Ухвала суду № 32412056, 04.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/ 3901/ 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа № 646/1224/13-ц Головуючий 1 інстанції Шуліка Ю.В.

Категорія: аліменти

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Шевченко Н.Ф.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини

по апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, їх сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування зазначала, що відповідач за судовим рішенням повинен сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 400 грн. Проте регулярно їх не платить. Цієї суми недостатньо на забезпечення потреб неповнолітнього у віці 17 років . До того ж у 2012 році їх син поступив на навчання у вищий навчальний заклад на денне відділення Харківського національного медичного університету на контрактній основі . Вона оплатила навчання сина на 2012-2013 р.р. су сумі, половину яких в розмірі 10075 грн. просить стягти з батька дитини.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, сумі 10075 грн.

В апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, бо згідно до ст. 185 ЦПК України оплата навчання неповнолітнього у вищому навчальному закладі не передбачена, згоди на навчання сина на контрактній основі батько не давав.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача та його представника, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поступив на навчання на денне відділення Харківського національного медичного університету на контрактній основі у неповнолітньому віці. На підставі Договору №122026 від 21 серпня 2012 року та додаткової угоди до договору мати неповнолітнього ОСОБА_3 сплатила за навчання сина на 2012-2013 р.р. згідно по квитанціям 20150 грн.

Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитини повною загальною освітою, готувати її до самостійного життя , поважати дитину та утримувати її до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, як то розвитком дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Висновок суду першої інстанції, що неповнолітня дитини потребує додаткових витрат на навчання дитини, спрямованого на її розвиток , відповідає встановленим у справі обставинам, ґрунтується на законі і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Заперечення відповідача щодо не поширення положень ст. 185 ЦПК України на правовідносини, пов'язані з навчанням у вищому навчальному закладі неповнолітньої дитини, що вказана обставина не є особливою, спрямованої на забезпечення розвитку дитини, та не потребує додаткових матеріальних витрат з боку батька, судом першої інстанції перевірялися і правильно визнані надуманими, такими , що не ґрунтуються на вимогах закону.

Присуджуючи до стягнення з відповідача додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ? частини фактичних витрат , понесених нею на навчання дитини, спрямованих на її розвиток, суд правильно керувався положеннями ст. 185 СК України.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Твердження відповідача, що після ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7 , який проживає разом із ним та потребує матеріального забезпечення, колегією суддів не може бути визнано підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд першої інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді