Рішення № 32409802, 21.06.2013, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1318/946/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" червня 2013 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Кравціва В.І.,

з участю секретаря Добрянського І.І.,

представника позивача Вагурака І.Р.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах територіальної громади с. Нагірне Самбірського району, яку представляє Ралівська сільська рада Самбірського району до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Ралівська сільська рада Самбірського району про визнання рішення неправомірним і права на приватизацію земельної ділянки,

встановив:

Самбірський міжрайонний прокурор в інтересах територіальної громади с. Нагірне Самбірського району, яку представляє Ралівська сільська рада Самбірського району 22 березня 2012 року звернувся із позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0599 га із земель житлової і громадської забудови, що прилягає до території будинку АДРЕСА_1

У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що проведеною Самбірською міжрайонною прокуратурою перевіркою з питань додержання вимог земельного законодавства встановлено, що ОСОБА_2, жителька АДРЕСА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0, 0599 га із земель житлової і громадської забудови (проїзд) с. Нагірне Ралівської сільської ради, встановивши залізобетонну огорожу, що прилягає до території до будинку АДРЕСА_1 без оформлених документів, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою.

Управлінням Держкомзему у Самбірському районі ОСОБА_2 було дано припис про усунення порушення у місячний термін до 10 листопада 2011 року та складено протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності.

14 листопада 2011 року, при повторній перевірці, було встановлено, що припис від 12 жовтня 2011 року не виконано.

ОСОБА_2 21 вересня 2012 року пред'явила зустрічний позов до Ралівської сільської ради Самбірського району про визнання неправомірним рішення Ралівської сільської ради від 18 липня 2012 року № 116 про відмову передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 та визнати за нею право на приватизацію даної земельної ділянки.

У обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що земельною ділянкою, на якій розташований успадкований нею будинок АДРЕСА_1 вона користується більше 25-ти років. Впритул до земельної ділянки, на якій її батько побудував будинок, прилягав неужиток, частиною якого користувався її батько для заїзду на подвір'я, так як викопана на подвір'ї криниця перешкоджала проїзду до господарських будівель, який він окультурив та освоїв, посадивши там дерева.

Площа земельної ділянки, на якій розташований успадкований нею у зв'язку із смертю її батька будинок складає 0, 2500 га і тому вона звернулася до Ралівської сільської ради із заявою про передачу їй власність даної земельної ділянки, але рішенням Ралівської сільської ради Самбірського району від 18 липня 2012 року № 116 їй було відмовлено у передачі земельної ділянки у власність, проте така відмова не була обґрунтована.

Під час судового розгляду представник позивача - відповідача за зустрічним позовом у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у первісному позові, зустрічний позов не визнав та пояснив, що дана земельна ділянка була самовільно зайнята ОСОБА_2 та підлягає поверненню за її належністю.

Відповідач - позивач первісний позов не визнала, у підтримання своїх позовних вимог посилався на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення представник позивача - відповідача Вагурака І.Р. та відповідача - позивача ОСОБА_2, показання свідків, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову з таких підстав.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 серпня 2008 року Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області на підставі рішення виконавчого комітету від 26.06.2008 року № 174, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.08.2008 відомо, що у приватній власності ОСОБА_2 є будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 54).

Із протоколу № 1 від 14 лютого 1985 року зборів уповноважених членів колгоспу, проекту забудови земельної ділянки та викопіювання зі схеми генерального плану с. Нагірне вбачається, що ОСОБА_3 - батькові ОСОБА_2 було надано земельну ділянку площею 800 кв. м під забудову вказаного будинку (а.с. 74-76, 84-85, 96).

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прокурором у підтвердження вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0599 га із земель житлової і громадської забудови, що прилягає до території будинку АДРЕСА_1 надано акт обстеження земельної ділянки від 12 жовтня 2011 року № 6 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.10.2011 року, згідно яких дана земельна ділянка площею 0,0599 га державної форми власності відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (землі загального користування -проїзд), що прилягає до земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2, та зайнята нею самовільно (а.с. 5, 6).

Із відповіді управління Держкомзему у Самбірському районі Львівської області та показань свідка ОСОБА_4 видно, що розміри спірної земельної ділянки по периметру та її площа були визначені на підставі проекту забудови земельної ділянки, який належав ОСОБА_3, викопіювання з проекту роздержавлення і приватизації земель Ралівської сільської ради та плану земельної ділянки, яка у даний час знаходиться у користуванні ОСОБА_2

Однак при відсутності акту винесення в натуру земельної ділянки, яка була надана під забудову ОСОБА_3, та межових знаків такий висновок про розміри самовільно захопленої земельної ділянки по периметру та її площу є неправильним.

Так, місце розташування земельної ділянки, що зазначено у проекті забудови земельної ділянки, який належав ОСОБА_3, не співпадає із викопіювання зі схеми генерального плану с. Нагірне.

Крім того, є розбіжності у площі земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 та із документами, які посвідчують право на користування земельною ділянкою.

Зокрема, ОСОБА_3 була надана під забудову земельна ділянка площею 0,08 га, у по господарській книзі площа земельної ділянки, призначеної для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель ОСОБА_2 записана 0,15 га, а згідно плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки площа земельної ділянки становить 0,2500 га (а.с. 74-76, 94-95, 100-103).

Також позивачем не надано докази про те, що ОСОБА_2 самовільно захопила земельну ділянку, так як будинок вона успадкувала після смерті батька, а нову загорожу встановила на місці старої.

Ураховуючи наведене, немає підстав для висновку про те, що ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0599 га із земель житлової і громадської забудови (проїзд) с. Нагірне Ралівської сільської ради, встановивши залізобетонну огорожу, що прилягає до території до будинку АДРЕСА_1

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ст. 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах в розмірі не більше 0,25 гектара.

Із рішення Ралівської сільської ради від 18 липня 2012 року № 116 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2.» відомо, що ОСОБА_2 відмовлено у передачі земельної ділянки площею 0, 0599 га в АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Із відповіді КПВП «Райархпроект» вбачається, що дорога для заїзду в урочище «За Качмаром», яка розташована біля присадиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 не використовується як проїзд, а як прохід. Найближчий заїзд в урочище «За Качмаром» по вул. Шкільна знаходиться на віддалі 100 метрів (а.с. 56).

Згідно п.3.22. ДБН 360-92* у районах присадибної забудови про потребі, крім вуличної мережі треба формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїзної частини з однією смугою руху приймається 3,5 м.

Із плану земельної ділянки відомо, що ширина проїзду біля присадибної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 становить 4 м (а.с. 58).

Із спільної заяви жителів вул. Шкільної у с. Нагірне Самбірського району Львівської області видно, що вони не заперечують проти спорудженого ОСОБА_2 паркана вздовж дороги біля її будинку (а.с. 57).

Отже, земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 може бути нею приватизована, так як дотримані вимоги земельного законодавства щодо розмірів земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити за недоведеністю позовних вимог у позові Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах територіальної громади с. Нагірне Самбірського району, яку представляє Ралівська сільська рада Самбірського району до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис

Згідно з оригіналом

Суддя В.І.Кравців