Рішення № 32408137, 10.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10793/13 10.07.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до відповідача Казенного підприємства "Кіровгеологія"

про стягнення 85 492,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчик С.М. - юрисконсульт, Кучкова Ю.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про стягнення з останнього основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 81 405,96 грн., пені в сумі 3 405,53 грн. та трьох процентів річних в сумі 681,11 грн. за прострочення грошового зобов'язання відповідно до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520226 від 01.07.2009 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, в зв'язку з чим наполягає на задоволенні позовних вимог. Надав суду пояснення щодо нарахування пені, зазначив, що пеня нараховується за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою єдиного працівника юридичної служби Казенного підприємства "Кіровгеологія".

Відповідно до п. 9.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Виходячи з викладеного судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2009 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", далі Енергопостачальна організація, та Казенним підприємством "Кіровгеологія", далі Абонент, було укладено Договір № 520226 на постачання теплової енергії у гарячій воді, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Згідно пунктів 2.2.1 та 2.3.1 Договору обов'язок Енергопостачальної організація поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах, згідно з Додатком № 1 до Договору, Абонент зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру, не допускати їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 1 Додатку № 3 від 01.07.2009 року до Договору визначені тарифи на теплову енергію, розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводиться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 519 від 29.04.2009 року та за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ становлять 304,04 грн.

Пунктами 2, 5 Додатку № 4 від 01.07.2009 року встановлено обов'язок Абонента, зокрема:

· до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця;

· щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту № 5 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.01.2013 року по 01.05.2013 року за ним утворився основний борг за використану теплову енергію, який станом на 01.05.2013 року дорівнює 81 405,96 грн. Виникнення заборгованості підтверджено відомостями обліку споживання теплової енергії та табуляграмами.

Згідно п. 7 Додатку № 4 до Договору Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день до моменту погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 3 405,53 грн.

Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 681,11 грн. за весь період прострочення грошового зобов'язання.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи із наступного:

Між сторонами укладено договір теплопостачання, як різновид купівлі-продажу, де теплова енергія виступає як товар. Сторони досягли суттєвих умов договору відносно його предмету, ціни, строку, встановили тарифи, порядок розрахунків, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 638, 655, 692, 712, 714 ЦК України, приписів ст.ст. 180, 181, 275 ГК України, він вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 24, 25, 26, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи позивачем подано суду акт звіряння розрахунків за теплову енергію, згідно якого заборгованість відповідача складає 81 405,96 грн., даний акт підписаний лише позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням належним чином і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Основний борг в сумі 81 405,96 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором, в т. ч. з урахуванням приписів ст. 617 ЦК України, суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 405,53 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 681,11 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Казенне підприємство "Кіровгеологія" .

У судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 599, 627, 638, 625, 655, 692, 712, 714, ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 265, 266, 275 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Казенного підприємства "Кіровгеологія" задовольнити.

2. Стягнути з Казенного підприємства "Кіровгеологія", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 8/9, код ЄДРПОУ 14308279, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Київенерго", 01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305, основний борг в сумі 81 405,96 грн., пеню в сумі 3 405,53 грн., три проценти річних в сумі 681,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.07.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко