим - 72 грн. (а.с.34-34).

Згідно поясненням, наданим представником відповідача, вказані суми для сплати були виставлені позивачу, оскільки, останній звертався за продовженням терміну дії дозволу після встановленого 30-добового строку. Тобто, рахунок позивачу було виставлено не за продовження дозволу, а за видачу нового дозволу (а.с.114-115, 210-211).

Дані, що позивач у встановлений інструкцією строк (за 30 діб до закінчення терміну дії дозволу) звертався у 2005 та 2006 роках в матеріалах справі відсутні. Проте, дослідження дозволів на використання радіоелектронного засобу дає зробити висновок, що позивачу не було видано новий дозвіл (нові дозволи) на використання радіоелектронного засобу, а дію дозволів № 318683 код № 51-5-03522, № 318684 код № 51-5-03523, № 318685 код № 51-5-03524, користувач - ОСОБА_1, термін дії до 0211.2005 р., дата видачі - 02.11.2004 р. (а.с. 181) - було продовжено.

Зазначене вбачається з наступного:

- номери дозволів у наступні роки після 2004 р. залишались незмінними;

- термін дії дозволів відображав той самий період (часовий відрізок календарного року), що і у попередній період терміну дії дозволу (тобто: до 02.11.2005 (а.с.181), до 02.11.2006 р. (а.с.180), до 02.11.2007 р. (а.с.182)).

А, відтак, підстав для нарахування для сплати ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 54 грн. - у січні 2006 р. та 72 грн. - у грудні 2007 р. (а.с. 31, 34) у відповідача не було.

Тому, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Проте, у задоволенні вимог щодо стягнення грошових коштів у сумі 185 грн. (55+130) слід відмовити з підстав їх необґрунтованості у зв'язку із наступним.

Відповідно до п.п.14-17 Інструкції Адаптацію обладнання здійснює сервісний центр на підставі заяви власника радіоподовжувача та направлення відповідних

регіональних ДІЕ (додаток 3), власник радіоподовжувача-254 може звернутись за власним

бажанням безпосередньо до будь-якого сервісного центру для

приведення технічних характеристик у відповідність до умов

використання в Україні на підставі заяви (додаток 4) без

відповідного направлення, за результатами адаптації сервісний центр надає власнику

радіоподовжувача направлення до регіональної ДІЕ для взяття на

облік та отримання дозволу на використання радіоподовжувача-254.

Власник радіоподовжувача повинен протягом 15 діб стати на облік у

регіональній ДІЕ, у разі виявлення джерел незаконного постачання або

використання радіоподовжувачів-254 без відповідних дозволів,

Реалізатор інформує про це Центр "Укрчастотнагляд" та регіональні

ДІЕ.

Так, позивач посилається, що через довготривалість видачі дозволу акумулятори його радіо подовжувача було розряджено, наслідком чого він мав здійснити заміну акумулятору трубки та бази радіо подовжувача, на що він витратив вказану суму коштів в розмірі 185 грн.

При цьому, обґрунтовує підстави позову тим, що відповідачем:

- порушено місячний строк надання відповіді на його звернення від 25.02.2004 р., що підтверджується листом відповідача № 854 від 01.06.2004 р.;

- близько п'яти місяців приховувалась від нього інформація про порядок адаптації його радіоподовжувача, у підтвердження чого посилається на лист відповідача № 1065 від 13.07.2004 р.;

- після повідомлення порядку адаптації радіо подовжувача ще близько двох місяців не надавався бланк заяви (додаток № 3 до п.14 Інструкції), неправдиво повідомлялось, що у нього такі бланки відсутні, що за ними треба звертатись безпосередньо до державної інспекції електрозв'язку по Одеській області м. Одеса із посиланням на лист - відповідь № 1452 від 02.09.2004 р.

- навмисно організували дорогу адаптацію його радіо подовжувача.

Однак, аналіз відповідей відповідача № 854 від 01.06.2004 р., № 1065 від 13.07.2004 р. та № 1452 від 02.09.2004 р. (а.с.54-55, 58-59) не дає зробити висновок про наявність порушень прав позивача, а саме: що розрядка акумуляторів сталася з вини - бездіяльності відповідача, і не приймає, як прямий і достатній доказ для задоволення позову. Експертним висновком або дослідженням спеціалісту позовні вимоги в цій частині не підтверджено. Крім того, відповідачем було роз'яснено позивачу порядок звернення із відповідними заявами про здійснення адаптації обладнання та отримання дозволу із посиланням на нормативні акти, зокрема, Інструкцію про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц, затверджену Наказом Державного комітету зв'язку та інформації України N 39 від 11.03.2001 р. , яка містить, зокрема, і додатки №№ 3,4 - бланки заяв на надання дозволу проведення адаптації та проведення адаптації радіо подовжувача.

Проте, порушення відповідачем строків розгляду звернень суд вважає є підставою для часткового задоволення позовних вимог у відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір грошової суми у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань позивача, що вбачається з матеріалів справи (зокрема, змісту листування позивача із відповідачем) вплив на його душевний стан, тривалість бездіяльності відповідача тощо.

Квитанцію від 02.04.2012 р. на суму 0,60 коп. у підтвердження позовних вимог про стягнення грошової суми з відповідача в розмірі 1 грн. (а.с.109) суд не приймає як належний доказ, оскільки, вказана квитанція не відображає фактичні дані у підтвердження понесення позивачем грошових витрат саме на суму 1 грн. і підтвердження здійснення платежу саме у 2004 р.

Тому в цій частині позовних вимог у їх задоволенні слід відмовити.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі: судовий збір - 48,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 48,07 грн. [926 (126+800) грн. від 2 312 (126+185+1+2000)грн. = 40,05 %; 40,05% від 120 грн.(а.с.24)= 48,07 грн.; 40,05% від 51 грн. (а.с.1) = 20,42 грн.].

Керуючись п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України, Інструкцією «Про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц», ст.ст.10,11,59,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про повернення грошових сум та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», р/р 26004115803 в АКБ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЕДРПОУ: 23211596 на користь ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України 24.07.2003 р., грошову суму в розмірі - 126 грн., у відшкодування моральної шкоди - 800 (вісімсот) грн., а усього: 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», р/р 26004115803 в АКБ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЕДРПОУ: 23211596 на користь ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України 24.07.2003 р., судові витрати: судовий збір - 20,42 (двадцять гривень сорок дві копійки) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 48,07 (сорок вісім гривень сім копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис) Н.В. Баннікова

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Баннікова