Ухвала суду № 32401196, 15.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 липня 2013 року Справа № 922/406/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач),перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи Романовського Сергія Борисовичана постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2013у справі№ 922/406/13-г Господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи Романовського Сергія БорисовичадоТовариства з обмеженою відповідальністю "БрокІнформ"провизнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Подана Фізичною особою Романовським Сергієм Борисовичем до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 922/406/13-г Господарського суду Харківської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

У поданій касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи, зазначає положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", які, на його думку, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, повідомляє про порушення суддівської присяги суддями апеляційного господарського суду.

При цьому, скаржник, не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначив суті порушень норм матеріального та процесуального права, допущених апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови. Скаржник зводить доводи касаційної скарги до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів відзначає, що Постанова Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" не є нормативно-правовими актами, а є роз'ясненнями з питань застосування законодавства.

Разом з тим, посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення присяги судді суддями Харківського апеляційного господарського суду не є підставою для здійснення касаційного перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 922/406/13-г та не можуть розглядатись Вищим господарським судом України, адже це виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України. Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на те, що повернення касаційної скарги без розгляду не перериває перебігу процесуального строку на касаційне оскарження, отже при повторному поданні касаційної скарги необхідним є подання клопотання про поновлення строків на подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи Романовського Сергія Борисовича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 922/406/13-г Господарського суду Харківської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова