Ухвала суду № 32406389, 02.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/3525/13 Головуючий1 інстанції - Олізаренко С.М.

Справа №2035/11177/2012 Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2013року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (філія відповідача - Харківський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій) про скасування наказів про притягнення до відповідальності, наказу про звільнення, поновлення на роботі у попередній посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

встановила:

13 грудня 2012року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про заходи щодо запобігання порушень законодавства № 191 від 04.10.2012р., наказу про звільнення, просив про поновлення роботі на попередній посаді завідувача гуртожитком Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 4 016 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В ґрунтування позовних вимог послався на те, що, належним чином виконуючи свої посадові обов'язки був незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказами від 25.09.2012р. та 30.10.2012р. через неприязні стосунки з адміністрацією коледжу.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Відповідач, в особі своїх представників, проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивач звільнений з підстав, передбачених законом. Порядок звільнення позивача дотриманий.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 березня 2013року позов задоволено частково.

Суд визнав незаконним та скасував наказ виконувача обов'язків директора Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій № 179 від 25.09.2012р. про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, та поновив ОСОБА_2 на посаді завідувача гуртожитком Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Суд стягнув з Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій в особі філії Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4 016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. 49 коп. та 500грн. в рахунок відшкодування моральної шкоду, та допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за листопад 2012року.

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 березня 2013року суд визнав незаконним та скасував наказ виконувача обов'язків директора Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій № 119-к 08.11.2012р. «Про звільнення ОСОБА_2» та стягнув з Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій в особі філії Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій на користь Держави судовий збір у розмірі 171 гривні 68 копійок.

Харківський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій рішення районного суду оскаржили в апеляційному порядку.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення та додаткове рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач, рішення суду не оскаржив.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 303ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно наказу (розпорядження) Харківського коледжу ДУІКТ №1 від 04.01.2011р. ОСОБА_2 був прийнятий на роботу завідувачем гуртожитку (а.с.44)

Наказом № 179 від 25.09.2012р. ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за незабезпечення виконання посадових обов'язків прибиральницею гуртожитку ОСОБА_3 та не вжиття заходів щодо усунення нею порушень трудової дисципліни (а.с.57 зв.)

Наказом № 191 від 04.10.2012р. «Про заходи щодо запобігання порушень законодавства» заборонено проведення занять з фізичної підготовки з особами, що не є студентами коледжу у приміщеннях спортивних залів гуртожитку; забезпечення покладено на ОСОБА_2 (а.с.95)

Наказом № 214 від 30.10.2012р. ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення наказу № 191 від 04.10.2012р. «Про щодо запобігання порушень законодавства» (а.с.94)

Наказом № 119-к від 08.11.2012р. «Про звільнення ОСОБА_2», позивача звільнено за п.3 ст.40 КЗпП, за систематичне невиконання посадових обов'язків без поважних причин, умисне порушення наказів № 191 та 214, та проживання в період з 20 по 30 жовтня 2012р. в гуртожитку без належного оформлення і оплати сторонньої особи.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України особа може бути звільнена в разі систематичного невиконання працівником обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності факту систематичного невиконання посадових обов'язків ОСОБА_2, відсутності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 що до незабезпечення виконання посадових обов'язків прибиральницею гуртожитку ОСОБА_3, та недоведеності факту проживання в період з 20 по 30 жовтня 2012р. в гуртожитку коледжу без належного оформлення і оплати сторонньої особи. Отже звільнення позивача за п.3ст.40КЗпП України є незаконним.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідно син, правильно застосував норми матеріального права, що підлягали за стосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерп ними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідже ними в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій відхилити .

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді