Рішення № 32411163, 16.07.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "11" липня 2013 р. по справі №903/481/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта", м. Луцьк

до Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

-Волинська обласна державна адміністрація, м. Луцьк

-Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, м. Луцьк

-Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк

про зобов'язання укласти охоронний договір

Суддя: С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Хохлов В.О., дов. від 30.11.2012р., Фещенко С.Д., дов. від 12.06.2013р. №12/06

від відповідача : Боярський О.В., дов. №760/13/213 від 01.07.2013р., Стрільчук В.В., дов. №760/13/213 від 01.07.2013р.

від третьої особи Волинської обласної державної адміністрації: Запорожець О.С., дов. №511/58/2-12 від 06.09.2012р.

від третьої особи Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату: н/з

від третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області: Божкова О.М., дов. №8 від 21.01.2011р.

В судовому засіданні 11.07.2013р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач-Приватне підприємство "ВКФ "Домінанта" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації про зобов'язання укласти охоронний договір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.01.1998р. між Відділом охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури облдержадміністрації та ПП "ВКФ" "Домінанта" укладено охоронно-орендний договір на використання пам'ятника архітектури.

Відповідно до п. 1 договору позивач прийняв в орендне користування пам'ятник архітектури - келії монастиря Бернардинів, що знаходяться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, загальною площею 105,3 м. кв.

Згідно до п. 3 договору строк оренди визначено з 05.01.1998р. по 01.01.2013р.

Маючи намір продовжити дію вказаного договору, 14.03.2013р. ПП "ВКФ "Домінанта" звернулося до відповідача з клопотанням переукласти (поновити) договір вище зазначеного пам'ятника архітектури на новий строк.

У відповіді на вказане клопотання від 19.03.2013р. відповідач відмовився від поновлення охоронно-орендного договору з тих підстав, що управління культури і туризму не укладало з ПП "ВКФ "Домінанта" охоронно-орендний договір.

Враховуючи вказану відповідь, 27.03.2013 р. ПП "ВКФ "Домінанта" звернулося до відповідача з повторним клопотанням, в якому, з посиланням на відповідні нормативні акти, роз'яснивши, що в даний час саме управління культури і туризму укладає охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини, просило підписати доданий до клопотання у двох примірниках запропонований проект охоронного договору.

У відповіді на повторне клопотання від 22.04.2013р. відповідач, вказав, що не має правових підстав для укладення охоронного договору.

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" не погоджується із законністю прийнятого відповідачем рішення, так як вважає, що має переважне право на поновлення (переукладення) охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини-келії монастиря Бернардинів, враховуючи те, що за час користування приміщенням келії монастиря ПП "ВКФ "Домінанта" належним чином виконувало умови охоронно-орендного договору, зокрема, своєчасно, за власні кошти, здійснювало ремонтні роботи пам'ятника архітектури, про що свідчить підписаний 04.10.2005р. представником державного органу охорони пам'ятки архітектури облдержадміністрації акт прийому-здачі виконаних робіт з капітального ремонту орендованого майна на суму 129 600грн.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 12.06.2013р.

05.06.2013р. через канцелярію суду до господарського суду надійшло від відповідача заперечення від 04.06.2013р. №670/13/213, в якому він зазначає, що відповідно до свідоцтва на право власності від 12.02.2009р., власником частини приміщення келій колишнього монастиря Бернардинів, що знаходиться за адресою:м. Луцьк, пр. Волі, 2 є держава в особі Волинської обласної державної адміністрації.

Охоронний договір на об'єкт культурної спадщини укладається відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1768.

Вказує, що відповідно до ст.5 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 ГК України, ст. 7 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" Регіональне відділення ФДМУ по Волинській області є орендодавцем державного майна-пам'ятки архітектури національного значення келій колишнього монастиря Бернардинів, що знаходиться за адресою:м. Луцьк, пр. Волі, 2.

Стверджує, що обласна державна адміністрація листом від 30.01.07 № 415/38/2-07 дала дозвіл Регіональному відділенню Фонду державного майна по Волинській області привести договори оренди з користувачами приміщення пам'ятки національного значення - келій колишнього монастиря Бернардинів за адресою м.Луцьк, пр.Волі,2 у відповідність до чинного законодавства.

14.03.2013р. вих.№ 3/03 ПП "ВКФ "Домінанта" звернулось до управління культури облдержадміністрації з проханням переукласти (поновити) охоронно-орендний договір від 05.01.1998р. між ПП ВКФ "Домінанта" та управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, згідно якого, частина пам'ятки площею 105,3м2 передавалася в оренду. Оскільки управління не виступало стороною під час укладення договору та не є правонаступником управління містобудування та архітектури, підстав для переукладення (поновлення) вищезгаданого договору, враховуючи відсутність в діючому пам'яткоохоронному законодавстві та відповідних підзаконних актах поняття "охоронно-орендний договір", управління не мало, про що і було повідомлено заявника листом від 19.03.2013р. № Н-12.

Після повторного звернення ПП ВКФ "Домінанта" від 27.03.2013р. управлінню стало відомо, що ПП "ВКФ "Домінанта" намагалось укласти (поновити) орендний договір з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, як належним орендодавцем. Проте, в результаті судових розглядів, постановою Вищого Господарського суду України від 27.02.2013р. по справі № 5004/1071/12 ПП "ВКФ "Домінанта" було відмовлено ПП ВКФ "Домінанта" у задоволенні позовних вимог, що стосувалися продовження терміну оренди приміщень пам'ятки. При цьому орендні відносини ПП "ВКФ "Домінанта" так і не привела у відповідність до вимог чинного законодавства, тому вважає даний позов безпідставним.

07.06.2013р. через канцелярію суду до господарського суду надійшла від позивача заява від 07.06.2013р. №03/06, в якій він зазначає, що власником приміщення келій колишнього монастиря Бернардинів (літер А-3) за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 2 є держава Україна в особі Волинської обласної державної адміністрації згідно Свідоцтва про право власності від 12.02.2009р., виданого виконкомом Луцької міської ради на підставі рішення від 05.02.2009р. №74-16, яке може бути надане суду лише управлінням культури і туризму Волинської ОДА, як структурним підрозділом обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні 12.06.2013р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 12.06.2013р. про долучення до матеріалів справи копії статуту ПП "ВКФ "Домінанта" (нова редакція), затвердженого засновником ПП "ВКФ "Домінанта" рішенням №1 від 07.04.2009р., списку пам'ятників архітектури державного комітету Ради міністрів УРСР від 1956р., наказу державного комітету у справах будівництва УРСР №252 від 13.09.1963р., свідоцтва про право власності на приміщення келії монастиря Бернардинів по пр. Волі,2 у м. Луцьку від 12.02.2009р., витягу про реєстрацію права власності від 12.03.2009р. №22136470.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Зважаючи на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки Волинської обласної державної адміністрації, як органу уповноваженого управляти зазначеним державним майном, Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, як балансоутримувача орендованого майна, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавця, суд, ухвалою суду від 12.06.2013р., керуючись ст. 27 ГПК України, залучив Волинську обласну державну адміністрацію, Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відклав розгляд справи на 03.07.2013року на 10:00 год.

02.07.2013р. через канцелярію суду надійшли пояснення від Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Волинській області від 01.07.2013р. №10-06-1264 (вх. № 01-29/7236/13 від 02.07.2013р.), в яких відділення проти позову заперечує, вказуючи, що згідно з охоронно-орендним договором на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998р. відділ охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, діючи на підставі Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978 та Положення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.12.1948 № 3076, передав ВКФ "Домінанта" в орендне користування пам'ятник архітектури - келії монастиря бернардинів у м. Луцьку на пр. Волі, 2, для використання його під магазин "Валентина" строком з 05.01.1998 по 01.01.2013.

Зазначає, що на підставі статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 3.5 розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 19.09.2006 № 321 "Про балансову приналежність пам'яток містобудування та архітектури області" щодо приведення у відповідність до чинного законодавства чинних договорів оренди приміщень будівлі келій колишнього монастиря бернардинів у м. Луцьку на пр. Волі, 2, 14.05.2009 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та НП ВКФ "Домінанта" укладено додатковий договір оренди державного нерухомого майна № 14 ДУ, яким охоронно-орендний договір викладено в новій редакції.

Згідно з пунктом 10.1 зазначеного договору строк оренди встановлено до 30.04.2012р. Відповідно до пункту 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені останнім. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

У зв'язку з тим, що після закінчення терміну дії договору Волинська обласна державна адміністрація листом від 04.10.2012 № 5691/46/2-12 повідомила регіональному відділенню, що не дає згоду ПП ВКФ "Домінанта" на оренду вказаного приміщення, договір оренди приміщення на пр. Волі, 2, у м. Луцьку на новий термін не укладався.

Крім того, вказує, що постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 по справі № 5004/1071/12 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 у справі № 5004/1071/12 та залишено в силі рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 у цій же справі, яким відмовлено в позові ПП ВКФ "Домінанта" до регіонального відділення про спонукання до укладення договору оренди частини приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3 кв.м, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, в поданій суду редакції договору.

Що ж до позовних вимог ПП ВКФ "Домінанта" до управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації про зобов'язання укласти охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини - частину приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3 кв.м, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, то охоронні договори на об'єкти культурної спадщини укладаються відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12. 2001 № 1768.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку охоронний договір укладається з відповідним органом охорони культурної спадщини виключно власником пам'ятки чи її частини або уповноваженим ним органом. В даному випадку власником частини приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3 кв.м, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, є Волинська обласна державна адміністрація на підставі свідоцтва про право власності від 12.02.2009.

Долучає до матеріалів справи копії розпорядження Волинської ОДА від 19.09.2006р. та листа Волинської ОДА від 04.10.2012р. №5691/46/2-12.

В судовому засіданні 03.07.2013р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 03.07.2013р. №б/н, в якому просить вважати належним відповідачем по справі Управління культури Волинської облдержадміністрації.

До матеріалів справи долучив копії розпоряджень голови ОДА від 10.10.2012р. №450 "Про упорядкування структури Волинської обласної державної адміністрації", від 27.12.2012р. №570 "Про затвердження Положення про управління культури Волинської обласної державної адміністрації", "Положення про управління культури Волинської обласної державної адміністрації", свідоцтва на право власності від 12.02.2009р.

В судовому засіданні 03.07.2013р. представник Волинської обласної державної адміністрації надав суду заяву від 03.07.2013р. №3992/54/2-13, в якій повідомляє, що відповідно до ст. 19 Конституції України обласна держана адміністрація діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказує, що законодавством не уповноважено обласну державну адміністрацію укладати охоронно-орендні договори на пам'ятки культурної спадщини.

Повідомляє, що на об'єкт культурної спадщини укладається охоронний договір в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини».

А тому в позові просить відмовити.

В судовому засіданні 03.07.2013р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про витребування від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача додаткових доказів по справі, в т.ч. щодо їх залучення до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, перебування майна на балансі, розпорядження майном.

Представники третіх осіб щодо усного клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів заперечили як необґрунтоване.

Згідно ст. 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Пунктом 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. передбачено, що згідно з частиною другою статті 4.3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали, притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.

Суд відхилив дане клопотання як необґрунтоване відповідно до ст. 38 ГПК України, так як витребування доказів є правом, а не обов'язком суду, представник позивача не подав письмового клопотання з обґрунтуванням своїх вимог щодо витребування додаткових доказів.

Крім того, представник позивача подав клопотання від 03.07.2013р., яким просить надати копії матеріалів справи, долучених до матеріалів справи в судовому засіданні 03.07.2013р.

В судовому засіданні 03.07.2013р., оголошено перерву згідно ст. 77 ГПК України.

04.07.2013р. в судовому засіданні, після оголошеної перерви, представником позивача-ПП «ВКФ «Домінанта» заявлено відвід судді Бондарєву С.В.

За результатом розгляду, у нарадчій кімнаті, клопотання позивача-ПП «ВКФ «Домінанта»-клопотання про відвід судді Бондарєва С.В., судом винесено ухвалу від 04.07.2013р. про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

В судовому засіданні 04.07.2013р. представник позивача, звернувся до суду з письмовим клопотанням від 04.07.2013р. №01/07 про заміну первісного відповідача-управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації, на належного відповідача-управління культури Волинської обласної державної адміністрації.

Представники третіх осіб клопотання заперечили, оскільки вважають його необґрунтованим.

Розглянувши клопотання про заміну первісного відповідача на належного, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, так як відбулось перейменування юридичної особи, при цьому організаційно-правова форма управління не змінювалась.

У відповідності до ч. 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним.

Згідно з п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарським судам необхідно врахувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи (як в даному випадку) не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Як встановлено судом, згідно п. 6 ч.4 розпорядження Волинської ОДА від 29.10.2012р. №450 "Про упорядкування структури Волинської обласної державної адміністрації", перейменовано Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації в Управління культури Волинської обласної державної адміністрації.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем по справі слід вважати управління культури Волинської обласної державної адміністрації.

Крім того, в судовому засіданні 04.07.2013р. представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про уточнення позовних вимог від 04.07.2013р. №02/07, в якій просить зобов'язати управління культури Волинської обласної державної адміністрації укласти з Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» охоронний договір пам'ятки культурної спадщини-частини приміщень келії монастиря Бернардинів площею 105,3 кв.м., що знаходяться в м. Луцьку по проспекту Волі,2 в редакції, поданій до господарського суду.

Згідно п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що ГПК, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.д.

Тому дану заяву суд розцінює як уточнення найменування відповідача по справі.

В судовому засіданні 04.07.2013р. представник відповідача-Управління культури Волинської обласної державної адміністрації надав суду додаткові пояснення від 03.07.2013р. №769/13/2-13, в яких повідомляє, що в управлінні культури облдержадміністрації, відсутні дані, які підтверджують, що частина приміщення келій колишнього монастиря Бернардинів у м. Луцьку по пр. Волі, 2 є у користуванні, власності чи оперативному управлінні у ПП «ВКФ «Домінанта».

Зазначає, що управління культури немає законних підстав укладати охоронний договір з ПП «ВКФ «Домінанта».

Вказує, що п.6 ч.4 розпорядження голови Волинської ОДА від 29.10.2012р. №450 «про упорядкування структури Волинської обласної державної адміністрації» було перейменовано управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації в управління культури Волинської обласної державної адміністрації. При цьому організаційно-правова форма управління не змінювалась.

В обґрунтування долучає до матеріалів справи копії охоронного договору на памятку культурної спадщини від 24.09.2009р. №72/2-арх, додаткового договору оренди державного нерухомого майна від 14.05.2009р. №14ДУ, листа Волинської ОДА до РВ ФДМУ по Волинській області від 30.01.2007р. №415/38/2-07.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Управління Волинської єпархії УПЦ КП в судовому засіданні 04.07.2013р. надало суду пояснення від 04.07.2013р., в яких позов заперечує, мотивуючи тим, що укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини регулюється, зокрема, ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001р.

Посилається на ст.ст. 18, 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», ч. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.

Зазначає, що особами, що мають право і обов'язок укладати охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, є:власник, користувач або уповноважений орган (особа) та орган охорони культурної спадщини.

Згідно з охоронно-орендним договором на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998р., укладеним між Відділом охорони і реставрації пам'яток містобудування і архітектури облдержадміністрації та ПП «ВКФ «Домінанта», останнє набуло права користування частиною приміщення келій колишнього монастиря Бернардинів по пр. Волі,2 у м. Луцьку.

14.05.2009р. між РВ ФДМУ по Волинській області та ПП «ВКФ «Домінанта» до охоронно-орендного договору було укладено додаткову угоду №14-ДУ, якою, серед іншого, було визначено термін дії договору-до 30.04.2012р. Вказаний договір припинив свою дію.

24.09.2009р. між Управлінням культури і туризму Волинської ОДА та ПП «ВКФ «Домінанта» було укладено охоронний договір №72/2-арх на частину приміщення келій монастиря Бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку.

ПП «ВКФ «Домінанта» звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до РВ ФДМУ По Волинській області про спонукання до укладення договору оренди вказаного приміщення. Рішенням господарського суду Волинської області від 09.10.2012р. у справі №5004/1071/12 у позові відмовлено, постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013р. це рішення залишено в силі.

Водночас, вказує, що Волинська облдержадміністрація розпорядженням №321 від 19.09.2006р. передала на баланс Управління Волинської єпархії УПЦ КП комплекс будівель Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька в складі: єпархіального управління на вул. Градний Узвіз, 1; верхнього храму Кафедрального собору на вул. Градний Узвіз, 3; будівель Волинської духовної семінарії на вул. Градний Узвіз, 5; келій колишнього монастиря Бернардинів на проспекті Волі,2; Брами огорожі на вул. Лесі Українки, 60; підвальних приміщень на вул. Парковій, уклало з Управлінням культури і туризму Волинської ОДА охоронний договір від 28.11.2006р. №2/Лц/2 на пам'ятку культурної спадщини-приміщення келій колишнього монастиря Бернардинів по пр. Волі, 2 у м. Луцьку.

До матеріалів справи долучає копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 28.11.2006р. №2/Лц/2.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області в судовому засіданні 04.07.2013р. надало суду додаткові пояснення від 04.07.2013р., в яких пояснює наступне:

Згідно з статтями 2, 5 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» державну політику у сфері оренди державного майна здійснюють: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Вказує, що листом від 12.08.2008 № 06/08 ПП ВКФ "Домінанта" звернулось до регіонального відділення ФДМУ по Волинській області з проханням приведення охоронно-орендного договору на використання пам'ятки архітектури від 05.01.1998 частини приміщень в будівлі келій колишнього монастиря бернардинів, що розташована за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 2, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом укладення додаткового договору.

Па підставі цього звернення регіональне відділення, керуючись ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", звернулось листом від 22.08.2008 № 02-04-1502 до органу, уповноваженого управляти державним майном - Волинської обласної державної адміністрації щодо надання дозволу на передачу в оренду цього майна.

Повідомляє, що на підставі дозволу Волинської обласної державної адміністрації (лист від 07.05.2009 № 2338/56/2-09), дозволу Державної служби з питань національної культурної спадщини (лист від 23.09.2008 № 22-2510/12) та погодження Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації (лист від 01.09.2008 №852/1-9) регіональне відділення ФДМУ по Волинській області уклало з ПП "ВКФ "Домінанта" додатковий договір оренди державного нерухомого майна № 14ДУ від 14.05.2009 до охоронно-орендного договору на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998, яким цей договір було викладено у новій редакції.

Зазначений додатковий договір до договору оренди недійсним в судовому порядку не визнавався. Сторони його підписали, тим самим погодивши свої зобов'язання за цим договором.

Посилається на ст. 23 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", згідно якої усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 23 вищезазначеного закону, підставою для укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури національного значення є передача пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі.

Стверджує, що враховуючи те, що ПП ВКФ "Домінанта" не є ні власником пам'ятки архітектури - частини приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3 кв.м, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, ні органом уповноваженим управляти пам'яткою, ні належним її користувачем, то правових підстав для укладення охоронного договору з ПП ВКФ "Домінанта" не має.

Долучає до матеріалів справи копії листів ПП ВКФ "Домінанта" від 12.08.2008 № 06/08, РВ ФДМУ по Волинській області від 22.08.2008 № 02- 04-1502, Волинської обласної державної адміністрації від 07.05.2009 № 2338/56/2-09, Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 01.09.2008 № 852/1-9, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 23.09.2008 № 22-2510/12, додаткового договору оренди державного нерухомого майна № 14ДУ від 14.05.2009.

Водночас, в судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 04.07.2013р. про продовження терміну розгляду спору та відкладення розгляду справи згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України для надання можливості ознайомитися з долученими сторонами в судовому засіданні доказами.

Ухвалою суду від 04.07.2013р. продовжено термін розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд спору згідно ст. ст. 69, 77 ГПК України.

Крім того сторін зобов'язано представити суду додаткові пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 11.07.2013р. представник відповідача надав суду додаткові пояснення від 10.07.2013р. №815/1312-13, в яких повідомив, що враховуючи вимоги ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» управління культури не має законних підстав укладати охоронний договір з ПП ВКФ «Домінанта».

В судовому засіданні представник позивача надав суду заперечення від 10.07.2013р. №04/07, в яких заперечує відсутність у відповідача законних підстав для укладення охоронного договору з ним.

В обґрунтування заперечень вказує, що є єдиним користувачем частини приміщень келій монастиря Бернардинів та приватне підприємство має єдине переважне право на укладення охоронного договору пам'ятки культурної спадщини-частини приміщень келій монастиря Бернардинів площею 105,3 кв.м.

Посилається на ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», п.п. 1, 4, 47 «Положення про управління культури Волинської обласної державної адміністрації».

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, -

встановив:

05 січня 1998р. між Відділом охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури Волинської облдержадміністрації та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" був укладений охоронно-орендний договір на використання пам'ятки архітектури. Відповідно до п.1 договору в оренду передано пам'ятник архітектури-келії монастиря бернардинів загальною площею 105,3 кв.м., що знаходяться в м. Луцьку по пр. Волі, 2. Пунктом 3 договору строк оренди визначено з 05.01.1998р. по 01.01.2013р.

14.05.2009р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ПП "ВКФ "Домінанта" укладено додатковий договір оренди державного нерухомого майна №14 ДУ, яким охоронно-орендний договір викладено в новій редакції.

Згідно п. 10.1 додаткового договору строк оренди встановлено - до 30.04.2012р.

Пунктом 10.4 додаткового договору передбачено, що у разі відсутності протягом місяця після закінчення терміну дії заяви однієї з сторін про його припинення або зміну він вважається продовженим на аналогічний термін.

24.09.2009р. між Управлінням культури і туризму Волинської ОДА та ПП «ВКФ «Домінанта» було укладено охоронний договір №72/2-арх на частину приміщення келій монастиря Бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку, який припинив свою дію 30.04.2012р.

29.08.2012р. приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" звернулося в господарський суд з позовною заявою до регіонального відділення Фонду держмайна України по Волинській області про спонукання укласти договір оренди частини приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, в поданій суду редакції договору.

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.10.2012р. №5004/1071/12 у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 року у справі № 5004/1071/12 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено, зобов'язано регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області укласти з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" договір оренди частини приміщень келії колишнього монастиря бернардинів площею 105,3 кв.м., що знаходяться в м. Луцьку по пр. Волі, 2.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі №5004/1071/12 скасовано, рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 р. у справі №5004/1071/12 залишено в силі.

03.06.2013р. рішенням господарського суду Волинської області зобов'язано приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» звільнити частину приміщень келій колишнього монастиря бернардинів загальною площею 105,3 м2, що знаходяться в м. Луцьку по проспекту Волі, 2 та передати регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області по акту прийому-передачі.

14.03.2013р. позивач звернувся до Управління культури Волинської ОДА з заявою від 14.03.2013р. №3/03 про переукладення (поновлення) охоронно-орендного договору від 05.01.1998р., в зв'язку із закінченням строку його дії.

Листом від 19.03.2013р. №11-12 Управління культури Волинської ОДА повідомило ПП «ВКФ» Домінанта», що не має підстав переукладати чи продовжувати дію договору, так як воно не укладало його з позивачем спочатку.

27.03.2013р. ПП «ВКФ «Домінанта» звернулось до Управління культури Волинської ОДА з повторним клопотанням №12/03 про підписання запропонованого ним охоронного договору.

22.04.2013р. Управління культури Волинської ОДА листом №71-12/1 повідомило ПП «ВКФ «Домінанта» про те, що управління не має правових підстав для укладання охоронного договору

Укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" та Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Як досліджено судом, охоронний договір №72/2-арх на частину приміщення келій монастиря Бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку, припинив свою дію 30.04.2012р.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Згідно з ч. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Таким чином, особами, що мають право і обов'язок укладати охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, є: власник, користувач або уповноважений орган (особа) та орган охорони культурної спадщини.

Згідно з охоронно-орендним договором на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998 року, укладеним між Відділом охорони і реставрації пам'яток містобудування і архітектури облдержадміністрації та ПГІ «ВКФ «Домінанта», останнє набуло права користування частиною приміщення келій колишнього монастиря бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку (пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 76/2).

14.05.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ПП «ВКФ «Домінанта» до вказаного охоронно-орендного договору було укладено Додаткову угоду № 14-ДУ, якою, серед іншого, було визначено новий термін дії договору - до 30.04.2012 року. Вказаний договір припинив свою дію.

24.09.2009 року між Управлінням культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації та ПП «ВКФ «Домінанта» було укладено охоронний договір № 72/2-арх на частину приміщення келій монастиря бернардинів, який припинив свою дію 30.04.2012 р.

Приміщення келії монастиря бернардинів площею 105,3кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2 належить державі Україна в особі Волинської обласної державної адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.02.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Листом від 04.10.2012р. № 5691/46/2-12 Волинська обласна державна адміністрація повідомила регіональне відділення Фонду держмайна України по Волинській області, що не дає згоду на оренду приміщень келії монастиря бернардинів площею 105,3кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2 ПП ВКФ "Домінанта".

Листами від 19.03.2013р. №11-12 та від 22.04.2013р. №71-12/1 Управління культури Волинської ОДА повідомило ПП «ВКФ» Домінанта», що управління не має правових підстав для укладання охоронного договору.

Як було зазначено, пунктом 10.4. договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Пунктом 10.6 зазначеного договору однією з підстав його припинення визначено закінчення строку, на який було його укладено.

Зважаючи на викладене, охоронний договір №72/2-арх на частину приміщення келій монастиря Бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку, припинив свою дію 30.04.2012р.

Що ж до посилань позивача на припис статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 777 ЦК України про переважне право орендаря, який належним чином виконував свої зобов'язання за договором, то спір щодо спонукання орендодавця укласти договір з урахуванням переважного права орендаря був предметом окремого судового розгляду, в задоволені позову відмовлено.

Вищий господарський суд України у п. 12 роз'ясненнях від 25.05.2000р. №02-5/237 (в редакції від 16.10.2012р.) «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначив, що за усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (частини друга і третя статті 17 Закону).

Водночас якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.

В даному випадку із листа Волинської обласної державної адміністрації від 04.10.2012р. №5691/46/2-12 вбачається, що балансоутримувач-Волинська єпархія УПЦ КП має намір використовувати приміщення для потреб єпархії-розміщення української православної книгарні.

Таке право балансоутримувач - Волинська єпархія УПЦ КП має згідно ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» відповідно до розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 19.09.2006 № 321 "Про балансову приналежність пам'яток містобудування та архітектури області".

Не приймає суд до уваги і заперечення позивача щодо прав регіонального відділення Фонду Державного майна України як орендодавця у спірних правовідносинах.

Такими правами Регіональне відділення наділене в силу ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 ГК України.

Суд не приймає заперечення позивача про знаходження майна на балансі Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, як таке, що спростовується як змістом ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», так і розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 19.09.2006 № 321 "Про балансову приналежність пам'яток містобудування та архітектури області".

Позивач не є ані власником, ані користувачем, ані уповноваженим органом (особою), які мають право і обов'язок укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини національного значення - приміщення келій монастиря бернардинів по проспекту Волі, 2 у м. Луцьку, і тому правові підстави для укладення охоронного договору з ПП "ВКФ "Домінанта" у власника відсутні.

Всі решта доводів позивача щодо підставності вимог про зобов'язання укласти охоронний договір, безпідставність позову не спростовують та на правову оцінку спірних правовідносин не впливають.

Тому у позові Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» до Управління культури Волинської обласної державної адміністрації про зобов'язання укласти охоронний договір слід відмовити.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 287 ГК України, ст.ст. 530, 626, 629, 319, 777ЦК України, ст.ст. 18, 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. 17 «Про свободу совісті та релігійні організації», ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Повне рішення складено

16.07.2013р.

Суддя Бондарєв С. В.