Постанова № 32408219, 10.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/9045/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від позивача: Косякевич С.О. - в.о. керівника, арбітражний керуючий,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. про вжиття заходів до забезпечення позову,

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р.

у справі №910/9045/13 (суддя Жагорнікова Т.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "АТЕК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп", м. Київ

про зобов'язання звільнити орендоване майно та повернути його орендодавцю,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 р. Закрите акціонерне товариство "АТЕК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" про зобов'язання відповідача звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу ЗАТ «АТЕК», розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, та повернення (передачу) вказаного цілісного майнового комплексу Закритому акціонерному товариству «АТЕК».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після припинення дії договору оренди спірного майна, об'єкт оренди не звільнив та продовжує ним користуватись.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" (код ЄДРПОУ 31403339; юридична адреса: 03170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 7; фактичне місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20), директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" - Смулянському Дмитру Олександровичу, засновникам, посадовим особам та працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп", іншим особам та суборендарям (піднаймачам), з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" уклало договори суборенди (піднайму) частини чи цілісного майнового комплексу - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112), розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, вчиняти дії щодо користування, використання або розпорядження майновим комплексом - приміщеннями, спорудами та майном спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112);

- накладення арешту на майновий комплекс - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. у справі №910/9045/13 заяву Закритого акціонерного товариства "АТЕК" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, вжиті заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" (юридична адреса: 03170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 7; ідентифікаційний код 31403339; фактичне місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20), директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" - Смулянському Дмитру Олександровичу, засновникам, посадовим особам та працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп", іншим особам та суборендарям (піднаймачам), з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" уклало договори суборенди (піднайму) частини чи цілісного майнового комплексу - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112), розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, вчиняти дії щодо користування, використання або розпорядження майновим комплексом - приміщеннями, спорудами та майном спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112);

- накладення арешту на майновий комплекс - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. у справі №910/9045/13 позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, та повернути (передати) вказаний цілісний майновий комплекс Закритому акціонерному товариству "АТЕК", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" на користь Закритого акціонерного товариства "АТЕК" 2 867 грн. 50 коп. судового збору, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "АТЕК" в дохід Державного бюджету України 571 грн. 37 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ЗАТ «АТЕК» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Крім того від Товариства з обмеженою відповідальністю надійшли доповнення до апеляційних скарг з їх додатковим обґрунтуванням.

У відзивах на апеляційні скарги Закрите акціонерне товариство "АТЕК" зазначає про безпідставність доводів апелянта та просить апеляційні скарги залишити без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив оскаржувані ухвалу та рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи від осіб, які беруть участь у справі не надходило.

Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 28.02.2013 р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим працівником адресата.

Отже, зазначені відмітки є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Аналогічна позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Приймаючи до уваги наявність на ухвалі від 02.07.2013 р. штампу канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та клопотань про продовження строку розгляду справи, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

До Київського апеляційного господарського суду через канцелярію суду надійшла заява Новохатка В.В., в якій останній вказує, що ним подана апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. про вжиття заході до забезпечення позову, просить, в разі призначення даної справи до розгляду, відкласти розгляд справи до надходження його апеляційної скарги.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку з наступним.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Колегія суддів зазначає, що Новохатка В.В. не є стороною або іншим учасником даного судового процесу, а тому відсутні підстави для відкладення розгляду справи за його заявою.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, відзиви на апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення ат ухвалу без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2001 р. між Закритим акціонерним товариством "АТЕК" та Товариствм з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" був укладений договір оренди майна № 1 (Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове володіння та користування цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.4. Договору, зазначене в п. 1.1. даного договору майно повинно бути передане позивачем та прийняте відповідачем протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору. Об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта двома сторонами.

У відповідності до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вказане вище майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі. Продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

25.03.2002 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою, зокрема, визначили термін оренди у 50 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі з автоматичним продовженням дії даного договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах у разі виконання відповідачем належним чином своїх обов'язків передбачених даним договором оренди.

25.03.2002 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору оренди майна від 25.10.2001 р., якою сторони дійшли згоди, що згідно з п. 5.1. договору розмір орендної плати складає 5000,00 грн. у місяць, у тому числі ПДВ.

25.04.2013 р. до договору була укладена додаткова угода № 4, якою викладено у новій редакції п.п. 1.1., 1.3., 2.1 договору щодо найменування орендованого майна, мети оренди тощо.

Однак. рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі №5011-7/1603-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. позов Закритого акціонерного товариства "АТЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди задоволено повністю; визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 25.03.2002 р., № 3 від 25.03.2002 р. та № 4 від 25.04.2002 р. до договору оренди майна № 1 від 25.10.2001 р., що укладені між сторонами.

Вказане судове рішення відповідно до вимог ст.ст. 85, 105 ГПК України набрало законної сили 26.03.2013 р.

Листом від 10.04.2013 р. № 8-0410/1 позивач запропонував відповідачу в термін до 10:00 12.04.2013 р. надати повноважних представників для участі у двосторонній комісії з повернення об'єкту оренди та в термін до 17:00 17.04.2013 р. виїхати з об'єкту.

Листом від 12.04.2013 р. № 01-09 відповідач повідомив позивача про можливість надання повноважних представників для участі у двосторонній комісії через 12 робочих днів у зв'язку із знаходженням відповідальних осіб у відпустці. При цьому відповідач, виходячи з положень ст. 764 ЦК України зазначив, що договір оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто до 25.10.2021 р.

Надалі, листом від 15.04.2013 р. № 8-0415/2, що направлений на адресу відповідача 16.04.2013 р., позивач повідомив відповідача про відсутність необхідності в перерахування грошових коштів в якості орендної плати на рахунок позивача у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 25.10.2001 р. № 1.

Листом від 23.04.2013 р. № 8-0423/1, що направлений відповідачу 23.04.2013 р., позивач запропонував відповідачу в термін до 10:00 25.04.2013 р. надати повноважних представників для участі у роботі двосторонньої комісії з повернення об'єкта оренди та повідомив, що передача об'єкта повинна бути здійснена о 10:00 29.04.2013 р.

29.04.2013 р. представниками позивача складено акт, згідно з яким члени комісії Закритого акціонерного товариства "АТЕК" по прибуттю на спортивний комплекс за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20 не змогли виявити повноважних представників відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями ст. 174 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 якої господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно з п. 4 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України від 16.01.03 р. до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Аналогічні положення містяться у п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 р.

Отже, з 01.01.04 р. до відносин, що виникають на підставі договору від 25.10.2011 р. № 1 застосовуються положення ГК України від 16.01.03 р., ЦК України від 16.01.03 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Пунктами 4.1. Договору передбачено, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази наявності інших чинних на час вирішення спору договорів або додаткових угод укладених між сторонами щодо продовження договору оренди.

Ввраховуючи, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, який орендується за актом приймання-передачі, а останній складений сторонами 01.11.2001 р., суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що термін оренди закінчився 31.10.2011 р.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що по закінченні терміну оренди або при достроковому розірванні договору оренди відповідач повертає орендований цілісний майновий комплекс позивачу у строки, обумовлені цим договором.

Порядок повернення орендованого майна визначено у розділі 11 договору, відповідно до якого повернення позивачу об'єкту, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні привчити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі об'єкту, що орендується протягом 5 банківських днів з моменту закінчення терміну оренди або достроковому розірванню договору оренди. Протягом терміну за п. 11.2. даного договору (5 банківських днів з моменту закінчення терміну договору або його дострокового розірвання) зобов'язаний виїхати з об'єкту, що орендується та підготувати його до передачі позивачу. Об'єкт, що орендується повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем протягом 3 днів з моменту початку роботи комісії. При передачі об'єкту, що орендується складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

У відповідності до п. 11.7. договору об'єкт, що орендується вважається фактично повернутим позивачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як зазначає позивач, приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20 до даного часу відповідач не звільнив та по акту здачі-приймання позивачу не передав.

В свою чергу, відповідач посилається на ненадання позивачем доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, що унеможливлює визначення ціни позову та розміру судового збору, який підлягає сплаті відповідно до Закону України "Про судовий збір". Відповідач також зазначає, що не приймав від позивача цілісного майнового комплексу, оскільки за актом прийому-передачі до договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 відповідачу було передано індивідуально-визначене майно, а саме: основні засоби - майно, споруди та приміщення стадіону Закритого акціонерного товариства "АТЕК", які знаходяться в м. Києві по вул. Чистяківській, 20. Водночас, позивач вважає продовженими орендні відносини між сторонами на підставі ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України з огляду на відсутність заяв сторін про припинення або зміну умов договору оренди від 25.10.2001 р. № 1, продовження використання майна відповідачем після закінчення строку договору та своєчасну в повному обсязі сплату орендної плати. Крім того, відповідач вказує на те, що він 30.10.2011 р. направив позивачу листа № 01-68 із пропозицією продовжити термін оренди отриманого за актом приймання-передачі майна шляхом укладання наступного договору. У вказаному листі відповідач зазначив, що у разі ненадання відповіді на вказану пропозицію у встановлений строк за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку договору та подальшого приймання орендних платежів, правовими наслідками продовження користування орендованим майном є поновлення договору на той же строк. Враховуючи, що відповіді на вказаний лист відповідач не отримав, то договір оренди, на його думку, є поновленим на той же строк.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даних тверджень з огляду на наступне.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі. Продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

01.11.2001 р. на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Матеріали справи не містять доказів інших чинних на час вирішення спору договорів або додаткових угод укладених між сторонами щодо продовження договору оренди.

За своїм змістом лист відповідача від 30.10.2011 р. № 01-68 спрямований на односторонню зміну умов договору, оскільки у листі йдеться про продовження договору у разі неотримання відповідачем відповіді на пропозицію про укладення наступного договору, тоді як п. 4.2. договору передбачено можливість продовження оренди тільки на підставі наступного договору.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 12.4. Договору передбачено, що доповнення та зміни умов даного договору оформляються додатковими угодами, які узгоджуються та підписуються обома сторонами і стають невід'ємними частинами даного договору.

Тобто, лист від 30.10.2011 р., складений та підписаний відповідачем в односторонньому порядку, не може свідчити про зміну умов договору щодо строку його дії.

Місцевий господарський суд здійснив правильну оцінку повідомлення про вручення від 30.10.2011 р., надане на підтвердження надсилання листа від 30.10.2011 р. № 01-68, зазначивши, що позивачем не надано опису вкладення, який би підтверджував направлення позивачу саме листа від 30.10.2011 р. № 01-68.

Отже, наявність повідомлення про вручення від 30.10.2011 р. за відсутності інших доказів не може свідчити про отримання відповідачем саме листа від 30.10.2011 р. № 01-68 про можливість автоматичного поновлення договору.

Таким чином, договір оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 припинив свою дію, а тому твердження відповідача про продовження вказаного правочину на підставі ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України є необґрунтованими.

Крім того, отримання позивачем орендної плати за користування приміщенням не можна розцінювати як згоду позивача на продовження договору, оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за фактичне користування майном. Здійснення таких платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.

Щодо посилання відповідача на відсутність передання йому цілісного майнового комплексу, колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є вимоги звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, передача яких відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2001 р. та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі № 5011-7/1603-2012, факти якого в силу вимог ст. 35 ГПК України не потребують доведення у справі № 910/9045/13.

Твердження відповідача про неможливість визначення ціни позову спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою від 13.06.2013 р. № 8-0613/2, згідно з якою балансова вартість вказаного майна складає 57403,10 грн.

Зважаючи на те, що строк договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 закінчися і у матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами іншого договору, об`єктом якого є приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК", розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватися вказаним майном.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно приписів ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позивач обґрунтовував тим, що 29.04.2013 р. відповідач не допустив створену позивачем в односторонньому порядку комісію для проведення інвентаризації переданого в оренду майна, про що зазначена комісія склала Акт про не допуск до проведення інвентаризації для передачі майна в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди. В ході виконання розпорядником майна - Косякевичем С.В. обов'язків керівника позивача ним було виявлено документ під назвою "Инвентаризационнная ведомость на 01.09.2011 г.", підписаний позивачем і відповідачем та скріплений їхніми печатками, котрим встановлено відсутність окремого майна позивача, яке на виконання умов договору оренди було передане відповідачу у тимчасове користування.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не забезпечив схоронність переданого йому в оренду майна позивача, ухиляється від проведення інвентаризації майна та не повертає його у зв'язку з закінченням терміну дії договору, а тому існує загроза того, що майно позивача, котре досі залишається у користуванні відповідача, перебуває під загрозою зникнення.

З даним висновком місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд міста Києва, розглядаючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, а саме: відповідач продовжує використовувати орендоване приміщення після визнання недійсними додаткових угод до договору оренди, відмовляється звільнити орендоване приміщення та повернути його позивачу, а тому позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно та повернути його позивачу.

До заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову додано письмові докази, які підтверджують, що:

29.04.2013 р. відповідач не допустив створену позивачем в односторонньому порядку комісію для проведення інвентаризації переданого в оренду майна, про що зазначена комісія склала Акт про не допуск до проведення інвентаризації для передачі майна в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

В ході виконання розпорядником майна - Косякевичем С.В. обов'язків керівника позивача ним було виявлено документ під назвою "Инвентаризационнная ведомость на 01.09.2011 г.", підписаний позивачем і відповідачем та скріплений їхніми печатками, котрим встановлено відсутність окремого майна позивача, яке на виконання умов договору оренди було передане відповідачу у тимчасове користування.

Розпорядник майна - Косякевич С.В. звернувся до Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві з листом №8-0424/1 від 24.04.2013 р. , у якому просив відкрити кримінальне провадження у зв'язку з встановленням факту незаконного відчуження (продажу) керівником відповідача - Смулянським Д.О. холодильної установки.

Відповідач не забезпечив схоронність переданого йому в оренду майна позивача, ухиляється від проведення інвентаризації майна та не повертає його у зв'язку з закінченням терміну дії договору, а тому існує загроза того, що майно позивача, котре досі залишається у користуванні відповідача, перебуває під загрозою зникнення.

Існує реальна загроза виконанню судового рішення в частині повернення (передачі) відповідачем на користь позивача отриманого в оренду майна.

При цьому, обрані місцевим господарським судом способи забезпечення позову не порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. у справі № 910/9045/13 залишити без змін.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. у справі № 910/9045/13 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/9045/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Гончаров С.А.

Тищенко О.В.