Постанова № 32403303, 02.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. № 809/1884/13-a

14 год. 00 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Боднар В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія плюс» про стягнення заборгованості в сумі 8 040,00 грн.,

в с т а н о в и в:

17.06.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Державної податкової служби (далі-ДПІ) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Глорія плюс» про стягнення заборгованості в сумі 8 040,00 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою зобов’язань з податку на прибуток в розмірі 8 040,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, 25.06.2013 року подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, згідно з яким Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 29).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду та ухвала про відкриття провадження, направлені ТОВ «Глорія плюс» за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися без вручення в зв’язку із тим, що підприємство відсутнє. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою та ухвалою про відкриття провадження поверненні без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень частини 4 статті 122, частини 4 статті 128 КАС України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, хоча і не прибули всі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, то відповідно до частини 6 статті 128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Глорія плюс» 22.10.1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Як вбачається з системного аналізу чинного законодавства України, в змісті даної норми визначення «кожен» відноситься не тільки до фізичних, але і до юридичних осіб.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу (далі-ПК) України визначає, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки і у розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом досліджено, що в результаті проведених камеральних перевірок Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську щодо податкової звітності з податку на прибуток складено акти за №13256 від 20.12.2011 року, №7869 від 22.09.2011 року, №355 від 15.03.2012 року та №1863 від 12.03.2013 року, якими встановлено факт неподання податкових декларацій з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІV квартал 2011 року, I квартал 2012 року, півріччя 2012 року, ІІІ квартали 2012 року та 2012 рік (а.с. 13, 15, 17, 21).

За результатами вказаних перевірок позивачем, за порушення термінів податкової звітності по податку на прибуток нараховано відповідачу штрафні санкції, що підтверджується податковими повідомлення-рішеннями за №0025861501 від 29.12.2011 року на суму 1 020,00 грн., №0017401501 від 28.09.2011 року на суму 2 040,00 грн., №0004091591 від 20.03.2012 року на суму 1 020,00 грн. та №00015611501 від 12.03.2013 року на суму 4 080,00 грн. (а.с. 12, 14, 16, 20). Податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак повернулися без вручення в зв’язку із закінченням терміну зберігання. Дані обставини підтверджуються копією квитанції Укрпошти та копією конверту з відміткою про причину невручення поштового відправлення (а.с 12, 14, зворотній а.с. 16, а.с. 20).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-III від 21.12.2000 (далі-Закон №2181), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено порядок та строки подання податкових декларації.

Як вбачається із акту камеральної перевірки своєчасності подання відповідачем податкової звітності за №2754/15-1/30475329 від 11.05.2011 року ТОВ «Глорія плюс» в порушення вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у встановлені законодавством строки не були подані декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2010 року, півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року та 2010 рік (а.с. 19)

На підставі наведеного Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську було прийняте податкове повідомлення-рішення за №0003371501 від 16.05.2011, якими до відповідача застосовано штрафну санкцію на суму 680,00 грн. Податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, однак повернулося без вручення в зв’язку із закінченням терміну зберігання. Дані обставини підтверджуються копією квитанції Укрпошти та копією конверту з відміткою про причину невручення поштового відправлення (а.с. 18).

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, крім випадків оскарження відповідного рішення у встановлений законом строк.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, несплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктами 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду не подано, отже, останні вважаються узгодженими.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на основі вищевказаного, керуючись підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачу було надіслано податкові вимоги про сплату заборгованості за № 1/1595 від 25.06.2008 року в розмірі 809,61 грн. та № 2/1894 від 04.08.2008 в розмірі 809,61 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомлення-рішеннями за №0025861501 від 29.12.2011 року, №0017401501 від 28.09.2011 року, №0004091591 від 20.03.2012 року, №0003371501 від 16.05.2011 року та №00015611501 від 12.03.2013 року, податковими вимогами форми «Ю1» за № 1/1595 від 25.06.2008 року та «Ю2» № 2/1894 від 04.08.2008 року, витягом з облікових карток платника податку на прибуток, які містяться в матеріалах справи та довідкою про борг від 27.05.2013 року (а.с. 12, 14, 16, 18, 20, 7, 8, 9, 10, 6).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв’язок, суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, стягнення якої є предметом позову в даній справі.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі частини 1 статті 67 Конституції України, підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 38.1 статті 38, пункту 57.3 статті 57, пункту 59.1, статті 59, підпункту 95.1-95.4 статті 95, пункту 120.1 Податкового кодексу України, статтей 4, 5, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись статтями 11, 71, 86, частиною 4 статті 122, частинами 4, 6 статті 128, статті 162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків «Глорія плюс» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 8 840 (вісім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок податкового боргу.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.