Постанова № 32403281, 02.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року справа № 823/1944/13-а

м. Черкаси

12 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

при секретарі судового засідання Кулику О.П.,

за участю представників позивача - Закусіло О.М..- за довіреністю,

представників відповідача - Кравчук С.І - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Шполатехагро» до Черкаської митниці про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень форми "Р",

встановив:

У травні 2010 року закрите акціонерне товариство «Шполатехагро» ( далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просить визнати протиправними дії Черкаської митниці щодо нарахування позивачу податкових зобов'язань, скасувати податкове повідомлення форми "Р"№ 10 від 06.05.2010р. в частині донарахування мита на товар, що ввозиться на митну територію України на суму 175 806грн.72коп., в тому числі за основним платежем 167 434грн.97коп., за штрафними санкціями 8 371грн.75коп. та податкове повідомлення форми "Р" № 11 від 06.05.2010р. в частині донарахування податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України на суму 35 161грн.53 коп., в тому числі за основним платежем 33 487 грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 1 674грн.35коп.

В обгрунтування вимог позивач вказує на незаконне застосування відповідачем норм Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ в частині застосування ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями, а також неправильне застосування положень п. 4.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" в частині визначення бази оподаткування ПДВ. Позивач не погоджується з донарахуванням ввізного мита, податку та штрафних санкцій, як методологічної помилки, виявленої при здійсненні декларування самохідних оприскувачів за вантажними митними деклараціями від 31.05.2007р. №902040000/2007/401208 та від 07.06.2007р. № 902040000/2007/401261 в частині застосування ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями згідно норм Закону України "Про Митний тариф України"№ 2371-ІІІ від 05.04.2001р., а також в частині визначення бази оподаткування відповідно до норм п. 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168-97 від 03.04.1997р. та у зв'язку із заниженням податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість за вантажними митними деклараціями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав до суду заперечення, в якому просив відмовити у позові, посилаючись на порушення позивачем митного законодавства щодо митного оформлення та проведення декларування ввезених оприскувачів за вантажними митними деклараціями, а саме: допущено методологічну помилку в частині застосування ставок ввізного мита за ВМД № 902040000/207/401208 від 31.05.2007р. та № 902040000/2007/401231 від 07.06.2007р. в порушення вимог Закону України "Про Митний тариф України"від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ, а також у визначенні бази оподаткування згідно п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого здійснено неправильне декларування коду товару згідно з УКТЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість за вантажних митними деклараціями, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій відповідно до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, думку представника прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.04.2010 року Черкаською митницею проведено камеральну перевірку вантажних митних декларацій від 31.05.2007р. № 902040000/2007/401208 (далі - ВМД №1208) та від 07.06.2007р. №902040000/2007/401261 (далі -ВМД № 1261) платника податків -ЗАТ "Шполатехагро"(код ЄДРПОУ 32715534) щодо ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті оприскувачів самохідних BOXER. Перевірка проводилася на підставі наказу "Про проведення камеральної перевірки" №116 від 29.03.2010р., відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, підпункту "в"пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За результатом проведеної камеральної перевірки вантажних митних декларацій платника податків - закритого акціонерного товариства "Шполатехагро", складено акт №к/0003/0/902000000/0032715534 від 20.04.2010р., яким встановлено декларування ввезення на митну територію України у режимі імпорту товари:

самохідний оприскувач "BOXER 3000R" - 24 М (марка "BERTHOUD"для сільського господарства, з двигуном в частково розібраному стані для транспортування, заводський номер виробника 1009729 - 1, шт. виробник: Франція, 5 місць, без пакування, PMS INDUSTRIES S.A. Люксембург (Німеччина), код 8424819900 згідно з УКТЗЕД, ставка мита 0 %), згідно ВМД № 1208;

самохідний оприскувач "BOXER 4000R" - 24 М (марка "BERTHOUD"для сільського господарства, з двигуном в частково розібраному стані для транспортування, заводський номер виробника 1009727 - 1, шт. виробник: Франція, 5 місць, без пакування, PMS INDUSTRIES S.A. Люксембург, код 8424819900 згідно з УКТЗЕД, ставка мита 0 %), згідно ВМД № 1261;

Не погоджуючись з позовними вимогами, Черкаська митниця вважає, що ЗАТ "Шполатехагро" при здійсненні декларування зазначених самохідних обприскувачів за вантажними митними деклараціями ВМД №1208 від 31.05.2007р. та ВМД № 1261 від 07.06.2007р., допущено методологічну помилку, а саме: неправильно застосовано положення Закону України "Про Митний тариф України"№2371-ІІІ від 05.04.2001р. в частині застосування ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями; неправильне застосування положень п. 4.3. Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168-97 від 03.04.1997р. в частині визначення бази оподаткування ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість за вантажними митними деклараціями.

Судом встановлено, що згідно ВМД №902040000/2007/401208 від 31.05.2007р. митна вартість товару становить 806 474грн.90коп., сума ввізного мита за ставкою 10 % становить 80 647грн.49коп., платником сплачено ввізного мита за ставкою 0 % - 0 грн.00коп., а тому відповідачем донараховано до сплати ввізне мито у сумі - 80 647грн.49коп.;

Крім того, Черкаською митницею донараховано позивачеві суму податку на додану вартість за ставкою 20 % від митної вартості товару з урахуванням суми ввізного мита, що становить 177 424 грн. 48 коп., сплачено ПДВ - 161 294грн.98коп., всього додатково до сплачених податків підлягає сплаті до Державного бюджету України ввізне мито у сумі 80 647грн.49коп., податок на додану вартість у сумі 16 129 грн. 50коп. Згідно ВМД №902040000/2007/401261 від 07.06.2007р. митна вартість товару становить 867 874грн.82коп., сума ввізного мита за ставкою 10 % становить 86 787грн.48коп., сплачено ввізного мита за ставкою 0 % - 0 грн.00коп. та донараховано до сплати ввізне мито у сумі 86 787грн.48коп.;

сума податку на додану вартість за ставкою 20 % від митної вартості товару з урахуванням суми ввізного мита становить 190 932грн.46коп., сплачено ПДВ - 173 574грн.96коп., а тому відповідачем донараховано до сплати ПДВ у сумі - 17 357грн.50коп. Отже, всього за ВМД № 902040000/2007/401261 від 07.06.2007р. додатково до сплачених податків донараховане ввізне мито на суму 86 787грн.48коп., податок на додану вартість - на суму 17 357грн.50коп. Таким чином, додатково до сплачених податків підлягає сплаті до Державного бюджету України сума у розмірі 200 921грн.97коп., в тому числі ввізне мито на суму 167 434грн.97коп., ПДВ на суму 33 487грн.00коп., без урахування штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Судом встановлено, що в комплекті документів, наданих митниці для проведення митного оформлення зазначеного вище товару, який зберігається разом з ВМД № 1208 та ВМД №1261, надано інформацію технічних даних та характеристик товару "самохідного обприскувача "BOXER 3000R"та "самохідного оприскувача "BOXER 4000R", де вказано, що самохідні обприскувальні апарати мають ознаки моторного транспортного засобу, як спеціального транспортного засобу, який використовується для розбризкування або розпилення рідких речовин, а також має пристосування для безпечного руху по дорогах загального користування, а саме: наявність в салоні місця для водія стандартного типу, дзеркал заднього огляду, системи зовнішнього світлового забезпечення (фари переднього/заднього освітлення, фари робочого освітлення, ліхтарі бокового освітлення, габаритні вогні, сигнали повороту, проблисковий маячок). Зокрема, зазначені самохідні оприскувачі мають істотні ознаки моторного транспортного засобу із наступними механічними вузлами: дизельним двигуном внутрішнього згорання, гідротрансмісіїєю, багатофункціональним важелем керування швидкістю обприскувача, іншими системами, рульовим керуванням, гальмівною системою, при можливості змінювати ширину колії та зрошувальним обладнання прикріпленим до шасі із встановленим обприскувальним обладнанням, який не являє собою єдиний агрегат, а тому класифікуються за кодом 8424. Разом з тим, самохідні оприскувачі "BOXER 3000R"та "BOXER 4000R"мають істотні ознаки моторного транспортного засобу з відповідними механічними вузлами та можливістю змінювати ширину колії, із зрошувальним обладнанням прикріпленим до шасі та встановленим обприскувальним обладнанням яке не являє собою єдиний агрегат.

У розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" (ст. 1) від 05.04.2001р. №2344-ІІІ та Пояснень УКТ ЗЕД (т.4, розділ ХVІІ, група 87, стор. 135), зазначені вище самохідні обприскувачі позивача підпадають під визначення транспортний засіб спеціального призначення, тобто моторний транспортний засіб спеціально сконструйований для розміщення обприскувального обладнання, де шасі та робоче обладнання не утворюють єдиний механічний агрегат. Основною метою зазначеного транспортного засобу не є перевезення людей чи вантажів, а використання нетранспортної функції - обприскування, а тому зазначений товар може класифікуватися в товарних позиціях 8424 та 8705 згідно з УКТЗЕД з урахуванням правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до товарної позиції 8424 та пояснень до товарної позиції 8705 УКТЗЕД (лист ДМСУ від 02.04.2009 р. № 11/4-10.29/2985-ЕП, з подальшими змінами від 07.04.2009 р. № 11/4-10.29/3176-ЕП та від 13.08.2009 р. № 11/4-10.14/7748-ЕП).

Суд звертає увагу, що згідно вантажно-митних декларацій форми МД-2, ВМД № 401208, 401203, 401261, 401248, задекларований товар - самохідний оприскувач "BOXER 3000R" - 24 М і самохідний оприскувач "BOXER 4000R" - 24 М, визначений виробником та країною відправлення (п.33 ВМД) за кодом 8424819900 (а.с.16-17, 22-24), як такий що не призначений для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві, що підтверджено Поясненнями до товарної позиції 8424 УКТЗЕД (а.с. 152) та роз'ясненнями ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005р. № 37/37-1465-ЕП "Про класифікацію самохідного обприскувача", який був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України.

Отже, на момент проведення митного оформлення товару у 2007 році - самохідні оприскувачі "BOXER 3000R"та "BOXER 4000R" для сільського господарства виробництва фірми "BBERTHOUD"(Франція) згідно ВМД від 30.05.2007р., від 31.05.2007р., від 07.06.2007р., від 05.06.2007р., були об'єктивні підстави для підтвердження коду товару заявленого декларантом у митних деклараціях, а саме 8424 81 99 00 згідно УКТЗЕД, оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для визначення іншого коду даного товару.

Суд зауважує, що причиною виникнення спору стала правомірність проведення камеральної перевірки після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску транспортних засобів, правомірність донарахування митним органом суми податкового зобов'язання за порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства щодо застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування податку на додану вартість.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України є Митний кодекс України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Зокрема, пунктом 3 Порядку встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом за наявності таких підстав:

1) виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові, в тому числі у разі:

надходження від:

- митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України;

- правоохоронних органів, органів державної податкової служби, інших контролюючих органів та фінансових установ відомостей, що стосуються зазначених зовнішньоекономічних операцій чи обставин продажу імпортних товарів;

виявлення:

- фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких на момент здійснення митного контролю та митного оформлення нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів;

- обставин, що вплинули на митну вартість товарів і не були відомі або документально підтверджені на момент здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

підтвердження наявності ризику за результатами аналізу електронних копій вантажних митних декларацій, проведеного із застосуванням групи критеріїв ризику "митна вартість товарів";

2) прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг згідно із статтею 264 Митного кодексу України;

3) наявність інших підстав, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій для:

встановлення автентичності документів, поданих митному органові України;

перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

У свою чергу судом встановлено, що підставою для проведення камеральної перевірки 20.04.2010 слугував лист Державної митної служби України від 02.04.2009 № 11/4-10.29/2985-ЕП, яким зобов'язано керівників митних органів провести перевірки митних оформлень моторних транспортних засобів, які відносяться до товарної позиції 8705 та механічних пристроїв товарної позиції 8424 згідно УКТЗЕД, та забезпечити виконання зазначених підходів класифікації вищевказаних товарів у відповідності до вимог УКТЗЕД.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо безпідставності позовних вимог, мотивуючи це тим, що митниця не мала правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування позивачу податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури УКТЗЕД, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181-III, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, протее, несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 МК, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації у 2007 році, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.

Суд звертає увагу, що належність товарів - самохідного обприскувача "BOXER 3000R"та "BOXER 4000R", який ввозиться в Україну за інвойсом № 070510/0089/1 від 30.05.2007р. віднесений до підкатегорії 8424 81 99 00, про що підтверджується відправником в його документах, а саме, зазначеними ВМД, листом Органу сертифікації продукції для механізації і електрифікації сільського господарства від 05.06.2007р. № 0425-07 (а.с. 29), договором № 0485-07 від 05.05.2007р. та від 29.05.2007р. № 0453-07 ДП НТЦ АгроСЕПРО (а.с.20, 27), Додаток № 50 до контракту № PMSCTA 050117, лист ДМСУ від 22.03.2005р. № 37/37-1465-ЕП (а.с. 39), від 02.04.2009р. № 11/4-10.29/2985-ЕП (а.с.72), відповідь - пояснення виробника "Berthoud"від 20.07.2010р.

Відсутність чіткого правового регулювання класифікації товарів станом на 2007р. підтверджено роз'ясненням ДМСУ від 22.03.2005р. №37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача» при митному оформленні товару позивача чинного на дату його оформлення.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в даному випадку винесення податкових повідомлень за наслідками камеральної перевірки за відсутності обґрунтованої підозри є безпідставним.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, па яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, суд дійшов висновку про неправомірне застосування до позивача донарахувань суми ввізног

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Черкаської митниці щодо донарахування ПрАТ «Шполатехагро» (код ЄДРПОУ 32715534) податкових зобов'язань відповідно до податкових повідомлень форми "Р" від 06.05.2010р. № 10 та № 11.

Скасувати податкове повідомлення Черкаської митниці форми "Р"від 06.05.2010 № 10 на загальну суму 175 806 грн.72 коп., в тому числі за основним платежем 167 434 грн. 97 коп., за штрафними санкціями - 8 371грн.75 коп.

Скасувати податкове повідомлення Черкаської митниці форми "Р"від 06.05.2010 № 11 на загальну суму 35 161 грн. 35 коп., в тому числі за основним платежем - 33 487 грн. та штрафними санкціями - 1 674 грн.35коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Шполатехагро"(20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська 131, код ЄДРПОУ 32715534) сплачений судовий збір у розмірі 3 грн.40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 08 липня 2013 року