Постанова № 32414170, 09.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р. Справа № 804/8023/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Лозового О.А.

представника відповідача - Товста Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 року № 0002022206 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 313 234,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78 308,50 грн., а всього 391 542,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року зроблено висновки про нереальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 313 234,00 грн. та на підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 року № 0002022206 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 313 234,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78 308,50 грн.

Позивач з зазначеним рішення не погоджується та вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки податкового органу про нереальність проведення господарських операцій з ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року є помилковими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки від 16.05.2013 року № 2634/226/331843300. До суду надано письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Приватне підприємство комерційна фірма «Фартек» зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.09.2004 року та з 05.10.2004 року перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу № 735 від 15.04.2013 року державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну документальну перевірку приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 2634/226/33184330 від 16.05.2013 року.

Перевіркою встановлено наступне порушення ППКФ «Фартек»:

- ст. 185, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на суму 313 234,00 грн.

05.06.2013 року державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002022206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 391 542,50 грн., в тому числі 313234,00 грн. за основним платежем та 78308,50 грн. за штрафними санкціями.

При цьому з акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для вказаного висновку став факт не надання позивачем під час перевірки сертифікатів походження товару, будь-яких товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, а також акт перевірки ТОВ «Шервуд Груп» № 00336/2203/38104582 від 25.01.2013 року, яким встановлено відсутність реальність здійснення операцій ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року.

З аналізу первинних документів судом встановлено наступне.

29.10.2012 року ПП Комерційна фірма «Фартек» (покупець) уклало з ТОВ «Шервуд Груп» (постачальник) договір № 16-2910, згідно якого ТОВ «Шервуд Груп» (постачальник) зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк ПП Комерційна фірма «Фартек» (покупець) товар - медичне обладнання, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Шервуд Груп»» було поставлено позивачу товар, що підтверджується копіями наступних документів, які містяться в матеріалах справи:

- видатковими накладними № ШГ-0000181 від 04.12.2012 року, № ШГ-0000182 від 04.12.2012 року, № ШГ-0000187 від 05.12.2012 року, № ШГ-0000230 від 18.12.2012 року, № ШГ-0000231 від 19.12.2012 року, № ШГ-0000229 від 18.12.2012 року, № ШГ-0000265 від 25.12.2012 року, № ШГ-0000248 від 21.12.2012 року, № ШГ-0000237 від 19.12.2012 року, № ШГ-0000211 від 12.12.2012 року;

- податковими накладними № 168 від 25.12.2012 року, № 118 від 19.12.2012 року, № 107 від 19.12.2012 року, № 109 від 19.12.2012 року, № 108 від 19.12.2012 року, № 68 від 12.12.2012 року, № 26 від 05.12.2012 року, № 23 від 04.12.2012 року, № 22 від 04.12.2012 року;

За податковими накладними № 23 від 04.12.2012 року та № 109 від 19.12.2012 року позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 313 234,00 грн.

За умовами вказаного договору, а саме п.2.3. визначено, що постачальник відвантажує товар на адресу покупця (в межах України) на умовах DDP (доставка товару постачальником у пункт зазначений покупцем) відповідно до правил Інкотермс 2000 протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту погодження постачальником замовлення покупця.

Товар, який було отримано позивачем, в подальшому було реалізовано покупцям. Даний факт підтверджується наданими позивачем документами, а саме:

- договором № 7 від 18.10.2012 року про закупівлю товарів за державні кошти та додатковою угодою до договору від 18.10.2012 року про закупівлю витратних матеріалів для закладів охорони здоров'я та специфікаціями, укладених позивачем та управлінням охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації;

- договором № 12/71 від 27.08.2012 року укладеного між позивачем та управлінням охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації та специфікацією до нього;

- договором № 191/9 від 10.09.2012 року укладеного між позивачем та комунальною установою «Одеська обласна клінічна лікарня» та специфікацією до нього;

- договором б/н від 17.09.2012 року про закупівлю товарів за державні кошти укладеного між позивачем та комунальною установою «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради та специфікацією до нього;

- договором поставки № 17А-12 від 23.01.2012 року укладеного між позивачем та ТОВ «А'СТА»;

- договором № 85 про закупівлю товарів за державні кошти від 28.08.2012 року та специфікацією до нього;

- видатковими накладними № 434 від 14.12.2012 року, №448 від 12.12.2012 року, №428 від 12.12.2012 року, № 430 від 12.12.2012 року, № 451 від 17.12.2012 року, № 439 від 14.12.2012 року, №436 від 14.12.2012 року, № 452 від 18.12.2012 року, № 442 від 18.12.2012 року, № 453 від 18.12.2012 року, № 443 від 18.12.2012 року, № 472 від 19.12.2012 року, № 471 від 19.12.2012 року, № 425 від 12.12.2012 року, № 426 від 12.12.2012 року, № 423 від 12.12.2012 року, № 422 від 12.12.2012 року, № 421 від 11.12.2012 року, №410 від 04.12.2012 року, № 506 від 26.12.2012 року, № 505 від 26.12.2012 року, № 461 від 18.12.2012 року, № 528 від 27.12.2012 року, № 518 від 26.12.2012 року, № 519 від 26.12.2012 року, №509 від 24.12.2012 року, № 477 від 21.12.2012 року, № 476 від 21.12.2012 року, № 475 від 21.12.2012 року, № 500 від 20.12.2012 року, № 479 від 21.12.2012 року, № 478 від 21.12.2012 року;

- копіями довіреностей на підставі яких отримувались товари від позивача його контрагентами ;

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем були надані до суду копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що господарські операцій позивача з його контрагентом, за якими позивачем сформовано податковий кредит, є нереальними і безтоварними, та податковим органом в акті перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам правочину, суд вважає висновки податкового органу щодо порушення ППКФ «Фартек» ст. 185, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на суму 313 234,00 грн., не обґрунтованими та безпідставними.

Суд не враховує позицію відповідача про не підтвердження факту постачання товару внаслідок ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних та сертифікатів походження товарів, оскільки поставка товарів здійснювалася на умовах DDP відповідно до правил Інкотермс 2000, якими передбачено, що всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, покладаються на продавця, а сертифікати походження товару не відносяться до документів, на підставі яких формується податковий облік. Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо висновків податкового органу про відсутність факту придбання товару позивачем у ТОВ «Шервуд Груп» з посиланням на акт перевірки ТОВ «Шервуд Груп» № 00336/2203/38104582 від 25.01.2013 року, яким встановлено відсутність реальність здійснення операцій ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року, суд зазначає наступне.

З метою підтвердження факту надходження виробів медичного призначення поставлених на адресу позивача ТОВ «Шервуд Груп» згідно договору № 16-2910 від 29.10.2012 року, позивачем направлено лист на адресу ТОВ «Шервуд Груп» з метою надання підтверджуючих документів.

Листом від 23.05.2013 року за вих.42/05 ТОВ «Шервуд Груп» було надано документи на підтвердження факту надходження відповідних товарів на митну територію України, їх розмитнення (контракт 01UA/12 від 03.07.2012 року, контракт 05UA від 23.08.2012 року, вантажно-митні декларації № 100200000/2012/540674 від 01.11.2012 року, № 100200000/2012/541138 від 12.11.2012 року, № 100200000/2012/542147 від 03.12.2012 року, № 100200000/2012/542166 від 03.12.2012 року, № 100200000/2012/542565 від 11.12.2012 року, № 100200000/2012/542811 від 17.12.2012 року, № 100200000/2012/542992 від 20.12.2012 року, № 100200000/2012/543157 від 24.12.2012 року, інвойси) та рішення державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» згідно з якими імпортований товар не входить до Переліку товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації під час переміщення через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 436, отже висновки відповідача про відсутність об'єкту оподаткування є хибними.

Отже, висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладені в акті перевірки ТОВ «Шервуд Груп» від 25.01.2013 року № 00336/2203/38104582, спростовуються первинними документами про імпорт вказаних товарів на митну територію України та відповідними відмітками на них митного органу, а тому не можуть бути покладені в основу перевірки позивача.

Відповідно до п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

За таких умов суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 року № 0002022206 є протиправним та підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 2 294,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 року № 0002022206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 15 липня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 15.07.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський