Рішення № 32409188, 10.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6864/13-ц

Провадження №2/761/4187/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален», в якому просила стягнути з останнього 9058,85 гривень суму заборгованості по виплаті заробітної плати; 19325,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В ході розгляду справи, позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 9058,85 грн. в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати; 37252,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09 листопада 2012 року її було звільнено із займаної посади ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален» на підставі Наказу №344-к за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален» не виплатило ОСОБА_1 всіх сум, що належать їй в день звільнення. За наведених обставин, позивач вважає, що відповідачем порушено його права, та просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов з викладених у ньому підстав підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач та представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечують, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 19.12.2011 року ОСОБА_1 згідно Наказу № 216-к було прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален». 09.11.2012 року на підставі Наказу №344-кОСОБА_1 було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален» за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

В день звільнення ОСОБА_1, ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален» не здійснило з нею розрахунків й не виплатило всіх належних до сплати позивачу сум.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 намагалась вирішити спірне питання щодо виплати заборгованості по заробітній платі у досудовому порядку звертаючись 20 грудня 2012 року з листом - претензією про виплату їй заборгованості по заробітній платі. Однак, відповідачем заборгованість по заробітній платі так виплачена і не була.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком.

Крім того, відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9058,85 грн. - заборгованість з виплати заробітної плати.

З п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці», зокрема, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, належать: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналізуючи норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст. 117 КЗпП України, слід дійти висновку про те, що відносини стосовно виплати заробітної плати за своєю правовою природою є трудовими, а за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі / календарні /дні на число відпрацьованих робочих днів / годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи вищезазначене, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені Позивача розраховується наступним чином: 4700 (заробітна плата) * 2 (останні два місяця роботи) : 43 (відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні) = 216,8 грн. (середня заробітна плата за один відпрацьований день) * 164 (кількість днів на яку відповідач затримав розрахунок з Позивачем) = 35 851, 16 грн. (загальний розмір середнього заробітку за час затрмки розрахунку).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 37252,60 грн. є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме відповідно до розрахунку стягненню підлягає сума в розмірі 35 851, 16 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження зазначеної вимоги, а саме не надано доказу на підтвердження сплати юридичних послуг за договором № 11/13 від 05 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається зі змісту ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження відсутності вини у діях ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален» щодо не проведення останнім своєчасного розрахунку із Позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та виплат на правову допомогу, є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47, 94, 116, 117, 233 КЗпП України, 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та виплат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» (адреса: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31/27/А, ідентифікаційний код 35592105) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 9058 (дев'ять тисяч п'ятдесят вісім) грн. 85 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 35851 (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 16 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя