Рішення № 32405549, 01.07.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4125/13-ц

провадження № 2/753/3486/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"01" липня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К., при секретарі - Троян С. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (ЄДРПОУ 20676633), про визнання недійсним договору пайової участі у будівництві та стягнення грошових коштів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про визнання недійсним договору пайової участі у будівництві № 0573/400-10 від 08.02.2008 року, стягнення коштів та відшкодування збитків, посилаючись на те, що сторони уклали вище вказаний договір, відповідно до якого позивач вклав сто відсотків інвестицій у будівництво квартири, а відповідач повинен був у запланований строк побудувати інвестований об'єкт, ввести останній в експлуатацію, проте умови договору не виконав. В подальшому як позивачу стало відомо, будівництво об'єкту було розпочато на території, на якій такий об'єкт не міг бути побудований, а отже будівництво було розпочато без дозволів і кінцевий результат такого будівництва відповідно до договору не мав настати. Таким чином, позивач вважає, що відповідач заздалегідь знаючи про наведені обставини, в порушення прав позивача, як споживача послуг по будівництву, укладаючи оспорюваний правочин навмисно ввів позивача в оману щодо умов договору, зокрема щодо неможливості настання кінцевого результату, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду про визнання правочину не дійсним, стягненням збитків, які поніс позивач при укладенні договору, а саме інвестованих коштів у подвійному розмірі.

В судове засіданні позивач не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, повторно представника до суду не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив та не просив розглянути справу в його відсутність, у зв'язку з чим суд визнає причини повторної неявки представника відповідача не поважними і вважає за можливе розглянути справу у відсутність останнього.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору пайової участі у будівництві № 0573/400-10 від 08.02.2008 року, який був укладений з відповідачем (далі - договір та/або оспорюваний правочин). /а.с.7-13/.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я дружини, що підтверджується довідкою з лікарні /а.с. 36/, виникла необхідність переїзду на постійне проживання до АРК м. Ялта. У зв'язку з цим, позивач уклав оспорюваний правочин, згідно умов якого сторони зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи, шляхом об'єднання пайових вкладів з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.2 договору планований термін виділення «Частки в натурі» - 4 квартал 2010 року, а відповідно до п. 1.3 договору планований термін закінчення будівництва (яким слід вважати дату затвердження Акту державної приймальної комісії) - 3 квартал 2010 року.

Позивач, згідно п. 3.1 цього Договору, 21 лютого 2008 року вніс грошові кошти на розрахунковий рахунок Відповідача в розмірі еквівалентному 128304 (сто двадцять вісім тисяч триста чотири) доларам США, що склало за офіційним курсом НБУ 647 935,20 (шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 20 копійок /а.с.17/. Відповідач зобов'язувався завершити будівництво «Об'єкту» у відповідності із проектом та вимогами ДБН та у визначений термін - 4 квартал 2010 року. Він також гарантував виділення Позивачу «Частки в натурі» у вигляді двокімнатної квартири № 30, на 9 поверсі загальною проектною площею 71,28 кв. м. /а.с. 14-16, 18/.

Навесні 2009 року позивач здійснив перевірку будівництва об'єкту та виконання зобов'язань відповідачем, шляхом виїзду за адресою будівництва. Під час перевірки було встановлено, що будівництво об'єкту взагалі не здійснюється.

На звернення позивача відповідач, посилаючись на світову економічну кризу та її наслідки, які начебто унеможливили виконання умов договору, запропонував укласти додаткову угоду, якою передбачалося продовження терміну виконання обов'язків відповідачем та зміна об'єкту будівництва. Додаткова угода до Договору була укладена 19 травня 2009 року. Згідно цієї Додаткової угоди об'єкт будівництва було змінено з АДРЕСА_1 на комплекс «Поляна казок» в смт. Виноградне, м. Ялта, АР Крим.

Однак, відповідач так і не розпочав будівництво жилого будинку згідно умов додаткової угоди.

Подібні дії зі сторони відповідача, на думку суду, свідчать про те, що на момент укладання договору, а в подальшому і додаткової угоди, у відповідача не було реальної можливості виконати умови договору. Відповідачем було приховано від позивача, що у нього були відсутні дозволи на будівництво житлових будинків за вказаними у договорі та додаткові угоді адресами.

У відповідності п.п. 1 - 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обмовлені ним.

Однак, виходячи з досліджених матеріалів справи та наявних доказів, суд вбачає, що позивач на момент укладення Договору пайової участі у будівництві № 0573/400-10 від 08.02.2008 року не мав реальної можливості виконання умов укладеного договору.

Відповідачем не надано належним чином підтверджуючих дозволів на землевідведення під будівництво, погодження проекту забудови за вказаними адресами та дозволу на здійснення будівництва за адресами АДРЕСА_1 на комплекс «Поляна казок» в смт. Виноградне, м. Ялта, АР Крим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір пайової участі у будівництві № 0573/400-10 від 08.02.2008 року, повинен бути визнаний недійсним з підстав передбачених ст. 230 ЦК України, в якій зазначені правові наслідки вчинення правочину під впливом обману.

Відповідно до змісту ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Також, судом було встановлено, що ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції від 01.01.2008 року, яка була чинною на момент укладення сторонами договору про пайову участь у будівництві, об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.

Таким чином, законодавством заборонено залучення коштів населення та підприємств на будівництво житла безпосередньо будівельними організаціями і може здійснюватися виключно через фінансові установи за наявності дозволу на здійснення фінансової діяльності.

Судом встановлено, що відповідач своїми діями спричинив позивачу збитки, розмір яких на 13.03.2013 року еквівалентний 128304 (сто двадцять вісім тисяч триста чотири) доларам США, що відповідно до офіційного курсу НБУ (7,993 грн. за долар США) складає 1025533,87 (один мільйон двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 87 коп., внесені позивачем як інвестиція.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Отже, розмір збитків, які підлягають відшкодуванню позивачу складають - 1025533,87 (один мільйон двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 87 коп. Х 2 = 2051067,74 (два мільйони п'ятдесят одну тисячу шістдесят сім) грн. 74 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 110, 119, 230 ЦК України, ст.ст. 226 - 228 ЦПК України, Постанови ПВС України № 9 від 06.11.2009 р. « Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (ЄДРПОУ 20676633), про визнання недійсним договору пайової участі у будівництві та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати Договір пайової участі у будівництві № 0573/400-10 від 08.02.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (ЄДРПОУ 20676633) недійсним з моменту його укладення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (ЄДРПОУ 20676633) грошові кошти в розмірі 2 051 067,74 (два мільйони п'ятдесят одну тисячу шістдесят сім) грн. 74 коп. на користь ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: