Рішення № 32403399, 09.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р.Справа № 916/1170/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"

про стягнення 2256,64грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Кабанець Р.І., довіреність №100 від 28.12.12р.;

Від відповідача: Яцук Є.В., довіреність №15 від 02.01.13р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство"ДТЕК Західенерго", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2407,10грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.13р. порушено провадження у справі №916/1170/13.

23.05.13р. від позивача надійшло клопотання (вх.№16055/13 від 23.05.13р.), згідно якого просить суд витребувати від вантажовідправника ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ:00178353, адреса: 51453, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Леніна,76) довідку вартості вугілля відвантаженого у вагоні №53188835 по накладній №47390554 від 26.11.2012р., оскільки вантажовідправник не є стороною у спорі і без ухвали суду не надасть необхідної інформації. Крім того у зв'язку з витребуванням довідки у вантажовідправника про вартість вугілля та можливого уточнення позовних вимог, просить суд розгляд справи призначений на 28.05.2013р. відкласти на місяць, а також надіслати ухвалу на поштову адресу позивача: 24321, Вінницька обл., м.Ладижин, вул.Наконечного,173.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.13р. клопотання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вх.№16055/13 від 23.05.13р.) про витребування доказів - задоволено, витребувано у ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51453, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Леніна,76)- довідку вартості вугілля відвантаженого у вагоні №53188835 по накладній №47390554 від 26.11.2012р., та було зобов'язано ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" надіслати витребувані документи до канцелярії суду в строк до 19.06.2013р., в порядку ст.38 ГПК України.

11.06.13р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№18014/13 від 11.06.13р.), згідно якого пояснює, що в зв'язку з скрутним становищем та наданням додаткових доказів не має можливості прибути в судове засідання призначене на 20.06.2013р., просить суд продовжити термін розгляду справи на п'ятнадцять днів та призначити розгляд справи на 09.07.2013р.

17.06.13р. від ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№18432/13 від 17.06.13р.), згідно якого просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал довідки вартості вугілля.

Наданий документ судом оглянутий та залучений до матеріалів справи.

18.06.13р. від відповідача на адресу господарського суду Одеської області надійшли доповнення до відзиву Одеської залізниці (вх.№18758/13 від 18.06.13р.), згідно якого просить суд позивачу в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі вантажу - відмовити. Так у доповненні до відзиву зазначає про те, що згідно 115 статті Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника (по залізничній накладній №47390554 від 26.11.12р. вантажовідправником зазначено ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля"), який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Згідно наявним в матеріалах справи документам, вартість однієї тони вантажу. Одеська залізниця визначила по вартості згідно позовної заяви. В матеріалах справи не наявно жодного документа (наприклад, рахунку-фактури), який засвідчував реальну вартість вантажу. Саме тому, вартість однієї тонни вантажу, яка вказана в позовній заяві, не може бути визнана залізницею за дійсну вартість, по якій відправлений вантажовідправником.

Враховуючи надання позивачем клопотання про продовження розгляду справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.13р. продовжено строк вирішення спору по справі №916/1170/13 до 14.07.2013р., в порядку ст.69 ГПК України.

09.07.13р. від позивача надійшла заява(вх.№20853/13 від 09.07.13р.) про уточнення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з надходженням довідки про вартість вугілля, просить суд стягнути з ДП "Одеська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" вартість вантажу, якого не вистачає в сумі 2256,64грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги та такими що не підлягають задоволенню, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, згідно наданого відзиву на позов (вх.№16392/13 від 27.05.13р.).В обґрунтування відзиву зазначає про те що відповідно до записів у залізничній накладній №47390554 від 26.11.12р., завантаження вагону №53188835 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. В свою чергу залізниця прийняла вказаний вантаж до перевезення шляхом візуального огляду, що відповідає вимогам п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, згідно з яким, вантажі, завантажені відправником у вагони приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. В технічному відношенні, вагон №53188835 - справний. Про що свідчить комерційний акт серії АА №057551/160/79 від 27.11.12р. Крім того, з даного комерційного акту вбачається: торцеві двері в спірному вагоні глухі, розвантажувальні люки щільно замкнені, просипання вантажу відсутнє. Всі ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Також згідно „Правил перевезень вантажів", пункту 27, розділ 8: при видачі вантажів, маса яких у наслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси (655кг) зазначеної в перевізних документах: нестача складає 3055кг., тому 3055кг х 855грн. = сума нестачі (по вартості згідно позовної заяви) складає 2403,17грн. (з ПДВ).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

30.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (Постачальник) було укладено договір поставки№286, згідно умов якого Постачальник зобов'язався у 2012році поставити Покупцеві товар, що зазначений в Специфікації, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар(код класифікатору:10.1.ю1 Вугілля кам'яне (Вугілля)) в кількості, асортименті та за ціною згідно Специфікації(Специфікаціями) до Договору.

03.12.2012р. на виконання умов договору №286 від 30.07.2012р. укладеного з ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (вантажовідправник ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», на адресу ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС, яка є Відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" і знаходиться в м.Ладижин Вінницької області, у на піввагоні №53188835 надійшло вугілля.

Під час перевірки, в результаті 100-відсоткового зважування на справних, перевірених вагонних вагах в піввагоні №53188835 була встановлена нестача 3,71 тонни вугілля, що підтверджено комерційним актом станції Тимково Одеської ж д- АА №057551/160/79 від 27.11.2012р.

У комерційному акті зазначено, що при прибуттю поїзда в вище зазначеному вагоні виявлено виборку вантажу по всій довжині вагона , шириною 1500мм, глубиною 300мм. Вантаж маркований сухим вапном, в місті виборки маркування відсутнє. Вагон виявився справний, просипання вантажу відсутнє. На станції Тимково Одеської ж.д доступ до вантажу усунено, місце виборки помарковано вапном.

Під час перевірки вантажу на ст. Ладижин різниці між комерційним актом не виявлено.

З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто нестача вугілля в піввагоні №53188835 складає 3,06 тонни вугілля.

Згідно довідки ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» №1/4532 від 07.06.2013р. вартість однієї тони вугілля, який було відправлено за залізничною накладною складала 738,67грн. з ПДВ.

Згідно з уточненим розрахунком, наданим позивачем вартість недостачі складає 2256,64грн., виходячи з наступного розрахунку: нестача 3,055, виходячи з вартості однієї тони вугілля 738,67грн.

Вищевикладене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом та уточненням до неї про стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу у розмірі 2256,64грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №47390554 маса вантажу у вагоні №53188835, прийнятого до перевезення залізницею, становила 65500кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд, дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу у вагоні №53188835 повинна покладатись на ДП "Одеська залізниця", як перевізника вантажу, з огляду на наступне.

З комерційного акту серії АА №057551/160/79 від 27.11.2012р. вбачається, що відправником було завантажено вантаж вугілля, а на момент огляду вагону виявлено виборку вантажу по всій довжині вагона , шириною 1500мм, глубиною 300мм. Вантаж маркований сухим вапном, в місті виборки маркування відсутнє. Вагон виявився справний, просипання вантажу відсутнє. На станції Тимково Одеської ж.д доступ до вантажу усунено, місце виборки помарковано вапном, що свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення.

В свою чергу, ДП "Одеська залізниця" не довела суду належними доказами, що нестача у вагоні №53188835 виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП "Одеська залізниця" у розмірі 2256,64грн., обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення.

На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті АА №057551/160/79 від 27.11.2012р. свідчать про доступ до вантажу, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують докази наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним загалом правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим, суд, приймає його до уваги та погоджується з розрахунком позивача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 2256,64грн.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки зазначені твердження спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2256,64грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26038200003, Одеська філія АБ „Експрес- Банк", МФО 328801) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (юридична адреса: вул. Козельницька,15, м. Львів, 79026, поштова адреса: вул. Наконечного, 173, м. Ладижин, Вінницької обл., 24321; р/р №26009300605560 в філії-Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Ладижинське ТВБВ №10001/0111 МФО 302076, код 05470928) вартість нестачі вантажу у розмірі 2256(дві тисячі двісті п'ятдесят шість)грн.64коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.07.2013р.

Суддя Гут С.Ф.