Постанова № 32408141, 15.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 914/592/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від позивача: Гладун М.Р.;

від відповідача: Шпирка Н.В.;

третя особа: не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства "СПЕЦБУД-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів, б/н від 03.05.2013р. (вх. № 05-05/819/13 від 16.05.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2013р.

у справі № 914/592/13-г, суддя Деркач Ю.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Підприємства "СПЕЦБУД-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 1 804 259,40 грн., з яких 1 784 000,00 грн. - основна заборгованість, 18 475,40 грн. - 3% річних; 1 784,00 - інфляційні втрати

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2013р. у справі № 914/592/13-г позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ до Підприємства "СПЕЦБУД-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 1 804 259,40 грн., з яких 1 784 000,00 грн. - основна заборгованість, 18 475,40 грн. - 3% річних; 1 784,00 - інфляційні втрати, задоволено частково. Вирішено стягнути з Підприємства "СПЕЦБУД-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" 1784000,00грн. основного боргу, 1784,00грн. інфляційних втрат, 10410,74 грн. три проценти річних та 36086,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2013р. у справі № 914/592/13-г відповідач - Підприємство "СПЕЦБУД-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих - подав апеляційну скаргу.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/592/13-г розподілено для розгляду головуючому - судді Марку Р.І..

Розпорядженням голови суду від 17.05.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/592/13-г господарського суду Львівської області введено суддів - Бойко С.М., Бонк Т.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 10.06.2013 р.

Розпорядженням голови суду від 30.05.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці, в склад колегії суддів для розгляду справи №914/592/13-г господарського суду Львівської області введено замість судді Бонк Т.Б. - суддю Костів Т.С..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. виправлено описку в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013 року: замість дати призначення судового засідання "10.06.2013 року" слід читати " 17.06.2013 року".

Згідно розпорядження голови суду від 17.06.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Костів Т.С. у відпустці, та зайнятістю судді Бойко С.М. у складі іншої судової колегії, в склад колегії суддів для розгляду справи №914/592/13-г господарського суду Львівської області введено замість суддів Костів Т.С. та Бойко С.М. - суддів Юрченка Я.О. та Матущака О.І..

Відтак, з огляду на встановлений п.3 ч.4 ст.47 Закону України ,,Про судоустрій та статус суддів'' принцип незмінності судді (судової колегії), розгляд справи починається заново, при цьому заново розпочинається перебіг, передбачених ст.69 ГПК України строків вирішення спору (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р.).

В судове засідання 17.06.2013 року з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника в судове засідання 17.06.2013 року не з'явився, проте на адресу суду надіслав клопотання (зареєстровано канцелярією суду за вх.№05-04/2964/13 від 07.06.2013р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у щорічній відпустці представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання 17.06.2013 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

З метою дотримання принципів, закріплених п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, для забезпечення прав сторін, передбачених ст.ст. 22, 28 ГПК України, враховуючи клопотання скаржника, розгляд справи було відкладено на 15.07.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 15.07.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Матущака О.І. та Юрченка Я.О. введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Заяв про відвід складу суду, в порядку ст. 20 ГПК України, не поступало. Клопотань про фіксацію судового процесу технічними засобами не надходило.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012р. між Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та відповідачем було укладено Договір №3/30-12 про надання фінансової допомоги на безповоротній основі, відповідно до п. 1.1 якого відділення фонду в порядку та на умовах надав відповідачу фінансову допомогу у розмірі 3883300,00грн. на безповоротній основі, а відповідач зобов'язувався використати її за цільовим призначенням на умовах, визначених цим договором.

17 вересня 2012р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №48Лв про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати у встановлений строк у власність відповідача машину землерийну - бульдозер SHANTUI SD 32, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар за ціною, яка зазначена у цьому договорі та специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 3.1. Договору зазначено, що сума цього договору становить 2184000,00грн. в тому числі ПДВ 364000,00грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку протягом 60 банківських днів з дня отримання товару та підписання товарно-транспортної накладної, видаткової накладної (акту приймання-передачі) відповідно до виставленого рахунку.

Відповідно до умов п. 5.4. Договору, товар вважається поставленим з дати підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору 25.09.2012р. позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №30508 від 25.09.2012р., довіреністю на отримання товару №43 від 18.09.2012р. та актом приймання - передачі від 25.09.2012р.

Однак відповідач за отриманий згідно Договору №48Лв від 17.09.2012р. про закупівлю товарів за державні кошти товар розрахувався частково, сплативши позивачу 400000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 06.11.2012р., від 20.11.2012р., від 11.12.2012р.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направляв відповідачу претензію №426 від 21.12.2012р. про сплату заборгованості в розмірі 1 784 000 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

З врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками Господарського суду Львівської області, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачем при перегляді справи апеляційним господарським судом, позивач умови договору виконав в повному обсязі.

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором від 17.09.2012р., вартість отриманого товару в повному обсязі не оплатив. Доказів погашення боргу суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованими та підставно задоволені місцевим господарським судом.

Твердження скаржника про відсутність його вини у невиконанні зобов'язання у зв'язку з неправомірними діями казначейства (частково провело перерахунок коштів), є безпідставними з огляду на те, що умовами укладеного договору сторони чітко врегулювали порядок розрахунків за отриманий товар, не поставивши його в залежність від тих чи інших обставин. В силу ж вимог ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відтак, з врахуванням того, що доказів оплати суми боргу відповідачем не подано ні під час розгляду справи місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто з його рахунку на користь позивача суму судового збору, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2013р. у справі № 914/592/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 16 липня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.