Постанова № 32402033, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2013 року 11:25 № 826/7573/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс»

до відповідача 1

відповідача 2

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/410185/2 та картки відмови в прийняті митної декларації від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/10214, повернення з Державного бюджету суми надмірно сплаченого ПДВ та мита на загальну суму 7 121,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Рудзінська А.С. (довіреність № б/н від 16.05.2013 р.)

від відповідача 1: Мельніченко В.О. (довіреність № 14.1/1-16/406 від 10.06.2013 р.)

від відповідача 2: не прибув (клопотання про слухання справи за відсутності представника)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 02.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/410185/2 та картки відмови в прийняті митної декларації від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/10214, повернення з Державного бюджету суми надмірно сплаченого ПДВ та мита на загальну суму 7 121,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/7573/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 11.06.2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2013 р. було задоволено клопотання Київської регіональної митниці про заміну неналежного відповідача у справі та замінено відповідача 1 у справі № 826/7573/13-а з Київської регіональної митниці на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів. Розгляд справи відкладено на 02.07.2013 року.

В судовому засіданні 02.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- скасувати рішення Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів) № 100270000/2013/410185/2 від 23.04.2013 р. про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/10214 від 23.04.2013 року;

- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ардіс з відповідного рахунку Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів) через Головне управління Державної казначейської служби України» суму переплати податку на додану вартість у розмірі 4 895,75 грн. та мита в розмірі 2 225,37 грн., всього 7 121 грн. 12 коп.

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажної митної декларації № 100270000/2013/245150 від 22.04.2013 р., в якій позивачем було застосовано 1 метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), згідно ст. 266 Митного Кодексу України, у зв’язку з чим безпідставно надано картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/10214 від 23.04.2013 року, а також протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/410185/2 від 23.04.2013 р. із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів.

Представник позивача зазначив, що ТОВ «Ардіс» до митного органу були надані всі, передбаченні чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, а тому відповідач дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправне рішення про визначення митної вартості товарів із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів, проте як застосуванню, на думку позивача, підлягав перший метод визначення митної вартості товару – за ціною контракту, тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Представник відповідача 1 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву, та в судовому засіданні 02.07.2013 року просив суд в позові відмовити повністю, зазначивши про правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/410185/2 від 23.04.2013 р. із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів, та правомірність видачі картки відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/245150 від 22.04.2013 р., зважаючи на неподання позивачем (декларантом) всіх додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, зокрема ненадання належним чином оформленого перекладу митної декларації відправника, що суперечить вимогам ст. 254 Митного кодексу України; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; виписок з бухгалтерської документації, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, та крім того, згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було з'ясовано, що за аналогічним кодом згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що є вищою ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.

Відповідач 2 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання 02.07.2013 р. не прибув, однак до канцелярії суду від відповідача 2 надійшло заперечення на позовну заяву, в якому Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві зокрема просить розглядати дану справу за відсутності його представника.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем 1 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 р. позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ардіс» було подано до митного оформлення Київській регіональній митниці електронну митну декларацію та товаросупровідні документи на товар, який був заявлений в режимі імпорт - 40 товар: «частини до велосипедів Вилка телескопічна передня – 1500 шт. Торгова марка ТОТЕМ виробник «HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD», країна виробництва Китай», «частини до велосипедів: Комплект кріплення передньої вилки 22,2*27*30мм – 1500 компл. Торгова марка: немає даних, виробник «HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD», країна виробництва Китай», «частини до велосипедів Шатун 42/34/24,170мм.мод3633-1500 компл. Торгова марка: немає даних, виробник «HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD», країна виробництва Китай», «частини до велосипедів: Світловідбивач передній – 1500 шт. Світловідбивач задній – 1500 шт. Світловідбивач для коліс – 1500 компл. Торгова марка: немає даних. Виробник: «HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD», країна виробництва Китай»».

Митна вартість була заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості МД-2 від 22.04.2013 р. № 100270000/2013/245150 за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До митного контролю разом з електронною митною декларацією позивачем було подано також товаросупровідні документи, перелік яких, зазначений в гр. 44 ВМД.

Однак відповідачем 1, під час митного оформлення товару було запропоновано позивачу надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписки з бухгалтерської документації.

У зв'язку із ненаданням позивачем на пропозицію відповідача 1 зазначених додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів під час їх митного оформлення, відповідач 1 виніс рішення № 100270000/2013/410185/2 від 23.04.2013 р. про коригування митної вартості товарів та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/10214 від 23.04.2013 року.

Однак, не погоджуючись із таким рішенням Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів) № 100270000/2013/410185/2 від 23.04.2013 р. про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/10214 від 23.04.2013 року, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до чого також просив суд повернути ТОВ «Ардіс з відповідного рахунку Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів) через Головне управління Державної казначейської служби України» суму переплати податку на додану вартість у розмірі 4 895,75 грн. та мита в розмірі 2 225,37 грн., всього 7 121 грн. 12 коп.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 р. (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

П. 2 ст. 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, зазначеному обов'язку декларанта кореспондує право митного органу, визначене в п. 5 ст. 54 МКУ, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до ст. 54 МКУ, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009 р. № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21.07.2009 р. за № 669/16685 (зі змінами та доповненнями), під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовується спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Так, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. № 362, відповідачем 1 було здійснено, окрім інших, у тому числі таки заходи:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірку наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю відповідачем 1 було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містили розбіжності.

Так, згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного договору 2013JK-UA-01 від 17.12.12-31.12.17, оплата за товар проводиться на умовах 100% передоплати.

Надане платіжне доручення № 151 від 10.04.2013 р. (проведено банком 11.04.2013 р.) Транспортний документ BILL OF LADING № MSCUXH637931 від 04.03.2013 р. МД країни відправлення № 020220130520246426 від 26.02.2013 р. Тобто товар був відвантажений раніше ніж проведена оплата за даний вантаж, що суперечить умовам контракту.

Наданий рахунок на транспортні витрати № IMINO/07199/2013-MSU від 19.04.2013 р. не завірено підписом і печаткою підприємства, яке його видало. Митна декларація країни відправлення надана з порушенням вимог листа Держмитслужби від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП (переклад зроблений не у відповідності до вимог чинного законодавства).

Таким чином, надані позивачем до митного оформлення товару документи були оформлені не належним чином, мали розбіжності та не базувалися на об'єктивних даних.

Проте, митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Така правова позиція підтверджується також у рішеннях Верховного суду України, а саме те, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Тому, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, при митному оформленні вищезазначеного товару за митною декларацією від 22.04.2013 р. № 100270000/2013/245150, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації.

Дані вимоги були доведені до декларанта ТОВ «Ардіс» Ніколенко О.О. за допомогою ПІК «Інспектор-2006» та підписано посадовою особою цифровим ключем.

23.04.2013 р. митним органом було проведено процедуру консультації з декларантом Ніколенко О.О. по застосуванню другорядних методів визначення митної вартості товарів, але декларант ТОВ «Ардіс» Ніколенко О.О. не скористався правом надати митному органу витребувані митним органом додаткові документи.

Відповідно до статті 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Так, наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Таким чином, за наведених вище умов, враховуючи, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, не є об'єктивними, не піддаються обчисленню, а також, відсутні необхідні документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, відповідач, відповідно до положень Митного кодексу України, скоригував митну вартість товару за резервним методом та виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/410185/2.

В даному випадку митним органом було дотримано процедуру консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у декларанта та у митного органу, про що зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що прийняте митним органом рішення повністю відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Слід відмітити, що митним органом дотримано процедуру консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, про що зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані подібні товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

Отже, метод 1 за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не був застосований через неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу для підтвердження митної вартості, наявності сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості та наявної у митного органу додаткової інформації про рівень митної вартості на товар.

Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний наступний метод. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, попередні методи не були застосовані митним органом з наступних підстав.

- у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості);

- у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості);

- у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Таким чином, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного шостого методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Також, згідно ст. 254 МКУ, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, та було особисто зазначено представником позивача в судовому засіданні, переклад митної декларації відправника з китайської мови був зроблений працівником ТОВ «Ардіс», проте не було зроблено офіційного перекладу такого документу з китайської на українську мову, що відповідно є порушенням позивачем вимог ст. 254 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідачем 1 в судовому засіданні було підтверджено факти, які вплинули на коригування заявленої позивачем митної вартості Товару, та доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, при аналізі попередніх митних оформлень подібного товару від даного виробника, вбачається що ціна товару в попередніх поставках була вищою. Наприклад: в МД № 100190000/2012/437987 від 14.11.2012 р. вартість тов. № 3 «Частини до велосипедів: Шатун 42/34/24 мод.3633 - 1000 компл. Торгова марка: немає даних. Виробник HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD, Країна виробництва Китай, згідно інвойсу, на тих же умовах поставки - 2,06 дол. США. за компл. В заявленій МД № 100270000/2013/245150 від 22.04.2013 р. тов. № 6 «частини до велосипедів Шатун 42/34/24,170мм.мод.3633 - 1500 компл. Торгова марка: немає даних, виробник «HANGZHOU JOY KIE SND. AND TRED Co., LTD» країна виробництва Китай» має вартість - 1,88 дол. США за компл.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/410185/2 та картки відмови в прийняті митної декларації від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/10214 – відсутні, оскільки позивачем (декларантом) не було подано до митного оформлення всіх додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, зокрема належним чином оформленого перекладу митної декларації відправника, що суперечить вимогам ст. 254 Митного кодексу України; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; виписок з бухгалтерської документації, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, та крім того, згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було встановлено, що за аналогічним кодом згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що є вищою ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Проте відповідач 1, як суб’єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/410185/2 та картки відмови в прийняті митної декларації від 23.04.2013 р. № 100270000/2013/10214.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 05.07.2013 р.