Рішення № 32411107, 09.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/1312/13-ц

пр. № 2/759/2193/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Васильченко Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" про зняття арешту з квартири та визнання іпотечного договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про зняття арешту з квартири та визнання іпотечного договору частково недійсним.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 10 березня 2005 року між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Роммакс" було укладено інвестційний договір №5 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1

14 березня 2005 року між ТОВ "Київвисотбуд" та відповідачем-2 було підписано акт прийому-передачі квартир відповідно до вищевказаного інвестиційного договору.

22 липня 2005 року між нею та відповідачами було укладено інвестиційну угоду №11-02-358, згідно п.1.1 договору, вона, як інвестор, приймає участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку, шляхом внесення коштів на рахунок ПАТ "АКБ "Київ".

Своє зобов'язання за договором вона виконала в повному обсязі, а саме перерахувала на рахунок ТОВ "Роммакс" грошові кошти в сумі 218 900 грн. 50 коп.

23 серпня 2005 року, вона отримала від відповідачів довідку про інвестування загальної площі квартири.

В подальшому, їй стало відомо, що на нерухоме майно зареєстровано заборону відчуження, підставою обтяження є іпотечний договір №4673 від 29 грудня 2006 року.

В позовній заяві вона посилається на те, що в момент підписання вищевказаного інвестиційного договору, предметом іпотеки на нерухоме майно стала квартира НОМЕР_1, сек. "Б" по АДРЕСА_1 Майнові права на дане нерухоме майно не належали ТОВ "Роммакс", оскільки право розпоряджатись квартирами, в тому числі надавати їх у іпотеку з моменту підписання та виконання нею інвестиційних угод, належало останній.

Таким чином вважає, що іпотечний договір спірних квартир, укладений ТОВ "Роммакс" за відсутності майнових прав на дане майно та без її згоди є частково недійсним, а отже, іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом є частково недійсним.

На підставі вищенаведеного, просить зняти арешт з квартири та визнати іпотечний договір частково недійсним.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача, ТОВ "Роммакс" проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача, ПАТ "АКБ "Київ" в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність пр-ка ПАТ "АКБ "Київ", який про час та місце слухання справи повідомлений належним чином та не повідомив суд про причини неявки. Позивач та представник ТОВ "Роммакс" проти розгляду справи у відсутність представника ПАТ "АКБ "Київ" не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача ТОВ "Роммакс", з'ясувавши усі фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Частиною третьою статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, визнано недійсним іпотечний договір, укладений між ТОВ "Роммакс" та ПАТ "АКБ "Київ" від 29 грудня 2006 року в частині передачі в іпотеку ПАТ "АКБ "Київ" майнових прав на квартиру НОМЕР_1, секції "Б" по АДРЕСА_1 Одночасно, Святошинським районним судом м. Києва від 15 лютого 2012 року, постановлено окрему ухвалу ПАТ "АКБ "Київ" усунути причини та умови порушення ст.397 ЦК України, майнових прав позивача на володіння речовим правом квартирою НОМЕР_1, секції "Б" по вул. АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору, а також ТОВ "Роммакс" усунути причини та умови порушення, у разі невиконання з-боку останнього зобов'язань за кредитним договором, додаткової угоди та додаткових угод до нього, задоволення вимог іпотекодержателя, згідно іпотечного договору в частині передачу в іпотеку квартири НОМЕР_1, секції "Б" по АДРЕСА_1(а.с.69-72 - копія рішення суду; 73-75 - копія окремої ухвали).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року, апеляційні скарги представника ПАТ "АКБ "Київ" - відхилені, рішення та окрема ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року - залишені без змін (а.с.110-111 - копія ухвали).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, касаційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" задоволено частково, рішення та окрема ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року, а також ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду, судом встановлено, що 10 березня 2005 року між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Роммакс" було укладено інвестційний договір №5 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.6-9 - копія інвестиційного договору).

Відповідно до п.4.4.1 вищевказаного договору, 22 липня 2005 року між позивачем у даній справі та відповідачами була укладена інвестиційна угода№11-02-358. Відповідно до п.1.1 даного договору, позивач, як інвестор, приймає участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості з метою отримання у власність квартири в новозбудованому будинку, шляхом внесення коштів на рахунок ПАТ "АКБ "Київ". Об'єктом інвестування була квартира НОМЕР_1, секції "Б" по АДРЕСА_1 (а.с.16-19 - копія інвестиційної угоди).

Відповідно до п.2.1.2 даної угоди, ТОВ "Роммакс" зобов'язувався після прийняття об'єкту інвестування держкомісією, передати позивачу квартиру по акту прийому-передачі за умови інвестування у 100 (сто) відсотків загальної площі цієї квартири.

Позивач виконала своє зобов'язання в повному обсязі, а саме перерахувала на рахунок ТОВ "Роммакс" грошові кошти в сумі 218 900 грн. 50 коп., що підтверджується меморіальним ордером №91/11 від 22 липня 2005 року на суму 10 000 грн. 00 коп. та меморіальним ордером №91/29 від 23 серпня 2005 року на суму 208 900 грн. 50 коп. (а.с. 20 - копії меморіальних ордерів).

23 серпня 2005 року, позивач отримала довідку від ТОВ "Роммакс" про інвестування загальної площі квартири, з якої вбачається, що вона на день складення даної довідки проінвестувала згідно інвестиційної угоди №11-02-358 від 22 липня 2005 року, об'єкт інвестування, а саме квартиру НОМЕР_1 в секції "Б" по вул. АДРЕСА_1 в розмірі 218 900 грн. 50 коп. і розмір даної інвестиції складає 48, 11 кв.м. загальної площі об'єкту інвестування (а.с. 21 - копія довідки).

Як вбачається з витягу Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме запису №141, 04 січня 2007 року за №4326394 зареєстровано заборону на нерухоме майно риватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, підставою обтяження є іпотечний договір №4673 від 29 грудня 2006 року, об'єктом обтяження є квартира НОМЕР_1, секції "Б" по вул. АДРЕСА_1 власником зазначено ТОВ "Роммакс", а заявником - ПАТ "АКБ "Київ (а.с. 22 - копія витягу).

Також, з витягу Державного реєстру іпотек №31884090 від 22 червня 2011 року, а саме запису №1 вбачається, що 03 січня 2007 року за №4325885 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 зареєстровано іпотеку на квартиру НОМЕР_1 в секції "Б" по вул. АДРЕСА_1 іпотекодержавтелем зазначено ПАТ "АКБ "Київ, іпотекодавцем - ТОВ "Роммакс, а підставою обтяження вказано іпотечний договір №4673 від 29 грудня 2006 року (а.с.23-26 - копія витягу).

Так, за змістом ч.1,3 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно з ч.2 ст.583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій наежить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Законом України "Про іпотеку" встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є "чуже майно", а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Правовий аналіз положень ЦК України, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" дозволяє дійти висновку про те, що майнове право, що є предметом іпотечного договору,- це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними та достатніми для набуття речового права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач , як інвестор, в повному обсязі виконала свої грошові зобов'язання за договором про інвестування у житлове будівництво, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем неправомірно передано в іпотеку майнові права, а також враховуючи, що договір іпотеки укладено без згоди позивача на передачу майнових прав на спірну квартиру в іпотеку, суд приходить до висновку, що даний договір є недійсним в частині передачі в іпотеку ПАТ "АКБ "Київ" майнових прав на спірну квартиру, а тому позовн вимоги в частині визнання недійсним іпотечного договору підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зняття арешту з квартири, то суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.190, 575, 576, 583 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечі сертифікати", ст.ст.10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" про зняття арешту з квартири та визнання іпотечного договору частково недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роммакс" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Київ" від 29 грудня 2006 року, зареєстрованого у реєстрі за №4673, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в частині передачі в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний банк "Київ" майнових прав на квартиру НОМЕР_1, секції "Б" по АДРЕСА_1

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: