Рішення № 32408729, 15.07.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

15.07.2013

Справа № 2/489/2100/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого судді - Рум'янцевої Н.О., при секретарі - Ляшик С.В., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєва справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що з 2005 року вона проживала з відповідачем однією сім'єю. З цього часу між ними склалися відносини, що притаманні подружжю. Під час спільного сумісного проживання на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29 грудня 2006р. ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. У вказаній квартирі їх сім'я проживає з часу її придбання по теперішній час. Вказана квартира була оформлена на відповідача ОСОБА_3 20 вересня 2008р. між ними було офіційно зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_7.

Посилаючись на те, що відповідач заперечує її право на ? частку спірної квартири, яку було передано відповідачем без її згоди в іпотеку банку, просила суд визнати за нею право власності на ? частину спірної квартири.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.

29.12.2006р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р. № 3515.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 придбав у власність зазначену квартиру та оформив її на своє ім'я.

20.09.2008р. між сторонами по справі був укладений шлюб, свідченням чого є Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1, а/з № 273 від 20.09.2008р.

Від спільного проживання сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 3380 від 15.10.2008 року), доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/з № 3325 від 09.10.2009р.), сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а/з № 2555 від 17.08.2011р.), які знаходяться на утриманні позивачки та потребують матеріальної допомоги.

Вказане підтверджується Довідкою ЖКП ММР «Південь» ЖЕК № 19 від 05.07.2013р. за № 2922, в якій зазначено, що з ОСОБА_1 та на її утриманні за місцем її реєстрації та проживання: АДРЕСА_1, перебувають її малолітні діти: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6

Актом про не проживання від 12.07.2013р. встановлено, що колишній чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає з жовтня 2010р., за місцем реєстрації ОСОБА_1 він не знаходиться, із сусідами не спілкується.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2012р. було задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Вказаним рішенням суду від 08.08.2012р. встановлений факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з березня 2006 року. Рішення суду вступило в законну силу.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.02.2013р. шлюб між сторонами по справі розірвано.

Стаття 74 СК України визначає, що якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають між собою у шлюбі або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що під час застосування ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталенні відносини, що притаманні подружжю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням Заводського районного суду, сторони по справі на час укладення договору купівлі-продажу квартири не перебували в зареєстрованому шлюбі з іншими особами. Між сторонами по справі на той час склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до положень ст. 63 Сімейного Кодексу України дружина й чоловік мають рівні права володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ст. 71 Сімейного Кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина і чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином суд вважає, що квартира АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбана за спільні кошти під час проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частини спірної квартири.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1320 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 45, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1320 грн. 00 коп. (одна тисяча триста двадцять грн. нуль коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: