Рішення № 32409589, 08.07.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8475/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач - ОСОБА_1 06.03.2013 р. за усним договором позики передав відповідачу - ОСОБА_3 у власність 10500 грн. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 06.03.2013 р. Згідно розписки відповідач зобов'язувалася повертати кошти щомісячно у сумі 1500 грн. до 30 числа поточного місяця, починаючи з березня 2013 р. до вересня 2013 р. включно або всю суму достроково. У зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків позивач пред'являв до такої претензії щодо повернення боргу, однак до теперішнього часу відповідачка борг не повертає. У зв'язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе обов'язки, позивач просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 10500 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн., а також судовий збір у розмірі 105 грн.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направила заяву про перенесення розгляду справи на один місяць у зв'язку з поважними причинами. Разом із тим, до суду не надав жодного доказу про поважність його відсутності у судовому засіданні. З урахуванням обставин справи, суд визнає причини неявки відповідача у судове засідання, призначене на 08.07.2013 року неповажними.

Згідно до ч.1 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти прийняття заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Зі змісту ч. 2 ст. 1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення усного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 06.03.2013 р. за усним договором позики передав відповідачу - ОСОБА_3 у власність 10500 грн. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 06.03.2013 р.

Згідно розписки, що міститься в матеріалах справи відповідач зобов'язувалася повертати кошти щомісячно у сумі 1500 грн. до 30 числа поточного місяця, починаючи з березня 2013 р. до вересня 2013 р. включно або всю суму достроково.

У зв'язку з тим, що відповідач ухилялася від повернення боргу, позивачем було пред'явлено вимогу щодо повернення частини боргу згідно розписки від 06.03.2013 р.

03.04.2013 р. позивач особисто вручив відповідачці претензію з проханням сплатити першу частину бору, підтвердженням того, що таку було отримано особисто є підпис відповідача на претензії, що пред'являлась такій. Претензії, що направлялася 30.04.2013 р. та 27.06.2013 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення і була отримана відповідачем також особисто, що підтверджується повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзв'язку від 08.05.2013 р. та 29.06.2013 р.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове повернення позивачу позичених у нього грошових коштів, або доказів того, що розписка була надана ним під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

При вищезазначених обставинах, враховуючи, що відповідач порушив вимоги встановленого ст. 526 ЦК України та ст. 525 ЦК України, якою встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд приходить до переконання, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмір 10500 грн.

Натомість слід зазначити, що відповідно до Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України та ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року та ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснювала представництво інтересів позивача, брала участь у написанні позовної заяви, суд приходить до висновку а тому розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом даної цивільної справи підлягають до задоволення частково в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з січня 2013 року був встановлений - 1 147 гривні на місяць, тобто граничний розмір витрат за надання правової допомоги складає 917 грн. 60 коп. (1147х40% : 60 хв. х 2 год. = 917,60 грн.).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 554, 555, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики в сумі 10500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_2 витрати за надання правової допомоги 917 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_2 судовий збір у сумі 105 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош