Рішення № 32412207, 16.07.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/2123/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Рішко Г.І.

при секретарі - Стасюк Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Виноградівського району про визнання права власності , третя особа без самостійних вимог Виноградівська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Королівської селищної ради Виноградівського району та просить визнати за ним право власності в цілому на жилий будинок №41 по вул.Гренджі Донського (ОСОБА_2) в смт.Королево Виноградівського району. Третя особа без самостійних вимог Виноградівська державна нотаріальна контора.

Позов мотивовано тим, що 11.10.1984 року помер батько позивача ОСОБА_1 До складу спадщини, що відкрилася на день його смерті, ввійшов житловий будинок в смт.Королево по вул.Гренджі Донського (ОСОБА_2), 41. Спадщину прийняла рідна мати позивача ОСОБА_3 Однак вона не встигла отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки померла 03.03.2012 року. За життя мати позивача залишила заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Позивач стверджує, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем до його смерті. Однак оформити спадщину не може, оскільки спадкодавці за життя не оформили правовстановлюючого документу на житловий будинок.

В судове засідання сторони не зявилися, будучи належним чином та своєчасно повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, у якій просить розглянути справу без його участі.

Від відповідача Королівської селищної ради Виноградівського району до суду надійшла письмова заява, у якій відповідач просить розглянути справу без представника відповідача.

Судовий розгляд проведено без участі сторін у відповідності до ст.169 ЦПК України.

Дослідивши подані письмові докази, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, що мають юридичне значення для прийняття рішення по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Суд встановив, що 11.10.1984 року у смт.Королево Виноградівського району помер рідний батько позивача ОСОБА_4.

На підставі поданих доказів встановлено, що померлий ОСОБА_1 за життя набув у власність житловий будинок із надвірними будівлями, розташований по вул.Гренджі Донського (ОСОБА_2) в смт.Королево Виноградівського району. Дана обставина підтверджена даними Технічного паспорту на садибний житловий будинок, виготовленого станом на 22.05.2013 року КП Виноградівське РБТІ та Довідки, виданої КП Виноградівське РБТІ №235 від 01.06.2013 року, згідно якої вказаний житловий будинок будівництвом завершений та зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі Договору на право будівництво будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого Виноградівською держнотконторою ІНФОРМАЦІЯ_1 за реєстровим номером №353.

Спадкоємцем майна померлого стала його дружина ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, що відкрилася 11.10.1984 року, однак за життя ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не отримала.

03.03.2012 року у смт.Королево Виноградівського району ОСОБА_3, рідна мати позивача, померла.

ОСОБА_3 за життя залишила заповіт, посвідчений 06.07.2009 року секретарем Королівської селищної ради Виноградівського району, яким усе своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Встановлено, що спадкоємець за заповітом - позивач ОСОБА_1Г - постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 аж до її смерті. Інших спадкоємців, що б мали право на спадкування після смерті ОСОБА_3, немає.

Зі змісту листа Державного нотаріуса Виноградівської ДНК ОСОБА_6 від 11.06.2013 року №202/01-16 встановлено, що ОСОБА_1 звертався до державного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері , однак умови для отримання свідоцтва у нотаріальному порядку відсутні через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок, що ввійшов до складу спадщини.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Цивільного кодексу УРСР від 1963 року та ЦК України від 2003 року та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

За ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому відповідно до ч.4 ст.3 Закону - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

А відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України від 1963 року, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином суд приходить до висновку, що до складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_3 ввійшло право власності на спірний житловий будинок, набуте нею в порядку спадкування.

В свою чергу, відповідно до ст.1216 ЦК України від 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину, що відкрилася на день смерті ОСОБА_3, до складу якої ввійшло нерухоме майно, відтак позивач ОСОБА_1 зобовязаний отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Однак, згідно із правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мінюсту від 22.02.2012 року N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно отримати Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту обраним ним способом, передбаченим законом.

Отже, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у межах заявлених ним вимог та на підставі поданих доказів суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 169, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в цілому розташований за №41 по вул.Гренджі Донського в смт.Королево Виноградівського району Закарпатської області.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд.

ГоловуючийОСОБА_7