Постанова № 32404618, 09.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2013 року 08:28 № 826/7865/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА»до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. № 0003415626.за участю представників сторін:

від позивача: Петровська-Іваніченко О.С. (довіреність № б/н від 04.02.2013 р.)

від відповідача: Адамчук К.С. (довіреність 3519/9/10-114 від 12.12.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. № 0003415626.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/7865/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 09.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2013 р. № 0003415626;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки достовірності декларування ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2010 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, січень 2013 року, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201, п. 198.6, ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн., та як наслідок на порушення п. 200.1 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України завищено від'ємне значення ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позовну заяву та в судовому засіданні 09.07.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки достовірності декларування ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2010 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, січень 2013 року, відповідно наданих позивачем до перевірки документів, було встановлено включення останнім до складу податкового кредиту за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року сум ПДВ по податкових накладних, які на час формування податкового кредиту не були видані постачальниками та отримані позивачем, а були видані та отримані із запізненням, проте як даний факт не підтверджено документально, відповідно до чого було встановлено порушення ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн., та як наслідок на порушення п. 200.1 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України позивачем було завищено від'ємне значення ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування позивачем ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2010 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, січень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт № 111/15-6-27-34755123 від 29.04.2013 р., в якому контролюючим органом зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201, п. 198.6, ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн., та як наслідок на порушення п. 200.1 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України завищення від'ємного значення ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн.

На підставі висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 14.05.2013 р. № 0003415626, ким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 673 152,50 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2013 р. № 0003415626, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до стати 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числіпри їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником, особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку; що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація. податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно вимог п. 201.6. ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до листа ДПАУ від 22.02.2011 р. № 4905/7/16-1517-10, та п. 40 Пам'ятки про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних, надісланої листом ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517, податкові накладні, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді на дату отримання цих податкових накладних відображаються у розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за поточний звітний період (на дату отримання), але лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів з дня виписки податкової накладної (для платників податків, що застосовували касовий метод до набрання чинності Кодексом або застосовують касовий метод, такий термін становить 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку).

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами заперечено позивачем, під час формування ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» податкового кредиту за серпень 2012 року у розмірі 247 629,83 грн., за вересень 2012 року у розмірі 64 721,08 грн., та за січень 2013 року у розмірі 360 801,59 грн., у позивача були відсутні податкові накладні від контрагентів, що підтверджували би зазначені включені до податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 673 152,50 грн., (а відповідно не зареєстровані в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця), які були отримані позивачем із запізненням, проте як даного факту не було жодним чином підтверджено документально.

Як було зазначено вище, згідно вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) підписану уповноваженою платником, особою та скріплену печаткою податкову накладну саме на вимогу покупця.

Проте позивач, що в даному випадку є покупцем (отримувачем), не надав суду доказів вимоги ним від його контрагентів належним чином оформлених податкових накладних у відповідних податкових періодах, на підставі яких ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» формувався податковий кредит у серпні 2012 року в розмірі 247 629,83 грн., у вересні 2012 року в розмірі 64 721,08 грн., та у січні 2013 року в розмірі 360 801,59 грн., а також відмови таких контрагентів надати, у визначені законодавством строки, такі податкові накладні, що давало б змогу позивачу звернутися із скаргою на таких контрагентів до податкового органу.

Зважаючи на викладене вище, наявні в матеріалах справи докази та норми наведеного податкового законодавства, суд погоджується із висновком відповідача щодо включення позивачем, на порушення вимог п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, до складу податкового кредиту за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року сум ПДВ по податкових накладних, які на час формування податкового кредиту не були видані постачальниками та отримані позивачем, (відповідно не зареєстровані в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця), а були видані та отримані із запізненням, проте як даний факт не підтверджено позивачем документально.

Таким чином, позивачем не були виконані всі вимоги податкового законодавства України, які регулюють порядок формування податкового кредиту звітного (податкового) періоду, а саме: у серпні 2012 року, у вересні 2012 року, та у січні 2013 року, а відтак, на думку суду, податковим органом було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. № 0003415626.

Зазначеної позиції з даної категорії спорів притримується також Вищий адміністративний суд України у своїй практиці.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. № 0003415626..

Натомість представник позивача не надав суду обґрунтовані пояснення, що були б підтверджені допустимими доказами у справі, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. № 0003415626.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 16.07.2013 р.