Постанова № 32411326, 15.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа№ 925/554/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Скрипки І.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Гостищев Д.А. (довіреність №140/12-а від 17.12.2012 р.)

від відповідача - Бабіч Т.Г. (договір №1504 про надання правової допомоги від 15.04.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» та Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни

на рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2013 року

у справі №925/554/13 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

до Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни про стягнення 23792,08 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2013 р. у справі №925/554/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач вважає оскаржуване рішення незаконним, таким що прийняте із грубим порушенням норм матеріального права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказане рішення: виключити з мотивувальної частини рішення речення «Факт виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату послуг та довідкою про обсяг наданих послуг» та речення «В решті позовних вимог суд вважає, що позивачем надано належні докази, що свідчать про надання ним відповідачу передбачених умовами договору №ACS-09-USB-01648 від 21.08.2009 р. послуг на суму 22979,05 грн.».

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення скасувати. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення змінити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» та Фізичною особою - підприємцем Чередніченко Ольгою Василівною було укладено договір про надання послуг № АСS-09-USВ-01648 від 21.08.2009 р.

Відповідно до п.1.12. договору, послуги позивача складаються з:

- надання відповідачу права на використання транспортної мережі позивача з метою забезпечення відправки повідомлень користувачам;

- виділення, закріплення за відповідачем та обслуговування коротких номерів повідомлень, довгих номерів повідомлень, альфанумеричних імен;

- забезпечення маршрутизації та доставки одержаних від відповідача повідомлень користувачам.

Згідно п. 2.1. договору відповідач замовляє, а позивач надає послуги мобільного оператора, які наведені у п. 1.12. цього договору, та пакет послуг «Інтерактивні SMS», якщо такий пакет замовлено замовником в додатку 1.

Пунктами 3.5, 3.6, 3.7 договору передбачено, що замовник надсилатиме запити на використання коротких номерів повідомлень, довгих номерів повідомлень та/або альфанумеричних імен електронною поштою на адресу відповідальної особи мобільного оператора.

Перелік коротких номерів повідомлень, довгих номерів повідомлень та/або альфанумеричних імен, які використовуються замовником, щомісяця відображатимуться у актах про приймання послуг (у випадку, якщо замовник здійснював відправку повідомлень з фіксованої ІР адреси, виділеної замовником).

Замовник надсилатиме запити на кожні нові тексти повідомлень електронною поштою на адресу відповідальної особи мобільного оператора.

Пунктами 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9 договору визначено, що до десятого числа кожного місяця, який слідує за звітним, мобільний оператор передає замовнику рахунок, що містить у собі звіт щодо кількості доставлених повідомлень.

Відповідач зобов'язався протягом 5 робочих днів розглянути рахунок та здійснити оплату послуг позивача або направити йому письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг.

В порядку, передбаченому п.5.7, сторони домовились, що відповідач оплачує рахунок, виставлений позивачем та розрахований на основі додатку 1, з урахуванням вартості одного повідомлення та кількості повідомлень, доставлених протягом звітного періоду, станом на кінець звітного періоду.

Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг мобільного оператора потягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від мобільного оператора за надані послуги.

Всі платежі в рамках цього договору здійснюються замовником в національній валюті України з обов'язковим посиланням на номер договору та на номер рахунку мобільного оператора.

Всі розрахунки за цим договором здійснюються згідно статистичних та біллінгових даних мобільного оператора.

Додатком №2 до договору визначено основні технічні положення спільної роботи сторін. Відповідно п. 2 вищевказаного додатку, передача повідомлень від позивача буде виконуватись з короткого та довгого номерів, альфанумеричного імені : L_CLUBex112.

На підставі укладеного сторонами договору № АСS-09-USВ-01648 від 21.08.2009 р., позивач протягом періоду з серпня по грудень 2009 року надав відповідачу передбачені договором телекомунікаційні послуги, що підтверджується рахунками робіт за надані послуги на загальну суму 22979,05 грн., у тому числі: № 1800019922 від 31.12.2009 р. за грудень 2009 р. на суму 700,33 грн., № 1800019092 від 30.11.2009 р. за листопад 2009 р. на суму 4650,19 грн., № 1800000001 від 01.12.2012 р. за жовтень 2009 р. на суму 7154,53 грн., № 1800016429 від 31.08.2009 р. за серпень 2009 р. на суму 1624,85 грн. та довідкою про обсяг наданих послуг.

При цьому, в рахунках №1800019922 від 31.12.2009 р. та №1800019092 від 30.11.2009 р. вказано обслуговування альфаімені BARSKY CLUB, альфаімені SMEOLA, альфаімені VLAD TUSNYA, які не передбачені умовами договору.

Позивач стверджує, що рахунки за надані послуги на суму 23792,08 грн. були направлені ним відповідачу 19.12.2012 р.

Відповідачем рахунки отримані 25.12.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення цінного листа.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищезазначене, господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору № № АСS-09-USВ-01648 від 21.08.2009 р.

Матеріалами справи підтверджується, що свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу телекомунікаційні послуги протягом періоду з серпня по грудень 2009 року на суму 22979,05 грн.

Факт виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату послуг та довідкою про обсяг наданих послуг.

Позивачем заявлено до стягнення 23792,08 грн., з яких останнім недоведено стягнення на суму 750,03 грн., оскільки умовами договору та додатками до нього передбачено обслуговування лише альфанумеричного імені : L_CLUBex112. В рахунках на оплату послуг, які позивач додав до позовної заяви, як підставу стягнення заборгованості також вказано обслуговування альфаімені BARSKY CLUB, альфаімені SMEOLA, альфаімені VLAD TUSNYA.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 750,03 грн. заявлено безпідставно.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в решті позовних вимог позивачем подано належні докази, що свідчать про надання ним відповідачу передбачених умовами договору № АСS-09-USВ-01648 від 21.08.2009 р. послуг на суму 22979,05 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Відповідно до приписів ст.ст. 256, 257, 261, 267, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, відповідно до п. 5.4 договору у позивача право вимагати оплату наданих послуг виникло: щодо послуг наданих в серпні 2009 року - 10.09.2009 р., щодо послуг наданих в вересні 2009 року -10.10.2009 р., щодо послуг наданих в жовтні 2009 року - 10.11.2009 р., щодо послуг наданих в листопаді 2009 року - 10.12.2009 р., щодо послуг наданих в грудні 2009 року - 10.01.2010 р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом 08 квітня 2013 року, а строк позовної давності щодо останньої вимоги закінчився - 11 січня 2013 року.

Позивачем не подано суду доказів про поважність причин пропуску ним строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить змінити оскаржуване рішення: виключити з мотивувальної частини рішення речення «Факт виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату послуг та довідкою про обсяг наданих послуг» та речення «В решті позовних вимог суд вважає, що позивачем надано належні докази, що свідчать про надання ним відповідачу передбачених умовами договору №ACS-09-USB-01648 від 21.08.2009 р. послуг на суму 22979,05 грн.».

Щодо вищезазначеного, то колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вищезазначених вимог, викладених в апеляційній скарзі відповідача, оскільки вказані у спірних реченнях факти підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем та відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційні скарги не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржників на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чередніченко Ольги Василівни залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2013 р. у справі №925/554/13 залишити без змін.

Справу №925/554/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Скрипка І.М.