Рішення № 32403098, 08.07.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5877/13-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Злобарю А. Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30 серпня 1989 року було укладено шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2. Сім'я проживала у квартирі матері відповідача за адресою: АДРЕСА_1. Сімейні відносини між сторонами не склалися, а тому в 1989 році ОСОБА_2 перейшов проживати в надану йому від роботи квартиру по АДРЕСА_2.

Сторони продовжували перебувати в зареєстрованому шлюбі до вересня 2011 року, а тому в жовтні 2000 року, коли позивачка отримала змогу придбати квартиру, змушена була оформляти право власності на неї на себе, чоловіка - відповідача по справі та спільного сина ОСОБА_3

Так, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13 жовтня 2000 року за реєстраційним номером №9659, та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 14 листопада 2000 року в реєстрову книгу д.610-249 за реєстровим №6467а було придбано в рівних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3

29 жовтня 2012 року сторони відповідно до договору про поділ майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу оформили право власності на 2/3 частини спірної квартири за ОСОБА_1

Посилаючись на те, що з 1989 року та на даний час відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2, та лише формально зареєстрований у належній позиваці та її сину квартирі, чим створює перешкоди в користуванні та розпорядженні даною квартирою, позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_3

У судове засідання позивачка не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, зазначивши, що дійсно лише формально зареєстрований у квартирі колишньої дружини, з 1989 року проживає окремо та веде господарство в квартирі АДРЕСА_2.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 30 серпня 1989 року по 13 вересня 2011 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3

У судовому засіданні встановлено, що сімейне життя між сторонами не склалося, а тому починаючи з 1989 року відповідач ОСОБА_2 проживав окремо в квартирі АДРЕСА_2.

Позивачка ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 продовжувала проживати у квартирі свекрухи по АДРЕСА_1 а коли та ІНФОРМАЦІЯ_5 померла та почалися вимоги ОСОБА_2 звільнити квартиру матері, змушена була придбати нову квартиру.

Так, 13 жовтня 2000 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, за яким за домовленістю між сторонами з урахуванням того, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі, покупцем виступив і відповідач по справі.

Не маючи претензій на придбану квартиру та ніколи не проживаючи в ній, ОСОБА_2 29 жовтня 2012 року відповідно до договору про поділ майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, передав оформлену на нього 1/3 частину квартири на колишню дружину - ОСОБА_1, а тому позивачка з 29 жовтня 2012 року стала власником 2/3 частини спірної квартири (а.с.5- 6).

Разом з тим, відповідач продовжує бути зареєстрованим у належній позивачці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 квартирі.

Реєстрація відповідача у квартирі створює перешкоди позивачці та її сину вільно володіти та розпоряджатися квартирою, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право користуватися чужим житлом регламентується ст. 405 ЦК України, відповідно до якої право на користування житлом відповідно до закону мають лише члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у спірній квартирі не проживав з моменту її придбання, після переоформлення права власності на свою частку у квартирі якихось домовленостей з позивачкою чи сином щодо користування квартирою відповідач не мав, що не заперечував у судовому засіданні, а відтак взагалі не проживаючи у квартирі та не вчиняючи якихось дій щодо обговорення порядку користування спірною квартирою з колишньою дружиною та сином, в силу вимог ч. ст. 405 ЦК України втратив право користування нею.

Такі висновки суду підтверджуються також письмовими доказами, відповідно до яких ОСОБА_2 протягом 1998 - 2003 років поштову кореспонденцію отримував за адресою свого постійного місця проживання по АДРЕСА_2. Зазначені обставини свідчать про не проживання відповідача у спірній квартирі по АДРЕСА_3.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою, є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 316, 319, 401, 402, 405, 406 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_3

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 114,70 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко